0. 3.3 Економічна оцінка земель.

Згідно із Земельним кодексом України економічна оцінка землі – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земель різного цільового призначення. Вона визначається в умовних гектарах або у грошовому виразі.

Економічна оцінка є складовою земле-оціночних робіт. Входячи разом із бонітуванням до цих робіт і маючи з ним багато спільного, економічна оцінка земель досліджує земельні території у ширшому й комплексному господарсько-економічному аспекті. Якщо об’єктом бонітування є тільки грунтовий покрив земель, то економічна оцінка пов’язує між собою і грунти, й земельні площі складнішими багатоаспектними залежностями, які утворилися у результаті господарської діяльності людини.

3.3.1 Показники економічної оцінки земель

Залежно від цілей і завдань економічну оцінку земель поділяють на загальну і часткову.

Загальна оцінка земель передбачає визначення об’єктивних показників родючості та показників, які характеризують ефективність використання землі при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона включає в себе такі показники:

• вартість валової продукції;

• окупність затрат;

• диференціальний дохід.

Часткова економічна оцінка земель передбачає визначення ступеня ефективності вирощування конкретних сільсько-господарських культур на різних ґрунтах і включає в себе:

• урожайність;

• окупність затрат;

• диференціальний дохід.

Помітно підвищує показники економічної оцінки земель наближеність до великих міст, промислових зон і розвинутих транспортних комунікацій, що сприяє зростанню попиту на сільськогосподарську продукцію та загальному поліпшенню умов господарювання.

Матеріали економічної оцінки земель мають багатоцільове призначення:

• вони є основою науково обгрунтованого планування розподілу земельного фонду між окремими галузями господарства на державному рівні для забезпечення збалансованого й оптимального розвитку всього господарства країни;

• на їхній основі аналізують існуючий рівень ефективності використання земель і розробляють альтернативні варіанти з урахуванням екологічних і соціальних аспектів;

• є основою проведення нормативної оцінки земель різних категорій цільового призначення, насамперед земель сільськогосподарського призначення.

3.3.2 Складання шкал економічної оцінки земель

Зрівноважені показники за оцінюваними групами ґрунтів вважають вихідними для складання шкал економічної оцінки землі.

Вони будуються за принципом побудови шкал бонітування ґрунтів.

Шкали економічної оцінки землі можуть бути замкненими або розімкненими. Якщо за еталон (100) приймають найпоширеніший в земельно-оціночному районі грунт, то одержують розімкнену шкалу: для замкненої шкали еталоном виступають грунти з найвищими показниками. На практиці більшого використання набули замкнені шкали. Шкала оцінки являє собою таблицю, в якій в абсолютних (крб./ га) і відносних (балах) одиницях відображається рівень родючості, продуктивності та дохідності земель. Шкала будується за різними показниками, які характеризують якість земель. Рівень виробництва визначається розмірами валового продукту та урожайності, ефективність виробництва – окупністю затрат, дохідність – розмірами диференціального доходу. У шкалі, крім оцінних показників, наводяться ціна бала і розміри рівня інтенсивності виробництва, необхідні для порівняння оцінних показників на території зони, економічного району, країни. Шкали часткової оцінки земель за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур розробляють стосовно складу оцінюваних груп грунтів, які використовуються для посіву цих культур. Для порівняння показників склад оцінюваних груп грунтів при частковій оцінці земель приймався єдиним для області, регіону, країни. В Україні економічну оцінку земель було проведено у 1988 році на площі майже 40 мільйонів гектарів. Виконано загальну економічну оцінку ріллі, багаторічних насаджень, пасовищ, сіножатей. Часткову – за ефективністю вирощування зернових та зернобобових культур, кукурудзи на зерно, цукрових буряків соняшнику, льону, картоплі і кормових культур.