- •5. Походження обрядової поезії.
- •6.Поняття про обряд. Місце і роль народнопісенних творів у структурі обряду.
- •7.Зимовий цикл календарно-обрядової творчості
- •8.Особливості весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •9. Жанри літнього циклу календ-обр творчості
- •10. Жанри осіннього циклу
- •11. Обрядовий фольклор, пов*язаний іх побутом української родини.
- •12. Весільна обрядовість
- •13. Основні етапи весілля, його пісенний супровід
- •14. Похоронна обрядовість, голосіння
- •16.Суспільно-побутові пісні : основні ознаки, різновиди
- •17. Пісні про кохання, визначення, загальна хар-ка
- •18. Пісні про сімейне життя : основні ознаки
- •19. Пісні про трагічні сімейні обставини
- •22.Солдатські та рекрутські пісні.
- •23.Кріпацькі пісні.
- •24.Наймитські пісні.
- •25. Жанрові особливості дум
- •26.Поетика дум
- •27. Класифікація дум і тематика основних циклів
- •28.Думи про турецько-татарських загарбників.
- •29.Думи про героїчну боротьбу проти національного поневолення(16ст. - доба Хмельниччини).
- •30.Соціально-побутові думи.
- •31.Творці й виконавці дум.
- •32.Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •33.Класифікація історичних пісень
- •34.Жанрово-стильові ознаки балад
- •35.Поетика балад.
- •36. Класифікація балад, основні сюжети
- •37. Український фольклор про національно –визвольні змагання хх ст.
- •39. За тематичним принципом міфи можна поділити на кілька циклів.
- •40. Повір*я та забобони.
- •42.Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •43. Казки про тварин, основні ознаки
- •44. Чарівні (героїчні) казки загальна хар-ка
- •45. Соціально-побутові казки :визначення, основні ознаки
- •46. Сюжетно-композиційна будова чарівних казок.
- •49. Небилиці як жанр унт
- •50.Легенди як жанр унт
- •51. Народні оповідання загальна хар-ка
- •57. Жанрові особливості танкових пісень
- •60. Загадки як жанр унт
- •62. Чим унт відрізняється від авторської літератури?
- •63. Міфологічна школа : загальна хар-ка
- •64. Міграційна школа фольклористики : основні ознаки
- •65.Історична школа фольклористики : загальна хар-ка
- •67. Етнопсихологічна школа фольклористики : основні ознаки
- •68.Структуралістська школа фольклористики, основні ознаки
- •69. Класифікація колядок
- •70. Гаївки :визначення, похоження ознаки
- •71. Купальські пісні : походження, основні ознаки
- •72. Косарські та гребовицькі пісні : загальна хар-ка
- •73. Жниварські пісні : основні ознаки
- •74. Класифікація весільних пісень
- •75. Народна обрядовість, пов*язана з народженням дитини
60. Загадки як жанр унт
Загадки- це короткі твори, в основі яких лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. Вигадки загадок сягають міфологічної доби.
61.Класифікації: 1. За походженням - анімістичні(неживе представляється як живе) зооморфічні ( сили природи у вигляді звірів) - антропоморфічні загадки (явища природи і реалії дійсності порівнюються з людьми і людськими взаєминами) 2. За тематичним принципом( Природа, Людина, трудова діяльність)
62. Чим унт відрізняється від авторської літератури?
Авторська література фіксує конкретного автора (чи групу авторів) тексту. В унт ім*я автора втрачене. Для унт характерні сталі художні засоби, традиційні форми, для авторської літератури діють закони новаторства. Унт має утилітарне (прикладне значення), тобто супроводжує обрядодії, несе сакральний смисл, авторські твори виконують естетичну ф-цію. В унт, на відміну від авторських творів, світ зображається сталим через призму давніх вірувань; в авторській літературі дійсність не завжди зображається на першому плані, в унт час є незмінним; в авторських творах функціонують різні часові виміри. Авторському тексту не притаманна варіантність, імпровізація.
63. Міфологічна школа : загальна хар-ка
Засади міфологічної школи заклали брати Шлегелі. Школа зародилася в п.п. 19 ст. Трактували міфологію як «природну релігію» і виводили появу фольклору саме від міфів. Наступний етап розвитку – символічно-міфологічна школа (за їх теорією міфологія є низкою символів). Далі виникає порівняльно-міфологічна школа( засновники – брати Грімм). Згідно з їх теорії жанри усної народної словесності походять з міфів, які були спільні для кількох індоєвропейських народів. Представники міфологічного напряму в Україні : максимович, Костомаров, Потебня, Срезневський.
64. Міграційна школа фольклористики : основні ознаки
Засновником є нім. Вчений Бенфей. (др.пол.19 ст.) Висунув теорію на противагу теорії міфологічної школи і запропонував теорію «мандрівних сюжетів.» ЇЇ суть полягала у тому, що сюжети, зародившись в Індії, мандрували до інших народів не через доісторичну спорідненість, а через культурно –історичні зв*язки. Свої погляди виклав у передмові до збірки індійського епосу «Пачантантра». Згідно до Бенфея, існують такі шляхи запозичень: - походи Македонського - походи хрестоносці та арабські війни - шлях на схід Європи з Азії через Візантію на Балканський півострів до України Прихильники : Драгоманов, Грушевський, Ландау
65.Історична школа фольклористики : загальна хар-ка
Перша пол. 19 ст. Першим етапом становлення стала збирацько-дослідницька діяльність Максимовича, куліша, Костомарова, О. Котляревського. Аналізували унт на тлі історичного розвитку з урахуванням всіх історичних процесів, що впливали на її розвиток. Розглядали твори унт як пам*ятки минулого, у яких відобразились життя та душа народу. Прихильники : Дашкевич, Житецький. Твір усної народної творчості не можна сприймати як достовірну історичну пам*ятку, вони лише фіксують ставлення народу до тих чи інших подій. Історична школа грунтовно вплинула на розвиток вивчення фольклору.
66. Радянська школа фольклористики ( загальна хар-ка). Др.пол. 20 ст. ЇЇ засади базувалися на матеріалістичному розумінні світу, заперечували будь-які ідеалістичні способи бачення світу. Насадження суспільно-економічних творів Маркса у фольклористику призвело до великої кількості помилок у розвитку фольклористики. Твори словесності – як вираження класових інтересів «трудового народу». Насаджувалися штучні жанри ( думи про Сталіна, партію) які не могли виникнути як жанри народної словесності. З унт були вилучені цілі жанри (магія, демонологія, твори про УСС та УПА). Прихильники інших , «реакційних» ідей були проголошені «ворогами народу».
