- •5. Походження обрядової поезії.
- •6.Поняття про обряд. Місце і роль народнопісенних творів у структурі обряду.
- •7.Зимовий цикл календарно-обрядової творчості
- •8.Особливості весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •9. Жанри літнього циклу календ-обр творчості
- •10. Жанри осіннього циклу
- •11. Обрядовий фольклор, пов*язаний іх побутом української родини.
- •12. Весільна обрядовість
- •13. Основні етапи весілля, його пісенний супровід
- •14. Похоронна обрядовість, голосіння
- •16.Суспільно-побутові пісні : основні ознаки, різновиди
- •17. Пісні про кохання, визначення, загальна хар-ка
- •18. Пісні про сімейне життя : основні ознаки
- •19. Пісні про трагічні сімейні обставини
- •22.Солдатські та рекрутські пісні.
- •23.Кріпацькі пісні.
- •24.Наймитські пісні.
- •25. Жанрові особливості дум
- •26.Поетика дум
- •27. Класифікація дум і тематика основних циклів
- •28.Думи про турецько-татарських загарбників.
- •29.Думи про героїчну боротьбу проти національного поневолення(16ст. - доба Хмельниччини).
- •30.Соціально-побутові думи.
- •31.Творці й виконавці дум.
- •32.Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •33.Класифікація історичних пісень
- •34.Жанрово-стильові ознаки балад
- •35.Поетика балад.
- •36. Класифікація балад, основні сюжети
- •37. Український фольклор про національно –визвольні змагання хх ст.
- •39. За тематичним принципом міфи можна поділити на кілька циклів.
- •40. Повір*я та забобони.
- •42.Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •43. Казки про тварин, основні ознаки
- •44. Чарівні (героїчні) казки загальна хар-ка
- •45. Соціально-побутові казки :визначення, основні ознаки
- •46. Сюжетно-композиційна будова чарівних казок.
- •49. Небилиці як жанр унт
- •50.Легенди як жанр унт
- •51. Народні оповідання загальна хар-ка
- •57. Жанрові особливості танкових пісень
- •60. Загадки як жанр унт
- •62. Чим унт відрізняється від авторської літератури?
- •63. Міфологічна школа : загальна хар-ка
- •64. Міграційна школа фольклористики : основні ознаки
- •65.Історична школа фольклористики : загальна хар-ка
- •67. Етнопсихологічна школа фольклористики : основні ознаки
- •68.Структуралістська школа фольклористики, основні ознаки
- •69. Класифікація колядок
- •70. Гаївки :визначення, похоження ознаки
- •71. Купальські пісні : походження, основні ознаки
- •72. Косарські та гребовицькі пісні : загальна хар-ка
- •73. Жниварські пісні : основні ознаки
- •74. Класифікація весільних пісень
- •75. Народна обрядовість, пов*язана з народженням дитини
12. Весільна обрядовість
Весілля тісно пов´язане з народною драмою.Весільна обрядовість — система драматично -ритуальних дій, та пов'язаних з ними пісенно — поетичних текстів, що виконувалися з нагоди шлюбу, з метою створення людини.Кожен з учасників виконує призначену йому роль. Головні -шлюбна пара чи «молодята»(князем та княгиня)Інші головні ролі-від нареченого — старший дружко та два піддружби, два старости, «домовий» староста , два музики, дві свахи , свашка ; з боку нареченої — дружка і піддружка, два дружби, козаки або післанці, два музики і «домовий» староста. Старости з дружбами - бояри, інші — весільна дружина( відголосок княжого періоду. )
13. Основні етапи весілля, його пісенний супровід
ЕТАПИ:
1)передвесільний (запити, сватання , заручини, оглядини):
