88. Український парламентаризм: історія становлення й сучасний етап розвитку.

Парламентаризм розглядають як політичне явище удвох підходах, широкому та вузькому значені - це система державної влади, за якої вельми суттєва роль належить народному предс (парламент) ), у вузькому -це система владних відносин, за якою чітко розподілено функції законодавчі виконавчих органів, коли провідну роль відіграє парламент як постійно діючий представницький, І законодавчий і контролюючий орган влади Ідея українського парламенту; в історичній ретроспектив! не розвивалася по висхідній лінії, а мала дискретний характер. Це зумовлено тим. що У країна протягом історії існувала як самостійна держава тільки невеликі проміжки часу

Отже, окремими фрагментами українського парламенту протягом його історії були народні віча Київської Русі, сейми польсько-литовської держави, козацькі ради часів Гетьманщини, пізніше виші законодавчі органи Австро-Угорської та Російської імперій. Української PCP в складі Радянського Союзу Наслідком започаткованим практики парламентаризму в новітній історії стало створення та діяльність протягом березня1917 - квітня1918рр Української Центральної Ради - своєрідного національного протопарламенту, який пройшов еволюційний шлях від громадсько-політичного об єднання до «представницького» орган) українського народу. (ї поява та діяльність стали закономірним кроком консолідації українського народу на шляху до національно-державної незалежності в XX столітті. Саме цю історичну традицію Української Центральної Ради продовжує в сучасних умовах Верховна Рада України В Україні сьогодні треба продовжити процес утвердження демократичних інститутів, чітко розмежувати гілки влади, посилити їх контроль та відповідальність за резу льтати діяльності, забезпечити наявність представництва громадян в усіх органах влади

Завдяки побудованій системі суспільного контролю як наслідок в недалекому майбутньому стане можливим звільнення з посад певних членів уряду, діяльність яких є незадовільною, визнання недієздатною парламентську коаліцію та відправка у відставку всього складу уряду, зміна пріоритетів >рядового курсу, оголошення імпічмент) президенту країни тощо

Внутрішній потенціал парламентаризму ще не цілком розвинутий в Україні В першу чергу йде мова про його невикористану роль в інтеграції населення і управлінських прошарків у загальну мереж) традицій і правил парламентського життя, консолідації суспільства, конструктивном) врегулюванні політичних конфліктів та зміцненні політичних систем за допомогою мобілізації населення на підтримку демократичних інститутів

Отже парламентаризм в Україні передбачає в недалеком) майбутньом) наступні шляхи свого подальшого розвитку: 1. Вдосконалення всієї політичної системи і підготовки всіх її інститутів до парламентаризм) 2. Завершення становлення парламенту як важливого і повноправного суб'єкта політичної системи У країни. З. Кардинальні зміни в суспільній свідомості, політичній і правовій культурі громадян по усвідомленню необхідності функціонування парламентаризм) в політичній системі України як найважливішого каналу впливу на владу.