- •Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток ветсанекспертизи.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •Повноваження Ветеринарної служби щодо контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль
- •Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка тварин до перевозу, підготовка транспорту, харчування, поїння та огляд тварин в дорозі.
- •Ветсанекспертиза продуктів забою при радіаційних ураженнях тварин.
- •Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в Україні (закони України, стандарти, нормативи, тощо).
- •Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Харчові продукти підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •Потужності (об'єкти) підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Етапи харчового ланцюга підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Що таке «якість харчових продуктів». Показники якості харчових продуктів
- •Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Що таке «безпечність харчових продуктів». Показники безпечності харчових продуктів.
- •Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів, порядок огляду органів і туш м‘яса різних видів тварин.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •Дайте визначення поняття «максимальна межа залишків».
- •Ветсанекспертиза туш при захворюваннях: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія.
- •Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».
- •Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Стафілострептококові токсикози.
- •Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Консервування м‘яса низькою температурою.
- •Системи управління безпечністю харчових продуктів насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Впровадження насср в харчовій промисловості на прикладі роботи підприємства харчової промисловості.
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •Методи визначення м’яса тварин різних тварин.
- •Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних підприємствах.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення контролю якості та безпеки м’ясних туш та продуктів забою під час забою та переробки великої рогатої худоби.
Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
Цистицеркоз свиней, як і цистицеркоз великої рогатої худоби, реєструють у багатьох країнах, при цьому ураженість у свиней в останні роки значно нижча, ніж у великої рогатої худоби.
Збудник та його стійкість, хвороба викликається личинкою Суstісегсиs сеlІulоsе статевозрілої форми Таепіа sоlіum (свинячий ціп'як) родини Таепііdіае,
Післязабійна діагностика. Перед забоєм діагностувати цистицеркоз у свиней практично неможливо. У разі значного ураження цистицерки можна виявити під слизовою оболонкою повік або язика промацуванням. Але метод передзабійної діагностики на практиці не застосовують. Основним методом діагностики є післязабійна діагностика.
Для діагностики цистицеркозу в умовах м'ясопереробних підприємств розріають великий жувальний, крилоподібний м'яз паралельно до кістки нижньої щелепи. Далі оглядають язик, слизову оболонку гортані, надгортанник і мигдалики.
Після цього розтинають серце по білясинусній борозні від верхівки через середину правого шлуночка. Розріз через лівий шлуночок або поперечний розріз не допустимий, тому що порушується товарний вигляд органу та ускладнюється огляд міокарду. З боку міокарда роблять 2—3 ненаскрізні розрізи (поздовжні або поперечні).
У разі виявлення цистицеркозу на фінальній точці визначають ступінь ураження м'язів. Для цього розрізають шийні, лопатко-ліктьові (анконеуси) грудні, поперекові, крижові, задньостегнові м'язи і діафрагму.
Санітарна оцінка продуктів забою та порядок знешкодження м'яса. Санітарна оцінка продуктів забою свиней така ж, як і продуктів забою великої рогатої худоби. Знезараження м'яса проводять проварюванням і засолюванням при тих самих режимах, що й великої рогатої худоби. Знешкодження м'яса свиней холодом проводять заморожуванням шляхом доведення температури в товщі м'язів не вище -10 °С з наступним витримуванням при температурі в камері не вище -12 °С протягом 10 діб або доведенням температури в товщі м'язів не вище -12 °С з наступним витримуванням в камері при температурі не вище -13 °С протягом 4-х діб. Температуру вимірюють у товщі тазостегнових м'язів на глибині 7—10 см. Шпик знезаражують так само, як і внутрішній жир великої рогатої худоби.
Токсоплазмоз. Зооантропонозний протозооноз, що спричиняється внутрішньоклітинним паразитом Тохоplasта gопdіі роду Тохорlаsта, який уражує нервову, ендокринну систему й систему мононуклеарних фагоцитів. Передзабійна діагностика. Встановити токсоплазмоз у тварин нелегко, тому що хвороба протікає найчастіше в латентній формі, а клінічні ознаки нехарактерні. До загальних нехарактерних ознак хвороби у великої рогатої худоби відносять лихоманку, задишку, кашель, депресію, за умов субклінічної форми - аборти. Поросята хворіють гострою і підгострою формою, а дорослі свині - хронічною або латентною формою. З клінічних ознак під час передзабійного огляду свиней можна виявити лихоманку, тремтіння, кашель, риніт, кон'юнктивіт, прискорене дихання, пронос, ціаноз вух і кінцівок, нечіткі явища менінгоенцефаліту, іноді аборти або народження мертвих поросят.
Післязабійна діагностика. Патолого-анатомічні зміни у тварин специфічні. В забитих тварин можна виявити збільшення печінки з ознаками переродження, збільшення, і гіперемію селезінки з геморагіями, набряк легень, дрібні некротичні осередки (150—500 мкм) у більшості органів та їх лімфатичних вузлах, нерідко некротизуючий ульцерозний ентерит. При гістологічному дослідженні в клітинах ретикулоендотеліальної системи і в некротичних осередках органів виявляють велику кількість токсоплазм. Діагноз на токсоплазмоз встановлюють за результатами лабораторного дослідження. При гістологічному дослідженні зрізів органів, у яких токсоплазми можуть бути виявлені у вільному стані, псевдоцисти розташовані всередині клітин, а за хронічного перебігу — в формі цист. Крім гістологічного, проводять серологічні дослідження у вигляді реакції зв'язування комплементу з токсоплазмовим антигеном або кольоровою сироватковою пробою (за Себином і Фельдманом). Санітарна оцінка м'яса. Тушу від хворих тварин направляють на проварювання, а внутрішні органи і мозок утилізують.
