- •Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток ветсанекспертизи.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •Повноваження Ветеринарної служби щодо контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль
- •Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка тварин до перевозу, підготовка транспорту, харчування, поїння та огляд тварин в дорозі.
- •Ветсанекспертиза продуктів забою при радіаційних ураженнях тварин.
- •Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в Україні (закони України, стандарти, нормативи, тощо).
- •Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Харчові продукти підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •Потужності (об'єкти) підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Етапи харчового ланцюга підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Що таке «якість харчових продуктів». Показники якості харчових продуктів
- •Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Що таке «безпечність харчових продуктів». Показники безпечності харчових продуктів.
- •Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів, порядок огляду органів і туш м‘яса різних видів тварин.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •Дайте визначення поняття «максимальна межа залишків».
- •Ветсанекспертиза туш при захворюваннях: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія.
- •Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».
- •Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Стафілострептококові токсикози.
- •Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Консервування м‘яса низькою температурою.
- •Системи управління безпечністю харчових продуктів насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Впровадження насср в харчовій промисловості на прикладі роботи підприємства харчової промисловості.
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •Методи визначення м’яса тварин різних тварин.
- •Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних підприємствах.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення контролю якості та безпеки м’ясних туш та продуктів забою під час забою та переробки великої рогатої худоби.
Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
Принципи ККТАНЧ можна проілюструвати на прикладі доставки сирого молока з молочної ферми до споживача.
Мікроорганізми, які можуть бути в молоці (наприклад, Salmonellaб Campylobacter і Micobacterium bovis) відносяться до категорії небезпечних факторів, які слід фраховувати.
Несприятливий результат - захворювання споживачів після потрапляння цих мікрооранізмів в травний тракт. Аналіз небезпечних факторів може використовуватися для оцінювання ймовірності того, що молоко буде містити бактерії і визначення ймовірності того, що вчивання в їжу такого олока може спричинити захворювання. В більшості випадків аналіз показує, що вживання сирого молока може бути небезпечним, і це повинно визначатися на молокозаводі як в місці, де молоко можна знезаразити і зробити його небезпечним для споживача.
Пастерізація – це процес, що використовується з цією метою. Тому цей процес і буде критичною контрольною точкою.
Пастерізація вимагає підігрівання молока і дотримання двох умов:
нагрівання до необхідної температурибути, щоб концентрація бактерій в ньому була контрольованою;
недопускати перегрівання молока вище зазначених меж, щоб не допустити погіршення смакових якостей молока.
На практиці молоко обробляється на молокозаводі шляхом нагрівання до 71,5ºС на протязі 15 с. Це може бути критичною межою, яка буде достатньою для усунення небезпечних факторів (мікоорганізмів Salmonellaб Campylobacter і Micobacterium bovis) в молоці шляхом регістрації температури і швидкості подачі молока.
Перевірку безпечності молока на наявність потенційно можливого вмісту збудників можна перевірити шляхом мікробіологічного аналізу.
Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
Емкар, забій заборонено, знищення. ВЕЗИКУЛЯРНА ХВОРОБА СВИНЕЙ Контагіозне захворювання, що характеризует«:» гострим перебігом, ураженням шкірного покриву з утворенням везикул на рильці, в області вінчика, міжкопитних щілин і м'якушків кінцівок свиней.
Збудник — вірус з роду ентеровірусіи родини пікорнавірусів. У навколишньому середовищі він зберігається тривалий час (наприклад, в гною до 4,5 міс), стій к-їй в зоні pH 2 — 12,5, тому молочна кислота, що утворюється три трупному закляканні, не руйнує його; без зниження активності зберігається в шкірі, м'язах, лімфовузлах, кістковому мозку не менше 2 тижнів, а в замороженій свинині — декілька років. Зберігається в сирокопчених ковбасах.
Післязабійна діагностика. На місці везикул піс/я того, як вони вже лопнули, лишаються неглибокі, з геморагіч том дном виразки, які містять ексудат солом'яного кольору Точний ціагноз ставиться за результатами лабораторних досліджень.
Санітарна офиса м'яса. М'ясо і м'ясопродукти, орезжані .від забою хворих і підозрюваних в захворюванні твари н а також вд закінчення 6 міс після зняття карантину з неблагополуч- того господарства, в сирому вигляді з м'ясокомбінату не випускаються. їх використовують для приготування ваіених, ва- іено-копчених і копчено-запечених виробів (з свинини), іапівкопчених ковбас і консервів при звичайних режимах.
Ветеринарно-санітарні заходи. Для дезинфекції пзиміщень астосовуються 2 %-й розчин (70 — 80 °С) їдкого натру або ! %-й розчин формальдегіду, 3 %-й розчин гіпохлориту кальцію ібо інші хлорні препарати, що містять 2 % активного хлору, з кспозицією 6 год. Транспорт дезинфікують на спеи і; ільно об- іаднаному майданчику 2 %-м розчином формальдегігу.
інфекційній ентеротоксемії овець забій заборонено, знищення.
Стрептококоз |
Streptoccosis Ветсанекспертиза Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою при стрептококозі. У випадку захворювань молодняку до двотижневого віку туші з внутрішніми органами утилізують. Туші, одержані від молодняку, старшого 14-денного віку, за відсутності патологічних змін у м'язовій тканині використовують після проварювання, а внутрішні органи утилізують. Виснажені туші або за наявності дистрофічних змін у м'язах разом з іншими продуктами забою утилізують. Шкури дезінфікують. |