17. Сутність реформування пенсійної системи України. Які головні чинники гальмують швидке реформування останньої?

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу; - забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні. У 2025 році один працюючий буде утримувати одного пенсіонера. За відсутності реформ розмір пенсії суттєво зменшиться. В Україні, як і в усьому світі, продовжуються процеси старіння населення, при цьому пенсійний вік у нас – один із найнижчих у світі. Якщо нічого не змінювати, дефіцит пенсійної системи зростатиме, почнуться затримки з виплатами, що остаточно розбалансує солідарну пенсійну систему. Дефіцит Пенсійного фонду у 2010 році склав 26,6 млрд

грн. або майже 14 % потреби у пенсійних виплатах. Є два шляхи вирішення проблеми: або зменшувати розмір пенсії; або просити громадян працювати довше. Україна обрала другий варіант. Запровадження накопичувального рівня пенсійної системи дозволить:

забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам, стимулюватиме сплату пенсійних внесків працюючими, створить потужне джерело внутрішніх

інвестицій;

підвищити зацікавленість кожної особи у легальній сплаті внесків та призведе до зниження рівня тінізації економіки;

диверсифікувати джерела отримання особою доходів у старості і залучити додаткові довгострокові інвестиції в економіку держави;

створити потужний стимул для розвитку вітчизняного фондового ринку. Результати реформування:

Гарантування стовідсоткової виплати пенсій зараз і в майбутньому.

Встановлення соціально справедливої системи пенсійного забезпечення.

Підвищення престижності роботи працівників бюджетної сфери.

Забезпечення економічного зростання та добробуту українців.

Чинники, що гальмуютьшвидке реформування..:

погіршення демографічної ситуації через старіння населення,

значні масштаби міграції кваліфікованої робочоїсили,

18. Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці. Аргументуйте вплив на неї транснаціональних компаній (тнк) та транснаціональних банків (тнб). Вкажіть місце України у цьому процесі.

Постіндустріальна економіка – поширене в сучасній соціології і футурології означення нової стадії суспільного і економічного розвитку, яка наступає після індустріальної.

Інформаційні технології пронизують усі галузі економічного життя країни, в тому числі фінансову і банківську системи.

В середині 80-х років ТНК контролювали понад третину промислового виробництва, більше половини зовнішньої торгівлі, біля 80% патентів на нову техніку і технологію в капіталістичному світі. При цьому левову частину міжнародних операцій тримають в своїх руках біля 400 корпорацій – мультіміліардерів, з оборотом понад 2 млрд доларів кожна. ТНБ розпоряджаються коштами, що перевищують державні бюджети крупних капіталістичних країн.

В сучасних умовах командні висоти в економіці і фінансах капіталістичних країн захопила відносно невелика група надкрупних промислових компаній та банків. В США, наприклад, 200 крупних корпорацій контролюють біля половини промислового виробництва країни. В Японії питома вага чотирьох крупних фірм у 96 підгалузях промисловості перевищує 60%, в 67 підгалузях – 70%, в 46 – 80%. В Англії дві компанії виробляють ¾ усіх ЕОМ, в Італії одна – 90% автомобілів, друга – 94% чавуну.

Домінуючі позиції в економіці реалізуються промисловими і банківськими монополіями через монополістичне ціноутворення і обмежувальну ділову практику (штучне обмеження конкуренції). Контролюючи великі сегменти ринку, індивідуальні компанії отримують можливість, в значній мірі, регулювати співвідношення попиту і пропозиції, а відповідно і ціни.

Таким чином, виникнення ТНК і ТНБ – результат низки об’єктивних процесів у капіталістичній економіці. Своїми специфічними способами ТНК досягають підвищення продуктивності, здійснюють і сприяють розвитку технічного прогресу.