- •Передмова
- •Зміст програми Основні терміни і поняття технології лікарських форм
- •Державне нормування виробництва лікарських препаратів
- •Лікарські та допоміжні речовини лікарських форм
- •Класифікація лікарських форм
- •Дозування в технології лікарських форм
- •Тверді лікарські форми Порошки
- •Рідкі лікарські форми
- •Розчини водні
- •Розчини неводні
- •Гетерогенні рідкі лікарські форми
- •Розчини
- •Розчини захищених колоїдів
- •Суспензії
- •Емульсії
- •Водні екстракти (витяги) з лікарської рослинної сировини
- •Краплі як лікарська форма
- •М’які лікарські форми Лініменти
- •Супозиторії
- •Стерильні лікарські форми, а також лікарські форми, що готуються в асептичних умовах без стерилізації
- •Лікарські форми для ін’єкцій
- •Інфузійні розчини
- •Офтальмологічні лікарські форми
- •Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
- •Лікарські форми з антибіотиками
- •Фармацевтичні несумісності
- •Тематичний план лекцій
- •Вимоги до виконання контрольних робіт Теми контрольних робіт з аптечної технології ліків
- •Графік виконання контрольних робіт*
- •Зміст контрольних робіт за варіантами
- •Контрольна робота № 1
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 1
- •Інформаційний матеріал
- •Розчинність деяких лікарських субстанцій
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 2
- •Контрольне завдання 3
- •Контрольне завдання 4
- •Інформаційний матеріал
- •Об'ємні кількості води та етанолу різної концентрації, які необхідно змішати, щоб отримати 1 л етанолу, мл
- •Об'ємні кількості води та етанолу концентрації 95,1—97,0 %, які необхідно змішати, щоб отримати 1 л етанолу, мл
- •Значення густини деяких в'язких та летких лікарських засобів
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 5
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 6
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 7
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 8
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 9
- •Інформаційний матеріал
- •Коефіцієнти водопоглинання лікарської рослинної сировини
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 10
- •Контрольна робота № 2
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 1
- •Контрольне завдання 2
- •Інформаційний матеріал
- •Інформаційний матеріал
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 3
- •Контрольне завдання 4
- •Контрольне завдання 5
- •Супозіторії
- •Інформаційний матеріал
- •Інформаційний матеріал
- •Коефіцієнти заміщення жирових і желатиново-гліцеринових супозиторних основ для деяких лікарських засобів
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 6
- •Контрольне завдання 7
- •Контрольне завдання 8
- •Контрольне завдання 9
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 10
- •Контрольна робота № 3
- •Лікарські форми, що вимагають асептичних умов приготування
- •Інформаційний матеріал
- •Ізотонічні еквіваленти за натрію хлоридом, натрію нітратом, натрію сульфатом, глюкозою, борною кислотою та депресії температур замерзання 1 % розчину лікарських субстанцій
- •Відповідність активності (одиниці дії) і маси деяких антибіотиків
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 1
- •Контрольне завдання 2
- •Контрольне завдання 3
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 4
- •Контрольне завдання 5
- •Контрольне завдання 6
- •Контрольне завдання 7
- •Інформаційний матеріал
- •Тести для самоконтролю
- •Контрольне завдання 8
- •Контрольне завдання 9
- •Контрольне завдання 10
- •До тестів для самоконтролю
- •Екзаменаційні питання до екзамену з аптечної технології ліків
- •Додатки
- •Зразок опису рецептурного пропису в контрольній роботі
- •Дані для розрахунків з приготування 1 л концентрованого розчину в масо-об'ємній концентрації1
- •Коефіцієнти збільшення об'єму водного розчину при розчиненні речовин1
- •Вищі разові (врд) та добові дози (вдд) отруйних і сильнодіючих лікарських засобів для дітей1
- •Норми відхилень при перевірці якості ліків
Інформаційний матеріал
Суспензії – рідка лікарська форма, що містить в якості дисперсної фази один або декілька подрібнених порошкоподібних лікарських засобів, розподілених у рідкому дисперсійному середовищі.
