Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_Istoriya_Ukrayini_gotovuj.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
270 Кб
Скачать
☆

31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені.

На рубежі XIX - XX ст. з метою перерозподілу світу оформились два угрупування - Четвертий (спочатку троїстий) союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) та Антанта (Англія, Франція, Росія, а пізніше Італія, США, Японія та інші держави).

Через своє особливе геополітичне становище Україна з неминучістю потрапляла у сферу першочергових інтересів ворогуючих коаліцій, ставала одним із епіцентрів майбутнього військового протиборства. .

Росія планувала силою зброї довести «споконвічність» своїх прав на Галичину і Прикарпатську Україну. Австро-Угорщина мріяла про те, щоб захопити всі західноукраїнські землі. У сферу життєвих інтересів Німеччини також потрапляла територія України. Навіть поляки, що лише розраховували на відродження в ході війни польської державності, і ті включали до майбутнього утворення галицькі та західноукраїнські землі як «історично польські». Румунія також сподівалася приєднати до себе українські землі Бессарабії та частину Буковини.

Посилення шовіністичних настроїв у ворогуючих країнах створювали вкрай несприятливі обставини для розвитку українського національного руху, породжували наростаючі репресії проти нього.

Але, як вважав М.Грушевський, ці репресії не зламали волі українців. З українським рухом почали рахуватися і власті і загальноросійські революційні організації. Як виявилося врешті-решт український фактор, українського питання стануть вагомою причиною розвалу в ході війни Російської і Австро-Угорської імперії, приведуть до логічної появи на геополітичній карті світу української держави.

19 липня (1 серпня) 1914р. розпочалась перша світова війна. Українці змушені були битися у складі ворогуючих сторін: 4,5млн в російської армії та понад 300 тис. в австро-угорській. Україна мала стати не просто одним із плацдармів кровопролитних боїв , а й місцем, де реалізовувались стратегічні напрямки світового конфлікту. Галичина і Північна Буковина стали ареною великих битв. В краї було зруйновано десятки містечок, спалено 650 шкіл, знищено півмільйона житлових і господарських будівель. Російська та австрійська армії втратили вбитими, пораненими і полоненими майже 3 млн. чоловік.

Українська політична еліта під час війни розбилась на три табори. Більшість діячів українських партій і організацій виступили за російську орієнтацію.

Була орієнтація і на «німецький штик».

Третій табір дотримувався не російської і не німецької орієнтації, а власної, з опорою на власну націю, на власний народ.

У серпні 1914р. у Львові соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини Андрій Жук, Володимир Дорошенко та інші створили організацію Союз Визволення України, яка своєю метою проголосила відродження самостійної Української держави.

Згідно з платформою Союзу Визволення України, Україна мала бути конституційною монархією з демократичним ладом, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними та релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із самостійною українською церквою.

СВУ припинила свою діяльність наприкінці червня 1918р.

Проавстрійська і пронімецька орієнтація СВУ не мала відгуку у Наддніпрянській Україні. С.Петлюра від імені українства видав декларацію із запевненням повної лояльності щодо російського уряду. Однак українському політичному табору бракувало позитивної політичної програми. Але все ж напередодні революції 1917р. український рух мав політичну програму, певні політичні та військові структури

У серпні 1914р. Головна Українська Рада створила Центральну бойову Раду, яка звернулась до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати легіон Українських січових стрільців. Австрійський уряд дозволив сформувати легіон чисельністю не більше 5 тис. чоловік. Його командиром було призначено ректора . приватної української гімназії в Рогатині М.Галущинського.

Австрійське командування зверхньо і з недовірою ставилося до українських вояків. Під впливом такого ставлення серед Січових стрільців поширився настрій ненависті до Австрії. Наприкінці 1916р. стрільці були вже готовими до того, щоб воювати проти Австрії, коли б цього вимагали національні інтереси. Цим же настроєм пройнялася група січовиків, яка потрапила до російського полону.

Початок війни на території України для російської армії був вдалим. Під час відступу Австро-Угорська влада вдалася до масштабних репресій проти українства. Українців звинуватили у провалі компанії, у таємних симпатіях росіянам, їх почали заарештовувати і страчувати без суду. Тисячами гнали до концтаборів.

Під час відступу росіян з Галичини було взято в заручники кілька сотень провідних українських діячів. Людей переселяли на Схід, вивозили за Урал, до Пермі тощо. Села палили, щоб залишити ворогові пустелю.

Новий прихід у Галичину, інші західноукраїнські землі австрійців, німців, їх прагнення якомога швидше викоренити все, пов'язане із російськими впливами, вилилося у нові репресії проти українства.

Всі ці репресії були можливі лише із-за того, що була відсутня Українська держава, яка б захищала інтереси українців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]