Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_Istoriya_Ukrayini_gotovuj.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
270 Кб
Скачать
☆

36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика.

14 листопада 1918 р. українські політичні партії сформували опозиційний до Скоропадського уряд — Директорію.

14 грудня 1918р. гетьман Скоропадський зрікся влади.

19 грудня 1918р. Директорія в’їхала до Києва. Це знаменовало початок третього періоду української революції.

Директорія складалася з 5 чоловік: Андрієвський, Винниченко, Макаренко, Петлюра, Швець.

Органи влади.

Вищий законодавчий орган — Трудовий конгрес, який складався з 528 делегатів (377 від селян, 118 від робітників, 33 від трудової інтелігенції). Уряд називався Рада Міністрів. На місцях влада належала трудовим радам робітників, селян та інтелігенції.

Внутрішня політика:

  1. Відновлено УНР, але без влади Центральної Ради.

  2. Ліквідація приватної власності на землю та проведення аграрної реформи.

  3. Запровадження державного контролю над виробництвом і розподілом продукції.

  4. Встановлення восьмигодинного робочого дня.

  5. Дозволена діяльність профспілок і проведення страйків.

  6. Відновлено національно-персональну автономію національних меншин в Україні.

Зовнішня політика.

Директорія розширила міжнародні зв’язки УНР. Україну визнали Чехо - Словаччина, Угорщина, Голландія, Італія, Ватикан, але вона не змогла налагодити стосунки з Радянською Росією.

Директорія орієнтувалася на країни Антанти. Але Антанта відмовилася визнати Директорію і розпочала інтервенцію на півдні України. Представники Антанти вимагали реорганізувати Директорію, вивести з її складу С. Петлюру, а натомність обіцяла надати допомогу в боротьбі з більшовиками.

В цей історичний період УНР опинилася в так званому “трикутнику смерті”.

З північного сходу наступали більшовицькі війська, на півдні знаходилися армії Денікіна та війська Антанти. На заході активізувалися поляки.

В середині самої Директорії єдності не було. Існували розбіжності в питаннях зовнішньої і внутрішньої політики на найближчий час. Мало місце суперництво Петлюри і Винниченка.

Реалізація законів Директорії в умовах війни була неможливою. Реальна влада зосереджувалась у виборних атоманів військових загонів, з яких практично складалися збройні сили УНР. Отамани відмовлялися визнавати центральну владу. Це призвело до того, що отаманщина, як “ракова пухлина” руйнувала державний організм УНР.

37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика.

22 січня 1919р. відбулося об’єднання (акт злуки) УНР та ЗУНР. Вперше за багато столітть українські землі об’єдналися в єдине державне утворення.

І все таки Директорія не зуміла відстояти незалежність УНР. Вона потерпіла поразку.

Причини поразки Дирикторії:

  1. Відсутність єдиної політичної думки, безхкінечні неузгодженості в самій Дирикторії.

  2. Невиваженість внутрішньої та зовнішньої політики.

  3. Відсутність боєздатної дисциплінованої армії, руйнівна роль отаманщини

  4. Відсутність в українських селян, в той історичний період, загальнонаціональних інтересів.

Висновок : лідери Директорії не змогли запропонувати програму реформ, яка б влаштувала більшу частину населення України. Вони не врахували помилок Ценральної Ради. Проте і зовнішньополітична обстановка вплинула на поразку Директорії.

В жовтні –листопаді 1918 р. під впливом поразки з Першій світовій війні Австро- Угорська імперія почала розпадатися.

18 жовтня 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили українську Національну Раду.

19 жовтня 1918 р. українська Національна Рада проголосила створення на західних землях України ЗУНР. Президентом став Євген Петрушевич.

1 листопада 1918 р. Львів повністю контролювався українською Національною Радою. В цей час поляки готувалися відновити Річ Посполиту в межах 1772 р., включивши до її складу і східну Галичину.

3 листопада 1918 р. вони захопили вокзал у Львові. Так народна революція переросла у війну за незалежність республіки, за її захист від зазіхань Речі Посполитої.

5 листопада 1918 р. українська Національна Рада видала маніфест, в якому оголошувалося загальне виборче право, рівність громадян, восьмигодинний робочий день, соціальний захист, охорона праці і громадського спокою, проведення аграрної реформи.

9 листопада 1918 р. було сформовано уряд — Тимчасовий Державний Секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким.

Внутрішня політика.

13 листопада 1918 р. було проголошено Тимчасовий закон про державну самостійність.

Положення закону:

  1. Визначалися кордони держави — територія займала майже 70 тис. км.кв. з населенням 4 млн. чоловік.

  2. Визначався державний устрій, прапор і герб.

  3. Затверджувалась державність української мови.

Були зроблені кроки до створення жандармерій та української галицької армії. Однак сформувати регулярну велику армію уряд ЗУНР не зміг. Були проведені вибори до законодавчого органу — української Національної Ради.

Для виведення країни з кризи було намічено програму заходів:

  1. Монополізація продажу сільськогосподарської продукції.

  2. Відновлення роботи залізничного транспорту.

  3. Була введена в обіг валюта — гривня і карбованець.

  4. Прийнято закон про землю (14 квітня 1919р.). Передбачалася ліквідація великого землеволодіння та передача землі малоземельним і безземельним селянам.

Проте уряд ЗУНР не зміг взяти під контроль нафтовидобувну промисловість, зупинити інфляцію і реалізувати трудове законодавство.

Зовнішня політика.

Зовнішня політика ЗУНР була надзвичайно складною. З перших днів свого існування ЗУНР опинилася в стані війни з Польшею. Спроби добитися міжнародного визнання ЗУНР закінчилися невдачею. А представники Антанти визнали право Польші на окупацію Східної Галичини.

Під натиском польських військ в кінці травня 1919 р. уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, потім до Станіслава і нарешті був змушений піти в напрямку до річки Збруч. Президент Петрушевич дав наказ своїй армії перейти Збруч і з’єднатися з військами Директорії (16 липня 1919 р.).

Таким чином ЗУНР була ліквідована, а народ опинився в польській неволі, далеко гіршій за австрійську.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]