43. Дайте характеристику будови листка, його видозміни. Наведіть приклади.

Листок — бічний вегетативний орган рослини, що здійснює функції живлення, дихання і транспірації. Листки закладаються у вигляді зовнішніх горбиків твірної тканини верхівкової меристеми бруньки.

Листок складається з: - черешка, - листкової пластинки, - прилистків. Листкова пластинка — основна частина листка. Черешок — стеблоподібний перехід між листковою пластинкою і основою.   Прилистки - листоподібні утворення біля основи черешка листка, які служать для захисту молодого листя та пазушної бруньки.

Видозміни листка. Більшість рослин вологолюбні. У мешканців посушливих місць виробилась низка пристосувань для існування в умовах водного дефіциту. Рослини степів і пустель (ксерофіти) можуть мати видозмінені листки (колючки у кактуса) або бути безлистими (саксаул). листків.  Деякі мають дуже глибокі корені (наприклад, верблюжа колючка — до 16 м). Особливу групу ксерофітів становлять сукуленти, які запасають воду в дощову погоду і потім повільно її витрачають під час посухи. Вони мають м’ясисті стебло і листки (очиток, кактуси, агави, молодило). У тих рослин, які ростуть біля водойомів, приміром, очерету звичайного, спостерігається так званий «ефект лотоса». Багато листяних дерев мають сильно порізані листя, наприклад, клен. Це пристосування дозволяє протистояти сильним поривам вітру. Листя деяких рослин має зубчики по краях. Це призводить до конденсації вологи на загостреннях листя і утворення крапель роси. У гороху, чини, деяких видів горошку з’явилися вусики з перетворених у процесі еволюції листків. Таке пристосування служить для посилення опорної функції стебла рослини. Рослина, чіпляючись вусиками за опори, піднімається вгору, виносячи листя до світла. Видозмінене листя деяких рослин трансформувалося в пелюстки для кращого здійснення запилення за допомогою комах, яких приваблюють ці частини тіла рослини.

44. Дайте характеристику будови стебла, його видозміни. Наведіть приклади.

Стебло — видовжений пагін вищих рослин, що слугує їм механічною опорою, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. Першим етапом утворення стебла є формування його первинної структури, яка у голонасінних та дводольних рослин згодом замінюється на вторинну. У однодольних первинна структура стебла зберігається протягом усього життя рослини. В первинній будові стебла розрізняють такі ділянки: 1. Епідерміс - первинна покривна тканина, видовжені клітини якої мають відносно товсті прямолінійні стінки; серед клітин епідермісу є продихи, які забезпечують газообмін. 2. Первинна кора - багатошарова тканина, яка складається з неоднорідних паренхімних клітин: хлоренхіма , коленхіма, основна паренхіма, ендодерма 3. Центральний циліндр (стела) - внутрішня частина стебла і кореня вищих рослин, яка оточена первинною корою. Складається з різних тканин: перицикл, зона провідної тканини, серцевина. Видозмінені пагони — це кореневища, бульби і цибулини. Кореневище є в кропиви, пирію, півників, конвалії. Якщо викопати з землі кореневище будь-якої рослини, можна побачити, що зовні воно нагадує корінь. Але в кореневища , як і в надземних пагонів, є верхівкова і пазушні бруньки, а також плівчасті лусочки — видозмінені листки. Бульби характерні для небагатьох рослин, наприклад картоп­лі. Підземні пагони, на верхівках яких розвиваються бульби, відростають від основи надземних стебел; ці пагони називають столонами. До цибулинних рослин належать цибуля городня, лілії, тюльпани, нарциси, зірочки та ін. Усі вони багаторічні.