97. Роль і становище Президента України в системі органів державної влади.

Політична позиція президента часто нагадує роль політичного арбітра у взаєминах між окремими гілками та органами державної влади. Це особливо помітно в тих випадках, коли президент обирається на свою посаду не парламентом, а всенародним голосуванням (Франція, Португалія, Болгарія, Польща). В цілому ж визнання президента главою держави є традиційними в конституціях багатьох країн світу. Подібна характеристика президентів міститься, наприклад, в конституціях Росії, Казахстану, Республіки Молдова.

Правовий аналіз вітчизняного Основного Закону дає підстави для висновку про те, що Президент України займає особливе місце в системі органів державної влади і не належить виключно до жодної з гілок державної влади, про які йдеться в ст. 6 Конституції. Він отримує свої повноваження безпосередньо від народу, оскільки обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

У той же час високий статус Президента України не означає відсутності його політичної та юридичної відповідальності перед народом. Його повноваження обмежені п'ятирічним терміном. Одне і та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Вибори Президента проводяться на альтернативній основі. У разі вчинення Президентом державної зради або іншого злочину він може бути усунутий зі своєї посади Верховною Радою України в порядку процедури імпічменту. Акти Президента можуть бути визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України.

Реалізуючи свою політичну волю, Президент України може вживати тільки закріплені за ним Конституцією та законами України повноваження, тобто діяти виключно в межах її приписів. У цьому розумінні на нього в повній мірі поширюються норми, передбачені статтями 19, 90, 106, 110-112 Основного Закону України. У тексті офіційної присяги Президента України є такі слова: «Зобов'язуюсь ... додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі ».

Президент України - гарант стримування Конституції України. Таким чином, він істотно впливає на режим стабільності закріпленого в Україні конституційного ладу і законності, забезпечення прав людини і громадянина, утвердження конституціоналізму в цілому. Положення ст. 102 Конституції свідчать про те, що Президент України несе персональну відповідальність за узгоджену безперервну роботу механізмів захисту Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, за вживання заходів щодо ефективного функціонування усіх владних державних структур в конституційному режимі.

98. Конституційно-правовий статус Президента України.

Статус Президента України визначено у розділі V Конституції України, де права та обов'язки Президента як глави держави, порядок його обрання, а також можливості усунення з поста та припинення його повноважень.

Статус Президента. Гаранта Конституції, закріплений у Конституції Украіни[1], покладає на нього обов'язок припиняти будь-які дії законодавчої, виконавчої та судової влади, які прямо чи опосередковано порушують основний закон України. Для виконання цього обов'язку. Президент наділений відповідними повноваженнями: він може призупинити рішення органів влади, застосувати право вето до законів, за які проголосувала Верховна Рада

Президент є Гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності України. Його повноваження у цій сфері визначені ст 102 Конституції України та покладають на Президента обов'язок приймати рішення та виконувати дії, спрямовані на захист і зміцнення державного суверенітету, збереження цілісності та недоторканності території України у межах існуючих кордонів.

Згідно зі ст. 102 Конституції України, як гарант прав та свобод громадян Президент наділений повноваженнями виконувати необхідні дії шодо ставлення до гілок та структур влади, до рішень, які вони приймають, з метою захисту прав та свобод громадян

Повноваження Президента шодо проведення внутрішньої політики закріплено статтею 106 Конституції України, згідно з якою Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази та розпорядження, які с обов'язковими до виконання на території України. Взаємодіючи з усіма гілками влади Президент призначає та звільняє членів уряду та інших органів виконавчої влади, може брати участь у засіданнях уряду, а також мати своїх представників у Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, Верховній Раді

У зовнішній політиці повноваження Президента визначено статтею 102 Конституції України Президент, як Глава держави, виступає від її імені, представляє Україну у міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори, а також керує всією зовнішньополітичною діяльністю держави.

Президент є Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил України згідно зі статтею 106 Конституції України. У разі збройної агресії проти України Президент приймає рішення шодо застосування Збройних Сил України з метою оборони держави від ворога. Як гарант державного суверенітету та територіальної незалежності України Президент очолює Раду національної безпеки та оборони України.

Президент здійснює свої Конституційні повноваження через вертикаль влади, до складу якої входять: Секретаріат Президента, Консультативна рада. Рада національної безпеки і оборони та місцеві адміністрації

декларації), поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою Формою.