50. Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.

Цистицеркоз свиней, як і цистицеркоз великої рогатої худоби, реєструють у багатьох країнах, при цьому ураженість у свиней в останні роки значно нижча, ніж у великої рогатої худоби.

Збудник та його стійкість, хвороба викликається личинкою Суstісегсиs сеlІulоsе статевозрілої форми Таепіа sоlіum (свинячий ціп'як) родини Таепііdіае,

Післязабійна діагностика. Перед забоєм діагностувати цистицеркоз у свиней практично неможливо. У разі значного ураження цистицерки можна виявити під слизовою оболонкою повік або язика промацуванням. Але метод передзабійної діагностики на практиці не застосовують. Основним методом діагностики є післязабійна діагностика.

Для діагностики цистицеркозу в умовах м'ясопереробних підприємств розріають великий жувальний, крилоподібний м'яз паралельно до кістки нижньої щелепи. Далі оглядають язик, слизову оболонку гортані, надгортанник і мигдалики.

Після цього розтинають серце по білясинусній борозні від верхівки через середину правого шлуночка. Розріз через лівий шлуночок або поперечний розріз не допустимий, тому що порушується товарний вигляд органу та ускладнюється огляд міокарду. З боку міокарда роблять 2—3 ненаскрізні розрізи (поздовжні або поперечні).

У разі виявлення цистицеркозу на фінальній точці визначають ступінь ураження м'язів. Для цього розрізають шийні, лопатко-ліктьові (анконеуси) грудні, поперекові, крижові, задньостегнові м'язи і діафрагму.

Санітарна оцінка продуктів забою та порядок знешкодження м'яса. Санітарна оцінка продуктів забою свиней така ж, як і продуктів забою великої рогатої худоби. Знезараження м'яса проводять проварюванням і засолюванням при тих самих режимах, що й великої рогатої худоби. Знешкодження м'яса свиней холодом проводять заморожуванням шляхом доведення температури в товщі м'язів не вище -10 °С з наступним витримуванням при температурі в камері не вище -12 °С протягом 10 діб або доведенням температури в товщі м'язів не вище -12 °С з наступним витримуванням в камері при температурі не вище -13 °С протягом 4-х діб. Температуру вимірюють у товщі тазостегнових м'язів на глибині 7—10 см. Шпик знезаражують так само, як і внутрішній жир великої рогатої худоби.

Токсоплазмоз. Зооантропонозний протозооноз, що спричиняється внутрішньоклітинним паразитом Тохоplasта gопdіі роду Тохорlаsта, який уражує нервову, ендокринну систему й систему мононуклеарних фагоцитів. Передзабійна діагностика. Встановити токсоплазмоз у тварин нелегко, тому що хвороба протікає найчастіше в латентній формі, а клінічні ознаки нехарактерні. До загальних нехарактерних ознак хвороби у великої рогатої худоби відносять лихоманку, задишку, кашель, депресію, за умов субклінічної форми - аборти. Поросята хворіють гострою і підгострою формою, а дорослі свині - хронічною або латентною формою. З клінічних ознак під час передзабійного огляду свиней можна виявити лихоманку, тремтіння, кашель, риніт, кон'юнктивіт, прискорене дихання, пронос, ціаноз вух і кінцівок, нечіткі явища менінгоенцефаліту, іноді аборти або народження мертвих поросят.

Післязабійна діагностика. Патолого-анатомічні зміни у тварин специфічні. В забитих тварин можна виявити збільшення печінки з ознаками переродження, збільшення, і гіперемію селезінки з геморагіями, набряк легень, дрібні некротичні осередки (150—500 мкм) у більшості органів та їх лімфатичних вузлах, нерідко некротизуючий ульцерозний ентерит. При гістологічному дослідженні в клітинах ретикулоендотеліальної системи і в некротичних осередках органів виявляють велику кількість токсоплазм. Діагноз на токсоплазмоз встановлюють за результатами лабораторного дослідження. При гістологічному дослідженні зрізів органів, у яких токсоплазми можуть бути виявлені у вільному стані, псевдоцисти розташовані всередині клітин, а за хронічного перебігу — в формі цист. Крім гістологічного, проводять серологічні дослідження у вигляді реакції зв'язування комплементу з токсоплазмовим антигеном або кольоровою сироватковою пробою (за Себином і Фельдманом). Санітарна оцінка м'яса. Тушу від хворих тварин направляють на проварювання, а внутрішні органи і мозок утилізують.