Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LITERATURA_DLYa_DITEJ_DOShKIL_NOGO_VIKU_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1)Олександр Олесь у дитячому читанні.

2)Приказки та прислів*я як усталені афористичні вислови.

1)Художнім текстам Олександра Олеся притаманні глибокий ліризм і вплив народної пісні .Пейзажну лірику поет будує на поєднанні оспівуван-ня краси природи з яскравим змалюванням настроїв ліричного героя й майстерною стилізацією фольклорних джерел, із музичною мелодійністю . Гармонійним, красивим, сповненим веселого настрою постає навколишній світ у поезії «Все навколо зеленіє». Поетичне сприйняття світу, відчуття краси й переживання радості буття представлене дієсловами, що виражають динамізм життя, відтворюючи його у фарбах , звуках, Космічні й земні об’єкти, світ флори і фауни постають у конкретно-чуттєвих образах, створених засобами мови.Краса степу навесні надихнула поета на створення неповторного образу («Степ») . Промені асоціюються з нитками, а сонце – із дієвою істо-тою, яка вишиває візерунки на килимі природи. Краса степу-килиму – у різнобарв’ї квітів та їх кольоровому поєднанні (розводи). Поезія Олександра Олеся «Жита з волошками…» звучить як гімн красі природи, втіленій автором у музиці слів . Краса для поета – це безкраї природні ландшафти , в усьому його різнобарв’ї. У віршах Олександра Олеся цікавим і різноманітним постає світ фауни (поезії «Білі гуси летять над лугами», «Ластівка», «Курочка й лисичка», «Снігурі», «Біга зайчик-скакунець…», «Бджілка і зозуля»). Позитивне сприйняття юними читачами образів звірів і птахів забезпечують демінутиви, які автор використовує в назвах своїх персонажів. У поезіях Олександра Олеся важливе місце належить звуковим образам, що допо-магають відтворити красу світу в її гармонійній цілісності. У звичайних звуках природи (гудінні комах, щебетанні птахів, шумі вітру, води, степу, шелесті дерев) поет відчуває красу буття, переживання якої викликає позитивні емоції. У поезіях Олександра Олеся, призначених юному читачеві, зображено красу до-вкілля ,об’єктів і явищ, уживання здрібніло-пестливих форм, емоційність, яскрава індивіду-ально-авторська образність, в основі якої народнопоетична традиція, сприяють есте-тичному освоєнню дійсності засобами поетичного слова. Домінантна роль краси як художньомовної універсалії в текстах для дітей природним чином визначає потребу її подальшого всебічного лінгвістичного аналізу.

В дитинстві ще… давно, давно колись

Я вибіг з хати в день майовий…

Шумів травою степ шовковий,

Сміявся день, пісні лились…

Весь Божий світ сміявсь, радів…

Раділо сонце, ниви, луки…

І я не виніс щастя-муки,

І задзвеніли в серці звуки,

І розітнувсь мій перший спів

2) «Прислів'я – це короткі сталі афористичні вислови, в яких у художній формі виражено судження народу про життєві явища.Прислів'я досить стійкі, менше від інших жанрів піддаються варіантності. Основою цього є той факт, що вони правдиво відтворюють життєві спостереження і дають оцінку певним явищам. Стійкість підсилюється і тим, що прислів'я є творами афористичними і легко запам'ятовуються.

«Прислів'я і приказки – це стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки і т.п. у їх характерних і специфічних ознаках.

«Прислів'я та приказки схожі між собою і становлять по суті один жанр народної творчості. Відмінність між ними полягає, головним чином, в тому, що прислів'я висловлюють більш повні твердження, які містять у собі певне міркування і висновок, а приказка – лише натяк на висновок… Приказка може перетворитись на прислів'я, коли міркування, дане натяком, набуде розширеності, узагальненості».

«На відміну від прислів'я приказка не висловлює повне твердження й висновок з нього, не дає узагальнення, а підкреслює особливість конкретного предмету чи явища, дає в дотепній образній формі спостереження над цим явищем.

«Принципи творення образу в прислів'ях мають свою специфіку. Оскільки судження тут виражається однією фразою і тому немає змоги дати розгорнуте змалювання явищ життя, автори прислів'їв шукають місткої образності. Саме тому в творах цього жанру використані з великою віддачею різні поетичні засоби» (Михайло Грицай).

Рідна мова — не полова -приказка Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш

У своєму оці й сучка недобачає В чужому оці порошинку бачить, а в своєму й сучка недобачає - прислівя

№22

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]