- •2.Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5. Історія укр. Культури у творах вітчизн. Мислителів
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •16 Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •21.Побут та військова справа Київської Русі.
- •22.Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •23.Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •28.Початки культури козацтва.
- •29.Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •30.Козацтво як явище української історії та культури.
- •31.Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •32.Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •33.Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •34.Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •35.Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36.Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37.Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38.Українська література XIX ст.
- •39.Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку укр. Культури у 20му ст.
- •42.Тенденції розвитку укр. Культ на поч. 20го ст.
- •43.Українізація 20-х років 20-го ст. Та її вплив на розвиток української нації.
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво:національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст.(70-ті – кінець 80-х років).
- •47.Рух “шестидесятників”:передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Особливості розвитку культури в незалежній Україні.
8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
1.Територ.проживання – один з найв.факторів форм етнокультури. Проживання на спільній території формує єдину свідомість, що втілюється в матеріальній та духовній культурі.
Географічні фактори поділяються на: геокультурні (вплив ландшафту та природи на культуру), геополітичні (зв’язки з
Сусідніми етносами та їх вплив) та геопсихічні (зв’язок етнопсихології з умовами проживання).
Геокультурними факторами формування укр. Етносу являється:родючі землі, сприятливі для сільськ госп природні умови, помірний клімат, річкові артерії, корисні копалини.Наслідками спливугеокультурних факторів є:
Виникнення розвинутої аграрної культури українців внаслідок сприятливих кліматичних та географічних умов (родючі землі);
Відносна однорідність духовної та матеріальної культури українців (у порівнянні з іншими європейськими етносами) – внаслідок міграцій від навал кочівників.
Основними геополітичними факторами є:
Проміжне розташування території України між Центральною Європою та Азією;
Транзитні торгівельні шляхи на території України з найдавніших часів (напр. шлях “із варяг у греки”);
Територія України завжди була оточена наймогутнішими державами.
Геопсихічні фактори:
Землеробство та осілий спосіб життя породжують терплячість, працьовитість, миролюбність українців, але й індивідуалізм.
Навали кочівників породили оборонну позицію в характері українців.
Експансія сусідніх імперій мали наслідком комплекс меншовартості та конформізм (пристосовництво), втрату почуття господаря на своїй землі.
Транзитність української території сприяла розширенню світогляду українців, виробленню толерантного ставлення до інших етносів та культур.
Багата природа породжувала любов до неї, що відбилося в українському фольклорі, сприяло формуванню високої побутово-сімейної культури, вірності заповітам батьків, емоційності та мрійливості українців.
Отже, споживацьке ставлення до природи та своєї землі призведе до деформації духовної культури етносу, до його переродження та занепаду. У цьому значенні культурна ситуація в сучасній Україні є критичною
9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
Важливими ознаками менталітету є емоційність і сентименталізм, чутливість та ліризм, індивідуалізм, поривання до свободи, неспокій, працьовитість, рухливість, переважно художньо-образний тип мислення.
Емоц.народу проявл.в поетичності. Позадержавне існув.укр.нації формувало позадержаний менталітет, і тільки за часів Хмельн. Почин.формуватися національна ідея, але така риса ,як індивідуалізм укр..нарожу бере своє і проявл.в ідеалах козаків та чумаків – широкий степ і воля, боротьба з тими ,хто опсягає на їх власну незалежність та незал.їх Батьківни.Серед українців переважають люди з худ-образним типом мислення. Для них є характерним інтроверсія- орієнтація на внутрішній духовний світ, на самого себе, а суб’єктом творчості стає люди з серцем. Майже всі дослідники ( М. Костомаров, В. Липинський, В.Винниченко) відзначають таку характерологічну рису українців, як індивідуалізм, що набуває крайніх форм асоціального егоцентризму. Він проявляється у схильності до непокори, в анархічному індивідуалізмі з його проявами у різних формах опосередкованого потягу до особистої свободи , з відсутністю організації, стійкості і дисципліни. Ця риса є небезпечною для побудови державності. Зосередженість на проблемах внутрішнього, особисто-індивідуального світу, привела до переваги власних інтересів над громадськими – постійної соціальної конфронтації, неможливості дійти згоди навіть у дуже відповідальні , переломні моменти. Серед негативних рис національного характеру виділяють взаємне непорозуміння, неузгодженість між словом і ділом, відсутність чіткої визначеності, соціальну відмежованість, мрійливість, імпульсивність. Неадекватність вольової регуляції відображається і в упертості, яка проявляється у прагненні діяти по-своєму, всупереч розумним доказам чи порадам.
Важливою рисою характеру як конкретної особистості, так і етнічної групи, є здатність до саморегуляції. Це рівень самостійності, розвитку самосвідомості, самоконтролю, відповідальності за своє життя. З однієї сторони інтровертованість зумовлює критичне ставлення до себе, своїх дітей, вміння брати відповідальність за все зроблене на себе. Проте тривала відсутність в Україні державності не сприяла формуванню в нації відповідальності за власну долю, породжувала політичну пасивність, очікування, що хтось інший допоможе розв’язати її проблеми.
Національними позитивними рисами українців є працелюбність, гостинність, потяг до освіти, статичність сімейних стосунків, повага до старших, мужність, здоровий оптимізм, універсальність .
