- •1. Характерні риси первіснообщинного ладу:
- •2. Населення трипыльськоъ культури
- •3. Рабовласницькы дедржави на території України
- •4. Давні слов'яни. Розселення східних слов'ян в VI-IX століттях.
- •5. Утворення середньовічної держави на Русі (IX - кінець X ст. Ст.).
- •6. Розквіт Київської держави (к. Х - пер. Пол. Хі ст. Ст.).
- •7. Причини та початок розроблення Київської Русі (др. Пол. Хі - пер. Пол. Хіі ст. Ст.).
- •8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
- •10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки.
- •11. Виникнення та військовий устрій українського козацтва.
- •12. Запорізька Січ - вільна козацька республіка.
- •13. Причини, характер, рушійні сили та початок нацю-визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •14. Воєнні дії наіонально-визвольної війни у 1649-1653 рр.
- •15. Формування і розвиток української державності в ході національно-визвольної війни 1948-1654 рр.
- •16. Характер Переяславської угоди. "Берехневі статті" 1654 р.: умови і правове знання.
- •17. Конституція Пилипа Орлика. Її положення.
- •18. Політика Петра і щодо України в першій чверті хviii ст.
- •19. Розвиток сільського господарства України в др. Пол. Хviii ст.
- •20. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні в др. Пол. Хviii ст.
- •21. Розвиток промисловості і торгівлі України в др. Пол хviii ст.
- •22. Ліквідація автономного устрою України Катериною іі.
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в пер. Пол. Хіх ст.
- •24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в др. Пол. Хіх ст.
- •25. Кирило-Мефодіївське товариство. Його програмні положення.
- •26. Український національний рух 60-80 рр. Хіх ст.
- •27. Національний рух на західноукраїнських землях в пер. Пол. Хіх ст.
- •28. Національний рух на західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •29. Виникнення українських політичних партій на рубежі хіх-хх ст. Ст.
- •30. Національний рух в роки революції 1905-1907 рр. Та в період столипінської реакції.
- •31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені.
- •32. Лютнева революція в Росії. Створення цр. Проголошення автономної України.
- •33. Ііі Універсал цр. Прголошення унр.
- •34. IV Універсал цр: історичні умови прийняття та його значення.
- •35. Внутрішня та звонішня політика уряду п. Скоропадського.
- •36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика.
- •37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика.
- •38. Причини поразки та історичне значення української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •39. Економічний розвиток України в добу непу (1921-1929 рр.).
- •40. Політичне становище Радянської України в період непу (1921-1928рр.).
- •41. Політика коренізації та культурне відродження в Україні в 20-і - 30-і роки хх ст.
- •42. Колективізація та голод 1932-1933 рр. В Україні.
- •43. Сталінські репресії в Україні в 30-х рр.Хх ст.
- •1928-1931Роки.
- •1932-1936Роки.
- •1937-1938Роки.
- •44. Українські землі в 1939-1941 рр.
- •45. Напад фашистської Німечинни на срср. Поразка радянських військ на території України.
- •46. Фашистський окупаційний режим на території України.
- •47. Рух Опору в роки Другої світової війни на території України.
- •48. Визволення Україїни від фашистських загарбників і відновлення радянської влади.
- •49. Відбудова народного господарства України в повоєнний період.
- •50. Операція "Вісла". Рух Опору на західноукраїнських землях др. Пол. 40-х - пер. Пол. 50-х рр. Хх ст.
- •51. Радянізація західних областей України у повоєнний період.
- •52. Зміни в політичній сфері в період хрущовської "відлиги"
- •53. Реформи в економіці України в період хрущовської "відлиги".
- •54. Дисиденстський рух в Україні в др. Пол. Хх ст.
- •55. Повсякденне життя українців в 1965-1985 рр.
- •56. "Косигінські" реформи ті їх наслідки для України.
- •57. Україна в період перебудови в срср (1985-1991 рр.).
- •58. Історичні умови проголошення незалежності України.
- •59. Державотрочні процеси в Україні в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •60. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р.
