7.Зимовий цикл календарно-обрядової творчості

Колядки-жанр УНТ, поетично-пісенні народні твори, які виконуються в час і з нагоди святкування Коляди, яким супроводжуються магічно-ритуальні різдвяні дійства. Складаються із заспіву, власне колядки, приспіву, проколяді. Поділяються на:

1.міфологічно-культові:давні погляди праукраїнців, елементи древніх міфів про створення світу, де поєднуються анімізм, тотемізм, фетишизм, образи колишніх вірувань-сонце, місяць.

2.родинно-господарські: велич сили природи, язичницького божества; в домі, де співали їх був мотив гостювання сонця, місяця, бажали успіху; звертання до вдови, що кличе на допомогу образи тварин; центральний образ-члени родини: хазяїн-сонце, хазяйка-місяць, оспівується господарська дочка, краса сина.

3.лицарсько-друзжинні: твори про 700 молодців, їх женихання, походи на Дунай. Мотив: викрадення(«умикання»)дівчини.

4.княжні:оспівується краса героя; князь у ролі переможця битви з диким звіром; багато спільних елементів з билинами.

5.історично-героїчні:зафіксовані історичні факти; вказують на певні території; поєднання нової образності та старої символіки; з’являлись жіночі образи, що поступово звеличувалися. Головна група-твори періоду визвольних змагань та важкої долі України у часи поневолення.

6.біблійні: історичне минуле давньоукраїнських земель та прийняття християнства.

Щедрівки-словесно-пісенна частина Нового року, пов’язана з величанням місяця. Щедрий вечір називають «Маланкою». З’являється образ Василія (уподобля місяць). Оспівується шлюб Маланки і Василія(вода і місяць) . Виконуються дівчатами та жінками. Ритуал щедрівок пов’язаний з посіванням. Мотиви-орання птахами та тваринами.

8.Особливості весняного циклу календарно-обрядової творчості

Веснянки-КО пісні, виконується переважно дітьми, мають закличний характер, сприймаються як звертання до весни.

Гаївки-твори УНТ, супроводжують обрядодії, весняні ігрища, святкування, що відбуваються у гаях, лісах. Поділяються на:

1.тотемічно-культову:вплив рослин та тварин на життя людей

2.міфологічні-віра у міфічну силу, уявлення про прихід весни(її приносять птахи)

3.господарсько-вегетаційні-імітування процесу сіяння та вирощування рослин, що супроводжуються спеціальними текстами. Мотив: прогнання пташки-шкідниці, що псує посів

4.любовно-еротичні-заклик до народження дітей; хлопці та дівчата в ролі дерев або птахів(паралелі з природою)

5.княжі-ставлення до кохання як до індивідуального парування. Князі забирали дівчат не силою, а за згодою

6.військово-історичні-натяки на реальні історичні події, звеличення героїв, що померли за Батьківщину.

7.родинно-побутові-про родинне життя(чоловік пияка, нелюб)

8.сатирично-гумористичні-іронія що до того, що раніше сприймалося всерйоз (магічне).

9. Жанри літнього циклу календ-обр творчості

Маївки (майські пісні) — твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від «май» (травень) чи «маяти» (прикрашати зеленню) або «мавки» (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов´язані з нею ігрища молоді.+Мотив замаювання хат, подвір´їв.Окрему група - маївки, якими супроводжувались обряди прикрашання худоби( зв´язок із тотемними поклоніннями- іноді носили назву пастуші пісні. Окрема група- майські пісні(обряди водіння тополі, куста, кралечки — «замаяної» дівчини, яку водили дівчата від двору до двору.Тема весняних молодечих ігор- у маївках, якими супроводжувались ритуали «гойдалки» — гойдання дівчат та хлопців на «вербових колисках», що передували їх любовним забавам.Маївки - твори усної народної пісенності, де дійство поєднується зі словом, вони нерідко виконуються у формі діалогу.Присвячені возвеличенню Діви Марії.

Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики, пов´язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня).Свято було пов´язане з духами землі і води; широко відображені не лише їх архетипи, а й образи, що їх супроводжують: ночі, місяця, берега, річки, криниці, верби тощо. Образ місяця в піснях-замовляннях виявляє зв´язок із астральним культом і є невід´ємним атрибутом русалчиних гулянь (вважалось, що при місяці вони виходять із води і водять хороводи).Обрядодії: куст , тополя , мавська(нявська) неділя, завивання вінків. У час Зелених свят та Русалій - особливі ігри. Серед хлопців- бої, перебої та перегони. Бились один на один чи група проти групи.«Завивання берези» (на деяких територіях- кумування). Обряд відбувався в лісі. Дівчата й хлопці парами завивали гілки на березі колом, обнімаючись крізь нього, хлопець зрізав цей «вінок», щоб гілки не розійшлися, а дівчина кидала його на воду, ворожачи на ньому, як у час купальських свят. Учасники ставали кумами — найближчими друзями.Хоча русальні пісні сповнені глибокого ліризму, поетизації образів лісових, польових та водяних істот, вважалось, що русалки можуть завдавати багато шкоди людям і навіть забрати їх із собою «на той світ».За тематикою, мотивами та образністю русальні пісні виявляють зв´язок із жанрами весняної обрядовості, із повір´ями, легендами, забобонами, а також містять казкові елементи та приказки.Обрядодії під час Рульних свят: 1.Обрядове викликання предків та їх зустріч 2.Частування3.Проводи.

Купальські пісні — пісні, які супроводжують обрядові ігри і вірування, зосереджені навколо свята І.Купала.(язичницькі традиції та Іван — хреститель — накладалися один на один). Перші письмові свідчення — 1262 р, Волинський літопис — Іванів День, в контексті дня Івана — хрестителя. Характерні елементи: запалювання багаття, перестрибування через вогонь, пісні+танки, обряджання дерева Марени,купання, ворожіння. “Купало” - божество(міфічна школа), але інші кажуть ,що слово виникло внаслідок обрядодій( скакання через вогонь — очищення+обряд купання+накладання купи на вогнище _Купайло — вогнище або сободка. Витіснила русальну обрядовість. Культи: аграрний(образи очищення перед жнивами), солярний(розпалювання вогню символізує сонце), ініціальні(перехід з одного стану в інший), фалічний. Купальські обрядодії: 1.Вінкоплетіння( в день свята, плели з ромену, буркуну, материну, любистку, м'яти, чорнобривців;плели 2 — на голову і на воду;супроводжувалися піснями, хороводами).2.Вшанування купальського деревця(купайло, але: Чернігівщ.- марена, Поділля — гільце, Кубань — калинонька, Слобож. - бересток, клен.;дівчата виконували ; К-СТЬ ДЕРЕВ — 5;інколи ховали колючки, щоб пожартувати.;топили або спалювали)3.Розпалювання багаття(купайло, упайлиця, собідка,; розпалювали біля ставу, від живого вогню, мала це робити заміжня жінка.)4.Спалення або потоплення купальського деревця(жертвоприношення перед жнивами+очищення). 5.Спалювання копів соломи або опудала.6.Стрибання через вогонь(елементи вінчального обряду+очищення, переважно молодь,; оголені — органістичні дії)7. Ритуальна вечеря(масло, сало , горілка — обов'язкова на Київщ.,Слобож, Волині,Поліссі. Мотиви:взаємини між невісткою та свекрухою, випікання хлібу,еротичні пісні, звернення до конкретних осіб, збір ягід, Мотив трьохзілля,висміяння ват людей.

Петрівчані пісні — виконувались з приводу свята Петрра і Павла( 12.07), продовжений мотив веснянок. Поділ на з групи:пісні -роздуми про кохання, про нещасливу долю сироти, про невісток. Оспівується жіноча, дівоча доля, мотиви прощання з дівуванням,заручини, весілля. Петрівка - петрівчаний піст, петрівочка — головний образ.Мотиви: змагання хлопців за дівчину, стан зарученої дівчини, жартівливі мотиви.