57. Припинення діяльності політичних партій.

Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому ЗУ”Про політичні партії Украхни” та іншими законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (Конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній

партії.

58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.

Партійна система - система відносин суперництва та співробітництва у конкретному суспільстві політичними партіями.Партійна система - це частина (підсистема) політичної системи. У свою чергу є у своєму широкому розумінні певною єдністю існуючих у суспільстві політичних інститутів, політичних норм, політичної свідомості політичних відносин (режиму функціонування, зв 'язків політичних інститутів між собою та з зовнішнім середовишем політичної системи), а у вузькому, суто інституційному розумінні - систему політичних інститутів що беруть участь у здійсненні політичної влади

Здобуття Україною незалежності прискорило процес створення політичних партій. Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного, у багатьох з них відсутній свій електорат; спостерігається втрата інтересу громадян до всіх партій, вкрай слабкі ідеологічні засади; переживають розколи, скорочення лав. втрату впливу і авторитету, відірваність програмних гасел партій від повсякденних інтересів населення, спостерігається активне зрошення партій та їхнього апарату з бізнесом, часто з тіньовим, відсутність сталого співробітництва партій в головному - посудові незалежної процвітаючої України

Інституційні особливості органів державної влади тісно пов'язані з юридичними формами діяльності вказаних органів та їх посадових і службових осіб, оскільки характеризують органи державної влади з точки зору структури, статусу, повноважень посадових та службових осіб їх сутністної установчої природи. Кожний орган державної влади, кожна посада державного службовця запроваджуються у відповідному порядку, з дотриманням певних юридичних форм. У нормативно визначеному вигляді визначається правомочність названих суб'єктів у певному порядку. Ці органи і посадові особи мають скасовуватись інституційно-правові особливості органів державної влади є додатковим критерієм визначення правочинності дій і рішень органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Так, стосовно Верховної Ради України такими інституційними особливостями є конституційні положення про порядок формування парламенту (через чергові та позачергові вибори, статті 76—77 Конститу ції, статус 'ст 75), набуття і припинення повноважень народними депутатами України (статті 79--81). перелік повноважень Верховної Ради тошо.