- •1. Характерні риси первіснообщинного ладу:
- •2. Населення трипыльськоъ культури
- •3. Рабовласницькы дедржави на території України
- •4. Давні слов'яни. Розселення східних слов'ян в VI-IX століттях.
- •5. Утворення середньовічної держави на Русі (IX - кінець X ст. Ст.).
- •6. Розквіт Київської держави (к. Х - пер. Пол. Хі ст. Ст.).
- •7. Причини та початок розроблення Київської Русі (др. Пол. Хі - пер. Пол. Хіі ст. Ст.).
- •8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
- •10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки.
- •11. Виникнення та військовий устрій українського козацтва.
- •12. Запорізька Січ - вільна козацька республіка.
- •13. Причини, характер, рушійні сили та початок нацю-визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •14. Воєнні дії наіонально-визвольної війни у 1649-1653 рр.
- •15. Формування і розвиток української державності в ході національно-визвольної війни 1948-1654 рр.
- •16. Характер Переяславської угоди. "Берехневі статті" 1654 р.: умови і правове знання.
- •17. Конституція Пилипа Орлика. Її положення.
- •18. Політика Петра і щодо України в першій чверті хviii ст.
- •19. Розвиток сільського господарства України в др. Пол. Хviii ст.
- •20. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні в др. Пол. Хviii ст.
- •21. Розвиток промисловості і торгівлі України в др. Пол хviii ст.
- •22. Ліквідація автономного устрою України Катериною іі.
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в пер. Пол. Хіх ст.
- •24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в др. Пол. Хіх ст.
- •25. Кирило-Мефодіївське товариство. Його програмні положення.
- •26. Український національний рух 60-80 рр. Хіх ст.
- •27. Національний рух на західноукраїнських землях в пер. Пол. Хіх ст.
- •28. Національний рух на західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •29. Виникнення українських політичних партій на рубежі хіх-хх ст. Ст.
- •30. Національний рух в роки революції 1905-1907 рр. Та в період столипінської реакції.
- •31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені.
- •32. Лютнева революція в Росії. Створення цр. Проголошення автономної України.
- •33. Ііі Універсал цр. Прголошення унр.
- •34. IV Універсал цр: історичні умови прийняття та його значення.
- •35. Внутрішня та звонішня політика уряду п. Скоропадського.
- •36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика.
- •37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика.
- •38. Причини поразки та історичне значення української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •39. Економічний розвиток України в добу непу (1921-1929 рр.).
- •40. Політичне становище Радянської України в період непу (1921-1928рр.).
- •41. Політика коренізації та культурне відродження в Україні в 20-і - 30-і роки хх ст.
- •42. Колективізація та голод 1932-1933 рр. В Україні.
- •43. Сталінські репресії в Україні в 30-х рр.Хх ст.
- •1928-1931Роки.
- •1932-1936Роки.
- •1937-1938Роки.
- •44. Українські землі в 1939-1941 рр.
- •45. Напад фашистської Німечинни на срср. Поразка радянських військ на території України.
- •46. Фашистський окупаційний режим на території України.
- •47. Рух Опору в роки Другої світової війни на території України.
- •48. Визволення Україїни від фашистських загарбників і відновлення радянської влади.
- •49. Відбудова народного господарства України в повоєнний період.
- •50. Операція "Вісла". Рух Опору на західноукраїнських землях др. Пол. 40-х - пер. Пол. 50-х рр. Хх ст.
- •51. Радянізація західних областей України у повоєнний період.
- •52. Зміни в політичній сфері в період хрущовської "відлиги"
- •53. Реформи в економіці України в період хрущовської "відлиги".
- •54. Дисиденстський рух в Україні в др. Пол. Хх ст.
- •55. Повсякденне життя українців в 1965-1985 рр.
- •56. "Косигінські" реформи ті їх наслідки для України.
- •57. Україна в період перебудови в срср (1985-1991 рр.).
- •58. Історичні умови проголошення незалежності України.
- •59. Державотрочні процеси в Україні в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •60. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р.
- •61.Економічне становище України на поч. Ххі ст.
- •62. Пріорітети зовнішньої політики України на поч. Ххі ст.
31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені.
На рубежі XIX - XX ст. з метою перерозподілу світу оформились два угрупування - Четвертий (спочатку троїстий) союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) та Антанта (Англія, Франція, Росія, а пізніше Італія, США, Японія та інші держави).
