- •Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток ветсанекспертизи.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •Повноваження Ветеринарної служби щодо контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль
- •Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка тварин до перевозу, підготовка транспорту, харчування, поїння та огляд тварин в дорозі.
- •Ветсанекспертиза продуктів забою при радіаційних ураженнях тварин.
- •Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в Україні (закони України, стандарти, нормативи, тощо).
- •Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Харчові продукти підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •Потужності (об'єкти) підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Етапи харчового ланцюга підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Що таке «якість харчових продуктів». Показники якості харчових продуктів
- •Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Що таке «безпечність харчових продуктів». Показники безпечності харчових продуктів.
- •Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів, порядок огляду органів і туш м‘яса різних видів тварин.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •Дайте визначення поняття «максимальна межа залишків».
- •Ветсанекспертиза туш при захворюваннях: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія.
- •Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».
- •Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Стафілострептококові токсикози.
- •Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Консервування м‘яса низькою температурою.
- •Системи управління безпечністю харчових продуктів насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Впровадження насср в харчовій промисловості на прикладі роботи підприємства харчової промисловості.
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •Методи визначення м’яса тварин різних тварин.
- •Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних підприємствах.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення контролю якості та безпеки м’ясних туш та продуктів забою під час забою та переробки великої рогатої худоби.
Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
Лептоспіроз.
Якщо встановлено лептоспіроз і є дистрофічні зміни м'язів або жовтяничність, тушу і внутрішні органи направляють на утилізацію.
За відсутності дистрофічних змін і жовтяничності тушу і субпродукти випускають після проварювання, а уражені органи та кишечник утилізують.
При встановленні у тварин Ку-лихоманки, хламідіозу тушу і органи без змін випускають після проварювання. Змінені органи, а також кров утилізують.
При хламідіозі тварин кишечник, стравохід, сечовий міхур за відсутності у них патологоанатомічних змін використовують після обробки 0,5 %-ним розчином формальдегіду протягом 30 хв. Кістки проварюють протягом 2,5 год.
Туші та інші продукти, отримані від забою тварин, що реагують позитивно при дослідженні на лептоспіроз, хламідіози, Ку-лихоманку, і за відсутності у них клінічних ознак або патологоанатомічних змін у м'язовій тканині та органах випускають без обмежень.
Шкури, волос, роги і копита, отримані від забою тварин, клінічно хворих лептоспірозом, хламідіозом або Ку-лихоманкою, випускають після дезінфекції.
При , меліоїдозі забій забороняється, підлягає знищенню.
При жовтяниці, знищують, якщо нема на сальмонелйоз.
Консервування м‘яса низькою температурою.
Консервування — спосіб обробки харчових продуктів для зберігання поживної цінності харчового продукту. Одним з найкращих методів консервування м'яса м'ясопродуктів є зберігання їх при низьких температурах аб заморожування. Тому охолодження є одним з найрозповсю/ женіших і досконалих методів консервування харчових пре дуктів, які швидко псуються. При консервуванні низьким температурами можна регулювати фізико-хімічні й біологічі процеси, які проходять у м'ясі, що дає можливість зберегт колір, смак, запах і соковитість м'яса.
Низькі температури пригнічують життєдіяльніст мікроорганізмів, створюючи для них умови, в яких не ни знаходяться в анабіотичному стані і тим самим затримують ферментативні і хімічні процеси, що призводять до пег ршення якості м'яса та його псування. За умови правильного консервування м'ясо і м'ясопродукти можуть тривал їй час зберігатись без яких-небудь змін.
Консервування м'яса і м'ясопродуктів відомо з глибокої давнини. На Русі холод використовували дуже давно, влаитовува- ли лавки з продажу м'яса на льоду. Далі стали застосовувати льодо-сольові суміші, за допомогою яких можна одерж ати температуру до — 20 °С. Танення льоду і одночасне розчинення доданої до нього кухонної солі являє собою фізико- амічний процес льодо-сольового охолодження. Температура танення льоду з сіллю більш низька. Охолодження м'яса. М'ясо охолоджують в підвішеному стані на підвісних коліях в камерах, обладнаних гриладами для охолодження повітря. Останнє здійснюють за допомогою сухих або мокрих повітроохолоджувачів. При цьому циркуляція повітря в камері охолодження повинна бути по можливості рівномірною. Перед завантаженням камери і обладнання повинно бути приведено в належний санітарний стан, а при необхідності продезинфіковано. Температура повітря перед завантаженням повинна бути на декілька градусів нл кчою, ніж в період обробки.
М'ясні туші в камері охолодження необхідно розміщувати на підвісних коліях з інтервалом в ЗО — 50 мм. Великі туші, а також туші І категорії необхідно розміщувати в зоні камери з найбільшим рухом повітря. На 1 м підвісної колії розміщують 2 — 3 яловичих або 3 — 4 свинячих гівтуш. Баранячі тушки розміщують на рамах в 1 — 2 ярусі по 10 — 20 шт. В середньому навантаження на 1 м підвісксї колії повинно становити: для яловичини — близько 400 кг, свинини — 325, баранини — 180 кг.
М'ясо, що надходить для охолодження, має тем іературу в товщі м'язів 30 — 37°С, а охолодженим прийнято пважати те м'ясо, яке має в товщі м'язів температуру 4°С. Проі.ес охолодження триває не більше доби.
Заморожування м'яса однофазним способом. М'.'но заморожують безпосередньо після його обробки у повітрі морозильних камер або тунелів у підвішеному стані.
Тепле м'ясо сортують за категоріями вгодованості і направляють в морозилку. Тривалість пересувані я свіжих півтуш із забійного цеху до морозильної камери не повинна перевищувати 2 год.
Температура в товщі заднього стегна свіжих піїтуш у момент завантаження в морозилку повинна бути в межах 30 — 37 ° С. Розміщувати м'ясо на підвісних коліях в камерах морозилок треба з таким розрахунком, щоб туші не дотикались одна до одної, жирні півтуші необхідно розташовувати ближче до охолоджувальних приладів. Заморожування вважається закінченим, коли температура в товщі стегна буде не вище - 8 °С. Заморожують при температурах -23™ -35 °С яловичі туші протягом 14 — 36 год, а свинячі 9 — 28 год залежно від швидкості руху повітря.