- •61.Економічне становище України на поч. Ххі ст.
- •62. Пріорітети зовнішньої політики України на поч. Ххі ст.
12. Запорізька Січ - вільна козацька республіка.
Походження і становлення Запорозької Січі є наслідком виникнення й розвитку всього українського козацтва. Створена в першій половині ХVІ ст. запорозькими козаками, які були авангардом українського козацтва, Запорізька Січ із військового центру розвинулась у своєрідне державне утворення - козацьку християнську православну демократичну республіку. Вона мала демократичний соціально-політичний устрій, особливу військову організацію, своєрідний життєвий лад, побут і звичаї.
Початок Запорозькій Січі дала козацька фортеця, зведена в 50-х роках ХVІ ст. на острові Мала Хортиця відомим українським князем Дмитром Вишневецьким, уславленим в українських народних піснях під іменем Байди. Зібравши козаків на Хортиці, він захищав Україну від турецько-татарської агресії. Під час походу 1563 р. в Молдову потрапив у полон і був страчений турецьким султаном.
У 1593 р. запорожці заснували Січ на дніпровському острові Базавлук, трохи південніше Томаківки (біля сучасного с. Капулівка Дніпропетровської обл.), що, як і Томаківка, нині затоплений Каховським водосховищем.
Козацька Січ була справжньою фортецею: навколо неї козаки викопували глибокі рови, насипали високі земляні вали, на яких споруджували оборонні вежі з бійницями. Тут стояли гармати. Там постійно чатували озброєні козаки. Посередині Січі містився просторий майдан. На майдані відбувалися козацькі військові ради, на яких вирішувалися всі питання повсякденного життя.
Майдан оточували козацькі житла — курені, збудовані з дерев'яних колод або плетені з лози й укриті очеретом; канцелярія, пушкарня,. церква, будинки старшини. Усі ці споруди були добре пристосовані для оборони.
Запорозька Січ мала своєрідну державну, громадську і військово-адміністративну організацію, що увібрала традиції минулих часів. Козацьке військо поділялося на військові частини — курені, очолювані курінними отаманами, що обиралися на сходах. На загальних військових радах козаки щороку обирали старшину: кошового отамана, якому належала найвища влада в Січі, писаря (вів канцелярію), осавулів (порядкували військом), обозного (командував артилерією), суддю (займався судочинством за звичаєвим правом). Старшині вручалися знаки влади — клейноди (корогва, бунчук, булава, пірначі, каламар, печатка, духові труби, литаври тощо).
Кіш — адміністративний орган Запорозької Січі — поширював свою владу на значну територію півдня України й використовував свої збройні сили для її оборони. У складі Литви і Польщі (після їх об'єднання — Речі Посполитої) Запорозька Січ користувалася фактичною державно-політичною автономією і справляла значний вплив на всі українські землі.
Влада Запорозької Січі визнавалася не лише на Запорожжі, а й усім українським козацтвом, яке боролося за утвердження національної державності.
Запорозька Січ, виконуючи історичну місію захисту рідної землі і порятунку українського народу, взяла на себе оборону України від турецько-татарської агресії. Козаки укріпили фортифікаціями міста і містечка, створили військову охоронно-захисну, розвідувально-сторожову систему оборони кордонів України, що проіснувала протягом трьох століть. Постійно діяли пости, форпости, з вартовими загонами, що спостерігали за степовими шляхами і переправами через річки, за допомогою оригінальної сигналізації попереджали населення про просування татарських орд, намагалися організувати опір наступу ворога.
Запорозька Січ виступала як суверенна, самостійна національна воєнна-політична сила України й відігравала величезну роль у житті та національно-визвольній боротьбі українського народу. В Запорозькій Січі склалося Запорозьке Військо, що стало організаційною формою збройних сил України. Запорозьке Військо, постійним і безвідмовним резервом якого завжди виступало все українське козацтво, мало свій флот, армату, кінноту і піхоту. Воно виробило блискуче козацьке військове мистецтво, яке перевершувало стратегію і тактику феодальних європейських армій.