Запити — з'ясування попередніх настроїв родини дівчини. Функції доручали близьким, родичам. Мати сватала рідко.Сватання — перша зустріч представників 2 родин.Закарпаття — світанки, Полтавщина — могорич, Харківщина — зальоти, рушники. Брали участь чоловіки, які засватали не одного парубка. Їх було 2 — брали хлібину — без попередньої домовленості йшли до дівчини — обирався вдалий день — відправляв батько — йшли пізно ввечері(щоб не бачити ганьби у разі відмови)Сценарій сватання: Правобережжя:сценарій купцців.Лівобережжя:сценарій мисливців. Грюкали палицею в двері — не знімали шапок — прийняття пропозиції — хліб,горілка;відмова — черпак — дівчина мовчала, була веселою, символічно колупала піч- пов'язування старости рушником, а хлопця — хустиною. Роль хлопця та дівчини — пасивна.Оглядини — приїзд батьків дівчини до батьків парубка(перевірка на матеріальний добробут) — пізніше поєднувалися з заручинами(кінець ХІХ ст) — батьки нареченого намагалися виглядати краще, заможніше, ніж вони є.Заручини - завершували передвесільний етап. Від цього моменту-період приготування до весілля, що міг тривати від кількох днів до кількох тижнів чи місяців; за окремих обставин (наприклад, коли парубок вирушав на війну) навіть кількох років. - дівчина не могла відкинутися. - могли вінчатися в цей день — весела обрядодія(танці, співи, музика)- наречений мігночувати у нареченої.
2)власне весілля: Власне весілльна обрядовість:запрошення на весілля, випікання короваю, завивання гільця чи весільного деревця, дівич-вечір або вінкоплетення, оглядини,посад, розплітання коси нареченої, батьківське благословення чи поклони.
Коровайний обряд — проводився у переддень весілля — запрошувалися щасливі у шлюбі жінки — пекли у складчину — супроводження піснями — в п'ятницю чи суботу. Хліб періоду сватання\печиво для заручин\власне весільний\для обдарування\печиво для батьків молодої\хліб поряд з ложе.Запросини — виряджали хлопця(своїх) та дівчину (своїх родичів)- запрошували калачем — молодих наділяли речами подружнього життя — запрошували в хаті.Прощальний молодіжний вечір — в домі молодого та молодої збирались гості + приготування вінків: рубали невелику сосну, гильце прикрашали калиною, барвінком, рутою, іншими магічними рослинами; шишками та горіхами, згодом — стрічками; зробленими зірками та іншими паперовими прикрасами. розплітання коси: коса — ознака дівочості — розплітав старший брат(батько) — дівчина віддавала прикраси — садили на діжу.Посад:накривали кожухом. у час, поки молода сиділа на посаді, молодий вирушав із дружбами по наречену. Власне шлюбні обрядодії: гостина, «викуп» нареченої, прощання нареченої з рідними, від´їзд подружжя до дому молодого, гостина в домі нареченого, «комора»);Почет рухався від дому молодого. - проводжала мати ,радила не пити першої чарки — світилка йшла зі світильноком — функціфя молодого — досить пасивна — зближення родів біля воріт нагадувало бійку — торгувалися за прохід - біля воріт озброєний нападГостина : обмін хлібом.Наречену виводили з хати, садовили на воза — обдаровування — почет рухався до дому молодого (непарна к-сть людей) — мати зустрічала молодих хлібом — молоді мовчали — влаштовувалася гостина — родичі готували ліжко, ретельна перевірка дівчини — заводили хлопця — якщо молода не дівчина, обмазували дьогтем.
3)післявесільний - циганщина,понеділкування або почепини, пропій чи перезва.
Перезва — обряд знайомства молодої з родичами.
Перепій - В час «перепою» молодий повинен пити чарку вина чи горілки до батька нареченої, батько — у відповідь до нього. Тоді інші учасники дійства по черзі перепивають один з одним.
Пісенний супровід:представлений на всіх етапах(крім сватання)
Пісні що заповідають чи описують окремі дії весільної драми.
Пісні,що заворожують щастя — долю.
Пісні, що звеличують молодих, батьків, гостей.
Пісні еротичного характеру.
5.Жартівливі пісні( пісні- перевертки)