Для забезпечення високої ефективності препаратів у формі суспензій ця лікарська форма повинна мати високу агрегативну і кінетичну стійкість і низьку швидкість седиментації.
Агрегативна стійкість (здатність протистояти укрупненню часток і утворенню агрегатів) залежить від щільності, поверхневого електричного заряду часток, потенціалу, товщині подвійного електричного шару, інтенсивності взаємодії часток з середовищем (ліофільність) суспензій.
Кінетична (седиментаційна) стійкість – здатність системи протистояти осіданню часток, зберігати рівномірний розподіл часток по всьому об’єму чи масі суспензії - залежить від розміру часток, співвідношення щільностей дисперсної фази і дисперсійного середовища, в’язкості дисперсної фази.
За характером застосування розрізняють суспензії: для орального, зовнішнього та ін’єкційного застосування.
За характером відпуску з аптеки суспензії можуть бути готовими до застосування, а також у вигляді гранульованих або ліофілізованих порошків, до яких перед застосуванням додають воду очищену або для ін’єкцій, або іншу підхожу рідину, кількість якої може бути вказано у рецепті.
За характером часток дисперсної фази розрізняють суспензії гідрофільних і гідрофобних речовин.
Гідрофільні речовини добре змочуються водою, крайовий кут змочування менше 45°; повне змочування має місце тоді, коли крапля рідини повністю розтікається в тонку плівку по поверхні твердої речовини.
Нерізкогідрофобні речовини – проміжна група (крайовий кут змочування водою менше 90°, але більше 45°). До таких речовин відносять: тальк – крайовий кут змочування 69°, сірка - 78°, сульфомонометоксин - 81°, сульфадиметоксин - 83° й ін. До нерізкогідрофобних речовин відносять також терпінгідрат, фенілсаліцилат, етазол, фталазол, стрептоцид, сульфадимезин та інші малорозчинні сульфаніламіди.
Гідрофобні речовини не змочуються водою (крайовий кут змочування водою менше 180°, але більше 90°), наприклад парафін - 106°. До гідрофобних речовин відносять: ментол, тимол, камфору.
Водні суспензії гідрофільних речовин готують, як правило, без стабілізатору.
Водні суспензії гідрофобних речовин готують із застосуванням стабілізаторів. Кількість стабілізатору розраховують, виходячи зі ступеню гідрофобності речовини.
Водні суспензії з твердою фазою 3% і більше готують і дозують за масою.
Суспензії готують дисперсійним і конденсаційним методами.
В суспензіях для орального застосування в осаді не повинні міститися отруйні засоби, в тому числі речовини списку А. Маса засобів списку Б в суспензіях для орального застосування не має перевищувати вищу разову дозу. Осад має легко ресуспендовуватися, бути тонко дисперсним, не чинити подразнюючої дії на шкіру і слизові оболонки.
Теоретичні питання, на підставі знань яких можливо виконання цільових видів діяльності (необхідно знати):
характеристика суспензій як лікарської форми та дисперсної системи;
випадки утворення суспензій;
фактори, що впливають на стійкість гетерогенних систем;
особливості використання ВМС і поверхнево-активних речовин для стабілізації суспензій та теоретичне обґрунтування їх стабілізуючої дії;
дисперсійний метод одержання суспензій гідрофільних та гідрофобних речовин;
використання ефекту Ребіндера та правила Дерягіна в технології суспензій;
конденсаційний метод одержання суспензій;
оцінка якості суспензій: відсутність механічних домішок, розмір часток, ресуспендуємість, відхилення у загальному об’ємі або масі (якщо лікарських субстанцій понад 3%) та ін., зберігання й оформлення до відпуску у відповідності до вимог НТД (накази МОЗ України від 16.03.1993 р. №44, від 07.09.1993 р. №197 і від 15.12.2004 р. №626).
