- •2.Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5. Історія укр. Культури у творах вітчизн. Мислителів
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •16 Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •21.Побут та військова справа Київської Русі.
- •22.Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •23.Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •28.Початки культури козацтва.
- •29.Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •30.Козацтво як явище української історії та культури.
- •31.Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •32.Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •33.Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •34.Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •35.Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36.Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37.Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38.Українська література XIX ст.
- •39.Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку укр. Культури у 20му ст.
- •42.Тенденції розвитку укр. Культ на поч. 20го ст.
- •43.Українізація 20-х років 20-го ст. Та її вплив на розвиток української нації.
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво:національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст.(70-ті – кінець 80-х років).
- •47.Рух “шестидесятників”:передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Особливості розвитку культури в незалежній Україні.
25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
Сприяли формуванню нац. свідомості, стали виявом гуманістичної тенденції в укр. культурі, та зброєю представників гуманізму. Друкарство розвивалось з 1491 р: з’являються перші друковані видання в Краківській друкарні («Часословець» і «Осьмигласник»). Перша надрукована книга в Україні «Апостол» (Львівська друкарня Івана Федорова), вийшов Буквар. І.Федоров в Острозі з К.Острозьким засновує друкарню і видають першу православну Біблію, у Львівській братській друкарні видається «Граматика». Книги друкували на папері, використовували гравюри, робились спроби реформувати кириличний шрифт. Розвиток літератури: основний жанр – полемічна література, сутністю якої були суперечки з католиками з питань віри. Вона стала ідеологічним осередком етнічної консолідації українців, особливо розповсюджувалась у 16-14 ст. Христофор Філалет – «Апокризис», Стефан Зизаній «Казання Св.Кирила», М.Смотрицький – «Тренос», Р. Смотрицький – «Ключ царства небесного». Іван Вишневецький «Послання к утекшим от православной віри єпископам», «Обліченіє діявола-міродержця», «Позоріще мислєнноє», І.Борецький «Протестація». І. Вишенський виступав у творах не лише проти національно-релігійного, а й соціального гноблення українців, презентував інтереси народу. А не лише укр. аристократії, не визнавав науки.
Отже, л-ра цієї доби відображала процес консолідації укр. етносу і сприяла формуванню нац.. свідомості українців.
Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
У середині 17 ст. Київ уже звівся з руїн, другою столицею на час визвольної війни став Чигирин. У містах цієї пори зростає вага міщанства, тут споруджуються ратуші, монументальні кам’яниці, а на околицях – житла ремісників. У Львові можна побачити силуети ратуш, лат.костьолів, укр. та вірменських церков. У Придніпров’ї забудова міст пов’язана з традиціями давньоруського містобудування. Форми і розміри кварталів визначалися мережею найважливіших вулиць, що вели до головного собору. За допомогою сокири споруджувалися хати і прикрашалися церкви. Козацькі і міщанські громади почали споруджувати у своїх маєтках і селах стрункі і урочисті храми. В др..п.16 ст. були створені різні конструктивні та архітектурно-художні варіанти поєднання квадратів і восьмигранників у своїй основі зрубу з пірамідальними чи восьмигранними банями. Найхарактерніше, що вирізняє укр. дерев’яні храми те, що приміщення перекрите не плоскою стелею, а високим зрубом. Храми ззовні мають вигляд кількох веж згрупованих за певною системою. Друга особливість: храми не мають ні головних, ні другорядних фасадів. Третя особливість: велика кількість сполучень і варіацій нижніх, середніх і верхніх частин споруд. Простір храму уквітчаний квітами і різьбленими іконами. Дерев’яна храмова архітектура України представлена школами: Волинська, Галицька, гуцульська, Буковинська, Закарпатська, Придніпровська та ін.
Давньоруський храм – будова раціональна, має обличчя, його простір має початок і кінець, складається з функціонально диференційованих частин. Козацький Собор – однаковий з усіх 4 сторін (Миколаївський собор у Ніжині, Георгіївський у Видубицькому монастирі). З посиленням католицизму – спорудження великої кількості храмів католицьких. І.Г.Шедель – автор палаців Меншикова на Васильєвському острові. Будував вилику дзвіницю на замовлення митрополита Рафаїла Заборовського, йому належить проект брами заборовського, що є однією з найхарактерніших пам’яток укр. бароко. Також побудовано 2 поверх Київської академії на Подолі, спорудив Софіївську дзвіницю. У 1747 р. почалося будівництво у Києві Андріївської церкви, цю споруду було видно з усіх боків (проект растреллі), стіни – гама бірюзових кольорів, білі колони, золоті капітелі та деталі декору. Справжнім шедевром є дзвіниця давніх печер Києво-печерської Лаври – Коппозиційний ефект двох її ярусів. розбудованих на контрасті горизонтальних і вертикальних елементів. Найцікавіша – Покровська церква на Подолі: три мавки, що підкреслюють її основною композицією. Архітектура і будівництво 14 ст. були пов’язані з укріпленням міст, де сходились економічні зв’язки та торговельні шляхи. Яскравими зразками монументальності і неприступності споруди стали замки у Луцьку та Кам’янці-Подільському. Як правило, у них мешкала шляхта.