- •Практикум
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1. Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою:
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •План заняття
- •1.2.2. Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •Тема 1.3. Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Вивчення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Вивчення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Вивчення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •«Окиснювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •Тема 1.4. Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження властивостей ліпідів»
- •План заняття
- •Техніка виконання роботи
- •ТЕма 1.6. НУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїдів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїдів дріжджів
- •Поточний контроль (модуль 1) здійснюється з використан-ням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія».
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїдів, фосфопротеїдів»
- •План заняття
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну.
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •Тема 2.4. Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •Поточний контроль (модуль 2) здійснюється з використанням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія»
- •5.3 Методичні матеріали
- •Практикум
«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
Мета заняття: Провести дослідження якісних реакцій жиророзчинних вітамінів
План заняття
1. Провести дослідження якісної реакції на вітамін А.
2. Виділити каротиноїди з зелених частин рослин.
3. Провести дослідження якісної реакції на вітамін Е.
4. Провести дослідження якісної реакції на вітамін Д.
5. Провести дослідження якісної реакції на вітамін К.
1. Якісна реакція на вітамін А
Об’єкт дослідження: Ретінол (вітамін А).
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Піпетки або крапельниці.
Реактиви: 1. Хлороформ;
2. Концентрована сірчана кислота.
Техніка виконання роботи
В пробірку наливають 1 мл вітаміну А і 1 мл хлороформу. Перемішують і додають 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Спостерігають появу синього забарвлення.
2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин
Каротиноїди виявляють у зелених частинах рослин шляхом відділення від хлорофілу, який маскує оранжеве забарвлення провітаміну А. З цією метою використовують хроматографічний метод.
Об’єкт дослідження: 1. Зелена цибуля;
2. Листя петрушки.
Обладнання і посуд: 1. Парцелянові ступки з товкачиком;
2. Хроматографічний папір;
3. Воронки.
Реактиви: 1. Хлороформ;
2. Сірчанокислий натрій (Na2SO4), сухий;
3. Етанол.
Техніка виконання роботи
Готують наважку (3...5 г) зеленої цибулі або іншого джерела каротиноїдів, яку поміщають у парцелянову ступку. Ретельно розтирають з 2 г сірчанокислого натрію, який зневожує суміш. Додають 5 мл етанолу, перемішують та фільтрують. У фільтрат занурюють кінчик хроматографічного паперу і залишають на деякий час. Після того, як фронт розчинника підніметься на 10...12 см, полоску паперу просушують на повітрі. Фіксують забарвлення окремих ділянок паперу.
3. Якісна реакція на вітамін Е
Об’єкт дослідження: Токоферол (вітамін Е).
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Крапельниці.
Реактиви: Азотна кислота, концентрована.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 2…5 крапель розчину вітаміну Є, обережно додають 8…10 крапель азотної кислоти і пробірку злегка струшують. Залишають на 30 хвилин. Спостерігають появу забарвлення, що свідчить про наявність вітаміну Е.
4. Якісна реакція на вітамін D
Об’єкт дослідження: Кальциферол (вітамін D).
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Піпетки або крапельниці.
Реактиви: 1. Хлороформ;
2. Аніліновий реактив.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 2…5 крапель розчину вітаміну D, додають 5 крапель хлороформу і перемішують. Потім додають 1..3 краплини анілінового реактиву. Спостерігають появу забарвлення.
5. Якісна реакція на вітамін К
Об’єкт дослідження: Філлохінон (вітамін К) або вікасол (водорозчинний аналог вітаміну К).
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Піпетки або крапельниці.
Реактиви: 1. Аніліновий реактив.
Техніка виконання роботи
В пробірку наливають 1 мл розчину філлохінону або вікасолу. Додають 2…5 краплі анілінового реактиву і перемішують. Відзначають появу забарвлення.
Контрольні запитання
Що таке вітаміни?
Класифікація вітамінів.
Фізіологічна роль вітамінів.
Вітаміни групи В (В1,В2,В6,В12). Джерела надходження, зв’язок з ферментами, добова потреба.
Вітамін РР, будова, зв’язок з ферментами, участь в обміні речовин, джерела надходження, добова потреба.
Пантотенова кислота (В15), будова, зв’язок з коферментом А.
Вітамін С, будова, властивості, стійкість при переробці і зберіганні рослинної сировини, джерела надходження, добова потреба.
Способи зберігання вітаміну С в рослинній сировині.
Які прояви свідчать про наявність гіповітамінозу А?
Які ознаки гіповітамінозу Д?
У чому полягає фізіологічна дія вітамінів К і Е?
Наведіть приклади авітамінозів.
Назвіть харчові джерела жиророзчинних вітамінів та укажіть їх участь у обміні речовин.
