23. Розкрийте класифікацію озер. Наведіть приклади.

Озеро – замкнена заглибина на суходолі, яка заповнена водою, але не має безпосереднього зв’язку з океаном. Найбільше озеро світу – Каспійське, найглибше – Байкал. Озера класифікують за чотирма признаками: 1) За походженням озерних улоговин: А) Тектонічні озерні котловини відзначаються великою глибиною й крутизною схилів (Байкал, Велике Невільниче озеро, Мертве море, Чад, Ер та ін.). Б) Вулканічні утворюються в кратерах вулканів чи зниженнях лавових полів (Курильське й Кроноцьке на Камчатці, багато озер о. Ява й Нової Зеландії). В) Льодовикові озерні улоговини утворюються у зв’язку з діяльністю льодовика, який виорював озерні улоговини (озера Фінляндії, Альп, Уралу, Кавказу). Г) Карстові озера – їх улоговини виникали в результаті провалів і розмивання гірських порід. Розчинення цих порід водою призводить до утворення глибоких, але невеликих за площею озерних улоговин. Ґ) Загатні (завальні) озера виникають в результаті перегородження русла річки глибами порід при обвалах в горах (озера Альп, Гімалаїв та ін.). Д) Лиманні озера  поширені на берегах морів – це прибережні ділянки моря, відділених від нього прибережними косами. Е) Озера-стариці – озера, які виникли в старих руслах рік. Тобто річки спочатку обходять породи, які важко піддаються розмиванню, й утворюють вигини – меандри. Коли річка розмиває ці породи, то продовжує свій шлях по прямій, а меандри перетворюються на озера-стариці. 2. За походженням водної маси: А) Атмосферні. Це озера, які ніколи не були частиною Світового океану. Такі озера на землі переважають.  Б) Реліктові, чи залишкові, озера утворились на місці відступивши морів (Каспійське, Аральське, Ладозьке і т.д.). 3. За водним режимом: А) Стічні – озера, в які впадають і з яких витікають річки (озера мають стік). Такі озера переважають в зоні надлишкового зволоження. Б) Безстічні – озера, в які впадають річки, але жодна  не витікає (озера не мають стоку). Такі озера характерні переважно для зон недостатнього зволоження. 4. За кількістю розчинених речовин: А) Прісні – озера,  солоність яких не перевищує 1‰ (1 проміле) Б) Солонуваті – солоністю до 24‰. В) Солоні – з вмістом розчинених речовин – від 24,7‰  до 47‰ Г) Мінеральні – понад  47‰.

  

24. КРУГООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ.

Вода випаровується, конденсується і випадає у вигляді опадів. Так можна пояснити, що кругообіг води в природі. Вода циркулює, переходить з одного стану в інший, і майже не змінює свою загальну масу. При цьому з морів випаровується набагато більше води, ніж випадає опадів, на суші все навпаки, з неї випаровується не так багато, як повертається з опадами. Три чверті планети покриті водою, її називають гідросферою, проте солоної води набагато більше, ніж прісною. Опади живлять водойми, рослини і тварин, частково тут же випаровуються назад в атмосферу або проходять в грунтові води. Кругообіг води - це єдине поняття, а їх існує декілька видів. Перший - великий або світової кругообіг води. З океанів випаровується вода, переноситься повітряними масами до материків, і вже там випадає у вигляді опадів. В океан вода приходить у вигляді стоку. При цьому вода опріснюється, так як випаровується в повітря тільки чиста рідина, абсолютно без домішок. Малий, океанічний кругообіг води відбувається, коли вода випаровується з океану і випадає у вигляді опадів там же. Також є і континентальний кругообіг води. Природою створені всі необхідні умови для того, щоб забезпечити життя живим істотам, адже якби не було кругообігу води, посушливі райони були б безплідні, там не розвивалося б життя. Вода - найнеобхідніша для життя речовина, її треба берегти і піклуватися про неї.

25.Розкрийте склад і будову атмосфери.

Атмосфера - газова оболонка Землі. Склад майже скрізь однаковий і унаслідок перемішування зберігається до висоти 90-100 км. Вище переважають легші гази. Вміст вуглекислого газу на різних висотах неоднаковий. Він збільшується у зв'язку із спалюванням все більшої кількості вугілля, нафти, природного газу. Озону в атмосфері дуже мало, але внаслідок фотохімічних реакцій він утворює на висоті 20-30 км шар в стратосфері озоновий екран. Цей шар затримує згубну для живих організмів ультрафіолетову радіацію. Тому вище від цього шару температура в атмосфері підвищується. Кількість водяної пари в приземному шарі сильно змінюється, а з віддаленням від поверхні швидко знижується. На висоті 2 км його вже в два рази менше, ніж біля поверхні, а вище 70-80 км атмосфера практично суха.  Тверді і рідкі домішки в атмосфері (аерозолі) - це пил (у тому числі і космічний), сажа, попіл, кристали льоду і морської солі, краплинки води, мікроорганізми, пилок рослин і ін. Вміст їх сильно змінюється залежно від умов. Над пустелями багато пилу, над промисловими центрами - сажі. Аерозолі служать ядрами для конденсації водяної пари в атмосфері. *Атмосфера має шарувату будову. Відповідно до змін температури з висотою виділяють такі шари: тропосферу (до 16 км), стратосферу (до 50 км), мезосферу (до 80 км),термосферу, що поступово переходять у міжпланетний простір приблизно на висоті 3000 км. У тропосфері і мезосфері температура з висотою знижується, а в стратосфері і термосфері, навпаки, підвищується. За ступенем іонізації атмосфери в ній виділяють нейтральний шар (нейтросферу) до висоти 90 км і шар, сильно іонізований (іоносферу) вище 80 км. Нижній шар атмосфери – тропосфера, містить понад 90 % всієї маси атмосфери. Висота тропосфери: до 18 км над екватором і 8-10 км - в полярних областях. Температура з підняттям вгору у тропосфері знижується в середньому на 6°С на 1 км. У ній зосереджена майже вся водяна пара, утворюються хмари і випадають опади. Процеси, що відбуваються в тропосфері, безпосередньо впливають на підстилаючу поверхню, на життя і діяльність людей.