Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_Istoriya_Ukrayini_gotovuj.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
270 Кб
Скачать
☆

35. Внутрішня та звонішня політика уряду п. Скоропадського.

Главою уряду - Кабінету Міністрів - гетьман призначив октябриста Федора Лизогуба, сина одного з найближчих друзів Т.Шевченка. Міністерство закордонних справ очолив історик Д.Дорошенко. Міністр освіти - кадет Василенко. Міністр юстиції -М.Чубинський, військовий міністр - командуючий однією з армій Румунського фронту Олександр Рогоза. Гетьманський уряд в основному складався з кваліфікованих спеціалістів. Представники соціалістичних партій увійти в уряд гетьмана відмовились.

Значна увага була надана впорядкуванню місцевого управління. Було призначено губернських і повітових старост, переважно з місцевих поміщиків, земських діячів. В Київ, Одесу, Миколаїв було призначено отаманів. Ці міста було виділено в окремі адміністративні одиниці як важливі стратегічні центри. Міську і повітову міліцію перетворено в державну варту. Перевибори органів місцевого самоврядування було проведено на підставі майнового цензу. ;

Складним було вирішення земельного питання. Поміщики за допомогою каральних загонів стали стягувати з селян контрибуції за втрати. Такі операції супроводжувались насиллям, екзекуціями над селянами, що, ясна річ, викликало гостре невдоволенні режимом, хоча гетьманський уряд до них відношення не мав і вживав заходів до припинення сваволі землевласників. Жорстокість поміщиків та німецькі реквізиції спричинили масові селянські повстання. На Київщині -15 тисячний загін Шинкаря. На Катеринославщині - анархіст Нестор Махно.

Водночас розроблявся новий земельний закон. Закон ЦР від 31 січня 1918р. про конфіскацію земельних володінь понад 25 десятин на господарство був скасований. Відновлювалась приватна власність на землю. Проект земельного закону був затверджений на початку листопада. Всі великі земельні маєтки підлягалися примусовому викупу державою і продавалися селянам по 25 десятин в одні руки. Окремі господарства агрокультурного значення могли зберегти 200 десятин.

За доби Гетьманату вдосконалено грошову систему (запроваджено гривню), засновано низку українських банків, відремонтовано значну частину залізничного полотна, мостів, реорганізовано і зміцнено державний флот. Поновлювалися в правах власники заводів, фабрик, рудників, шахт. Було скасовано 8 годинний робочий день. І вже в червні розпочалися масові виступи робітників. Відбувся страйк залізничників.

Значними були успіхи в галузі освіти і культури. Відкрито близько 150 українських гімназій. Запроваджено вивчення української мови, історії, географії України, історії української літератури. Розгорнулося видання підручників. В жовтні. 1918р. в Києві було відкрито державний університет, 22 жовтня університет у Кам'янці-Подільському. Було засновано Державний український архів, Українську національну бібліотеку. І4листопада 1918р. відкрито Українську академію наук. ЇЇ президентом став 55- річний професор хімії Володимир Вернадський. Почали працювати український театр драми та опери, Державна Українська мандрівна капела, Державний симфонічний оркестр.

Розбудовувалося і церква. Було створено Міністерство сповідань. На Церковному соборі у Києві 20 червня - 11 липня 1918р. утворено Українську автокефальну православну церкву на чолі з Василем Липківським.

Енергійно створювалась регулярна українська армія. З полонених в Австрії українців у червні в Володимирі закінчилось формування дивізії сірожупанників. Дивізія дислокувалася в районі Стародуба-Конотопа, тобто неподалік російського кордону.

У серпні в Білій Церкві відновлено окремий загін січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця і начальника штабу підполковника Андрія Мельника.

Усього за короткий час гетьман сформував 60 тис. регулярну армію (Запорізька дивізія, Січові стрільці , дві дивізії синьожупанників, дивізія сірожупанників).

Виділялися кошти і на розбудову військових портів в Одесі, Миколаєві, Севастополі, Маріуполі, дооснащення старих кораблів. У липні 1918р. Міністерство морських справ ухвалило закони про уніформу і військові прапори українському флоту.

Отже, гетьман зробив немало, щоб Україні швидше позбутись анархії і стати на ноги. В своїх мемуарах він так пояснював свої дії: « Політичну реформу я уявляв собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь всіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів проводити в напрямку збільшення числа самостійних господарств шляхом зменшення кількості найбільших маєтків. Я бачив, що соціалістичні ідеї чужі народній масі, що їх держиться тільки невелика купка одірваної від народу інтелігенції. Я ясно собі усвідомлював, що соціалістичні експерименти привели б неминуче до більшовизму, до знищення духовної та матеріальної культури, перетворили б наш край на пустелю...».

ІІІ. Гетьманат встановив дипломатичні стосунки, крім Німеччини та Австрії, з Швейцарією, Болгарією, Польщею, Фінляндією, Туреччиною і навіть з Російською Федерацією. Особливо активно П.Скоропадський намагався повернути територіальні втрати попередніх часів з етнічним розселенням українців. Отож, виключно дипломатичними зусиллями до Української держави було приєднано:

  1. Гомельський повіт Могилівської губернії;

  2. Путивльський і Рильський повіти Курської губернії;

  3. Валуйський повіт Воронезької губернії.

  4. Вступили в українську державну систему Холмщина, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини.

  5. До України відійшов Маріуполь.

Завдяки активній зовнішній політиці гетьманату громадсько-політичні кола Криму виявили бажання увійти на правах автономії до складу Української держави. І хоч входження півострова було юридично оформлене, проте остаточно гетьманська влада там не закріпилася через загострення військово-політичної ситуації. Розроблялися і проекти федеративного входження етнічно української Кубані до складу Української держави.

Отже, за часів Гетьманства Україна стала не тільки об'єктом, а й повноцінним суб'єктам міжнародного права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]