Через своє особливе геополітичне становище Україна з неминучістю потрапляла у сферу першочергових інтересів ворогуючих коаліцій, ставала одним із епіцентрів майбутнього військового протиборства. .
Росія планувала силою зброї довести «споконвічність» своїх прав на Галичину і Прикарпатську Україну. Австро-Угорщина мріяла про те, щоб захопити всі західноукраїнські землі. У сферу життєвих інтересів Німеччини також потрапляла територія України. Навіть поляки, що лише розраховували на відродження в ході війни польської державності, і ті включали до майбутнього утворення галицькі та західноукраїнські землі як «історично польські». Румунія також сподівалася приєднати до себе українські землі Бессарабії та частину Буковини.
Посилення шовіністичних настроїв у ворогуючих країнах створювали вкрай несприятливі обставини для розвитку українського національного руху, породжували наростаючі репресії проти нього.
Але, як вважав М.Грушевський, ці репресії не зламали волі українців. З українським рухом почали рахуватися і власті і загальноросійські революційні організації. Як виявилося врешті-решт український фактор, українського питання стануть вагомою причиною розвалу в ході війни Російської і Австро-Угорської імперії, приведуть до логічної появи на геополітичній карті світу української держави.
19 липня (1 серпня) 1914р. розпочалась перша світова війна. Українці змушені були битися у складі ворогуючих сторін: 4,5млн в російської армії та понад 300 тис. в австро-угорській. Україна мала стати не просто одним із плацдармів кровопролитних боїв , а й місцем, де реалізовувались стратегічні напрямки світового конфлікту. Галичина і Північна Буковина стали ареною великих битв. В краї було зруйновано десятки містечок, спалено 650 шкіл, знищено півмільйона житлових і господарських будівель. Російська та австрійська армії втратили вбитими, пораненими і полоненими майже 3 млн. чоловік.
Українська політична еліта під час війни розбилась на три табори. Більшість діячів українських партій і організацій виступили за російську орієнтацію.
Була орієнтація і на «німецький штик».
Третій табір дотримувався не російської і не німецької орієнтації, а власної, з опорою на власну націю, на власний народ.
У серпні 1914р. у Львові соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини Андрій Жук, Володимир Дорошенко та інші створили організацію Союз Визволення України, яка своєю метою проголосила відродження самостійної Української держави.
Згідно з платформою Союзу Визволення України, Україна мала бути конституційною монархією з демократичним ладом, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними та релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із самостійною українською церквою.
СВУ припинила свою діяльність наприкінці червня 1918р.
Проавстрійська і пронімецька орієнтація СВУ не мала відгуку у Наддніпрянській Україні. С.Петлюра від імені українства видав декларацію із запевненням повної лояльності щодо російського уряду. Однак українському політичному табору бракувало позитивної політичної програми. Але все ж напередодні революції 1917р. український рух мав політичну програму, певні політичні та військові структури
У серпні 1914р. Головна Українська Рада створила Центральну бойову Раду, яка звернулась до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати легіон Українських січових стрільців. Австрійський уряд дозволив сформувати легіон чисельністю не більше 5 тис. чоловік. Його командиром було призначено ректора . приватної української гімназії в Рогатині М.Галущинського.
Австрійське командування зверхньо і з недовірою ставилося до українських вояків. Під впливом такого ставлення серед Січових стрільців поширився настрій ненависті до Австрії. Наприкінці 1916р. стрільці були вже готовими до того, щоб воювати проти Австрії, коли б цього вимагали національні інтереси. Цим же настроєм пройнялася група січовиків, яка потрапила до російського полону.
Початок війни на території України для російської армії був вдалим. Під час відступу Австро-Угорська влада вдалася до масштабних репресій проти українства. Українців звинуватили у провалі компанії, у таємних симпатіях росіянам, їх почали заарештовувати і страчувати без суду. Тисячами гнали до концтаборів.
Під час відступу росіян з Галичини було взято в заручники кілька сотень провідних українських діячів. Людей переселяли на Схід, вивозили за Урал, до Пермі тощо. Села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
Новий прихід у Галичину, інші західноукраїнські землі австрійців, німців, їх прагнення якомога швидше викоренити все, пов'язане із російськими впливами, вилилося у нові репресії проти українства.
Всі ці репресії були можливі лише із-за того, що була відсутня Українська держава, яка б захищала інтереси українців.
