- •Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток ветсанекспертизи.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •Повноваження Ветеринарної служби щодо контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль
- •Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка тварин до перевозу, підготовка транспорту, харчування, поїння та огляд тварин в дорозі.
- •Ветсанекспертиза продуктів забою при радіаційних ураженнях тварин.
- •Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в Україні (закони України, стандарти, нормативи, тощо).
- •Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Харчові продукти підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •Потужності (об'єкти) підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Етапи харчового ланцюга підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Що таке «якість харчових продуктів». Показники якості харчових продуктів
- •Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Що таке «безпечність харчових продуктів». Показники безпечності харчових продуктів.
- •Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів, порядок огляду органів і туш м‘яса різних видів тварин.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •Дайте визначення поняття «максимальна межа залишків».
- •Ветсанекспертиза туш при захворюваннях: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія.
- •Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».
- •Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Стафілострептококові токсикози.
- •Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Консервування м‘яса низькою температурою.
- •Системи управління безпечністю харчових продуктів насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Впровадження насср в харчовій промисловості на прикладі роботи підприємства харчової промисловості.
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •Методи визначення м’яса тварин різних тварин.
- •Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних підприємствах.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення контролю якості та безпеки м’ясних туш та продуктів забою під час забою та переробки великої рогатої худоби.
Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
Система HACCP, яка являє собою науково обґрунтовану і впорядковану систему, ідентифікує конкретні види небезпечних чинників і встановлює заходи щодо їхнього контролю для гарантування безпечності харчових продуктів. HACCP — це інструмент оцінювання небезпечних чинників і впровадження систем контролю, в яких увага акцентується не стільки на випробуваннях готової продукції, скільки на профілактичних заходах. Будь-яка система HACCP допускає зміни, пов’язані, наприклад, з удосконаленням конструкції устаткування і технологічних процесів або з розвитком науково-технічного прогресу.
Система HACCР включає сім таких принципів:
Принцип 1
Проведення аналізу небезпечних чинників.
Ідентифікують потенційні небезпечні чинники, пов’язані з виробництвом харчових продуктів на всіх стадіях виробничого ланцюжка, починаючи з первинного виробництва, оброблення, виготовлення та розподілення продуктів і закінчуючи місцем споживання. Оцінюють можливість (ймовірність) виникнення небезпечних чинників та встановлюють заходи для їхнього контролювання.
Принцип 2
Визначення критичних точок контролю (КТК).
Визначають точки (місця), процедури або технологічні операції, які можуть контролюватися для усунення небезпечних чинників або мінімізації ймовірності їхнього виникнення.
Принцип 3
Встановлення граничних значень.
Встановлюють граничні значення, які повинні бути дотримані для забезпечення контролю в КТК.
Принцип 4
Встановлення системи моніторингу для КТК.
Розробляють систему моніторингу контролю для КТК шляхом проведення випробувань або спостережень відповідно до встановленого плану-графіку.
Принцип 5
Встановлення коригувальних дій для тих випадків, коли результати моніторингу свідчать про втрату контролю в КТК.
Принцип 6.
Встановлення процедур
и перевірки (аудиту) для підтвердження ефективності функціонування системи НАССР.
Принцип 7.
Встановлення документації для всіх процедур і реєстрації даних відповідно до зазначених принципів та їхнього застосування.
Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
Правець, забій заборонено, знищення. Хронічне інфекційне захворювання великої рогатої худоби, рідше дрібної худоби, свиней, коней, людей. Збудник актиномікозу — променевий гриб Actinomyces bovis, а також актиноміцет Ізраеля, актинобацила Ліньєра і гноєтворні мікрококи. Актиноміцети стійкі до висушування (зберігаються до 6 років). Сонячне світло нешкідливе для них, навіть не перешкоджає культивуванню гриба. Нагрівання спор при 75 — 80 0 С протягом 5 хв вбиває їх.
Післязабійна діагностика Локалізація актиномікозних уражень у різних видів забійних тварин значно варіює. У великої рогатої худоби актиномікоз виявляють в області голови, рідше в легенях і печінці, у дійних корів частіше локалізується в паранхімі задніх часток вим'я. У свиней пошкоджується вим'я, мигдалики, щелепові кістки, язик, легені, дуже рідко інші органи. В овець актиномікоз зустрічається дуже рідю в основному на язиці (рис. 49, 50).
При актиномікозі лімфатичних вузлів (зустрічаться часто, особливо у великої рогатої худоби) пошкоджують :я заглоткові, підщелепові та передні глибокі шийні лімфатичні вузли. Вони збільшені, горбисті, щільні. На розрізі види з куполоподібно випнуту, розрослу тканину сіро-білого колія іру, на поверхні її чітко виступають жовтуваті фокуси, з яі:гх при видавлюванні виділяється гній.
Санітарна ощнка м'яса При виявленні актиномі козних пошкоджень лімфатичних вузлів голови їх видаляюг а голову випускають в реалізацію без обмежень; при ураженнях кісток та мускулатури голови останню направляють на технічну утилізацію. При незначному пошкодженні внутрішніх органів і язика їх випускають після видалення уражених ділянок, при значних же пошкодженнях направляють на технічну утилізацію. При генералізованому актиномікозі (зу стрічається рідко) з ураженням кісток, внутрішніх органів і мускулатури тушу з органами направляють на технічну утилізацію або знищують.
Ветеринарно-санітарні заходи. Приміщення, де знаходились хворі тварини, і місце їх забою дезинфікують 2 — 3 %-м розчином лугу або свіжопогашеним вапном.
СТАХІБОТРІОТОКСИКОЗ Післязабійна діагностика При типовій формі стахіботріо- токсикозу відмічають некротичні виразки слизової оболонки рота, губ, мигдаликів, рідше надгортанника. В серцевому м'язі некротичні осередки темно-червоного кольору з чорним центром різної величини. В печінці, на дні рубця і сичуга, зустрічаються також темно-червоні з чорним центром осередки змертвіння тканин різної величини. Санітарна ощнка м'яса М'ясо використовують в іжу лише в тому випадку, якщо немає змін в м'язовій та інших тканинах туші, а також отримані негативні результати бактеріологічного дослідження. В цьому випадку використовують після термічної обробки (проварювання). Внутрішні органи хворих тварин підлягають технічній утилізації. При виявленні некротичних ділянок (поодинокі або численні осередки, змертвіння. Ветеринарно-санітарні заходи. Для дезинфекції истосову- ють 4 %-й розчин їдкого натру, 2 %-й розчин формаліну, 2 %-й розчин карболової кислоти та ін.