- •2.Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5. Історія укр. Культури у творах вітчизн. Мислителів
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •16 Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •21.Побут та військова справа Київської Русі.
- •22.Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •23.Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •28.Початки культури козацтва.
- •29.Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •30.Козацтво як явище української історії та культури.
- •31.Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •32.Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •33.Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •34.Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •35.Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36.Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37.Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38.Українська література XIX ст.
- •39.Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку укр. Культури у 20му ст.
- •42.Тенденції розвитку укр. Культ на поч. 20го ст.
- •43.Українізація 20-х років 20-го ст. Та її вплив на розвиток української нації.
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво:національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст.(70-ті – кінець 80-х років).
- •47.Рух “шестидесятників”:передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Особливості розвитку культури в незалежній Україні.
35.Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
Лівобережна козацька старшина денаціоналізується та включається до російського дворянства (поміщиків), селяни закріпачуються (1783р)
Носіями української культури стають кріпосні селяни
Російський уряд бере під контроль освіту, науку та друкарство (русифікація в цих сферах)
Православне духівництво русифікується і входить до складу РПЦ
Літературною мовою стає російська (на Лівобережжі), польська та латинська (на Правобережжі)
Асиміляторська політика російського самодержавства у двох напрямах: політичному та ідеологічному
У 19 ст. культуро творчою силою стає нова українська інтелігенція – вихідці з різних верств
В наслідок розквіту капіталізму пожвавлюється освіта, наука, технічний прогрес і т.д.
36.Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
Поняття "національна свідомість" та "національна самосвідомість" теж не є синонімами. Перше поняття є більш широким і охоплює більш широкі реалії порівняно з другим, а друге можна розглядати як складову частину першого, як саморефлексію національних відносин, з'ясування свого місця і власної позиції в системі міжнаціональних відносин, усвідомлення себе як представника і суб'єкта національної спільноти і готовності до відстоювання її інтересів.
В кожну історичну епоху в суспільстві домінують різні типи цінностей та ідей. Свій провідний вплив цінності та ідеї справляють і на колективну (племінну, етнічну, національну) самосвідомість українського народу, вони активізують його життєдіяльність в цілому, адже відомо, що життєспроможність і активність нації вирішальною мірою визначаються рівнем розвитку та особливостями її самосвідомості.
Можна окреслити основні етапи генези колективної самосвідомості українського народу, що відбувалася протягом кількох етапів. І етап - етап становлення, розвитку і утвердження племінної самосвідомості праукраїнців - тривав з ІV ст. до 852 р. ІІ етап - етап становлення, розвитку і утвердження етнічної самосвідомості русинів-українців - тривав з 852 р. до ХVІ ст. ІІІ етап - етап становлення, розвитку і утвердження національної самосвідомості українського народу - розпочався у ХVІ ст. і триває й нині.
Проте як ніхто інший підніс і розширив національну самосвідомість українського народу Тарас Шевченко. Поезія великого співця України будила національно-патріотичні настрої української молоді, доти зрусифікованої або спольщеної, інертно-байдужої до рідної мови та культури.
Важливе місце в пробудженні національної самосвідомості українців належить творчості першого класика вітчизняної літератури й драматургії І.П. Котляревського (1769–1838 pp.). Його перелицьована "Енеїда", без волі автора видрукувана 1798 p., була першою книжкою, яка надзвичайно високо підняла в очах українського громадянства народне українське слово.