- •1)Загальне поняття про малі фольклорні жанри.
- •2) Твори
- •1)Особливості дитячої книжки.
- •2)Розділи української дитячої літератури
- •1)Ігровий фольклор (забавлянки, веснянки, щедрівки, колядки, заклички, народні пісні про природу).
- •2)О. Іваненко як дитяча письменниця.
- •1)П. Г. Тичина у дитячому читанні.
- •2)Література для дітей 19 ст.(загальна характеристика).
- •2)Розказати чарівну казку на вибір.
- •1)Погляди т. Г. Шевченка про освіту і виховання. Поет про дитячу долю.
- •1)Колискові і жартівливі пісні.
- •2)Твори для дітей і.Багмута.
- •1)Ідилічні картини родинного життя в поезіях «і досі сниться», «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
- •2)Легенди. Перекази. Бувальщини.
- •1)Давня українська література для дітей (загальна характеристика).
- •2)Твори для дітей м. Познанської.
- •1)Образ ліричного героя в поезіях Лесі Українки для дітей.
- •2)Творчість для дітей о. Гончара.
- •1)Загальна характеристика казок про тварин (розказати одну на вибір).
- •2)Народна творчість - невід*ємна частина світової фольклорної скарбниці. Народні пісні для дітей. Види народних пісень.
- •1)М. Рильський і його твори для дітей.
- •2)Реалістичне зображення подій Великої вітчизняної війни у творах ю. Збанацького «Гвардії Савочка», «Щедрий їжачок», «Дике козеня».
- •1)Акровірші л.Глібова.
- •2)Казки м. Коцюбинського для наймолодших («Наша хатка», «Десять робітників»).
- •1)Образ головного героя з оповідання м.Коцюбинського «Маленький грішник».
- •2)Казки Лесі Українки «Біда навчить», «Лілея».
- •1)П.Воронько як дитячий письменник.
- •2)Твори для дітей і.Копиленка.
- •1)Поняття про казку. Класифікація казок.
- •2)Твори для дітей н.Забіли.
- •1)Твори для дітей д.Павличка.
- •2)Загальна характеристика жанрів дитячої літератури. Основні риси творів.
- •1)Твори для дітей м.Вінграновського.
- •2)Казки і.Франка для дітей.
- •1)Леонід Глібов – дитячий письменник.
- •2)Література для дітей 18 ст.
- •1)Б.Чалий, казки для дошкільного і молодшого шкільного віку.
- •2)Доробок для дітей в.Сухомлинського.
- •1)Казки для дітей ю.Ярмиша.
- •2)Шевченкові пейзажі: «Ой діброво – темний гаю», «Сонце заходить, гори чорніють», «Зоре моя вечірняя!».
- •1)Олександр Олесь у дитячому читанні.
- •2)Приказки та прислів*я як усталені афористичні вислови.
- •1)Стан освіти Київської Русі. Перший буквар.
- •2)Загадки. Визначення жанру, тематичні групи та їх особливості.
- •1)Ліричні поезії Леоніда Глібова.
- •2) Зв*язок творчості м.Коцюбинськьго для дітей з його педагогічним досвідом.
- •1)Дати загальну характеристику соціально-побутовій казці (розказати одну на вибір).
- •2)Легенди, притчі. Загальна характеристика жанру.
- •1)Твори для дітей с.Васильченка.
- •2)Жанр науково-фантастичної повісті в творчості в.Бережного.
- •1)Ліричні поезії Лесі Українки для дітей молодшого віку.
- •2)Автобіографічні твори і.Франка.
- •1)Поема –казка і.Франка «Лис Микита».
- •2)Ранні оповідання м.Коцюбинсьго, присвячені дітям «Ялинка», «Харитя».
- •1)Легенди, притчі, бувальщини.
- •2)Твори для дітей г.С.Сковороди(байки, ліричні твори).
- •1)Збірка і.Франка «Коли ще звірі говорили».
- •2)Твори для дітей Григора Тютюнника.
- •1)Виникнення та розвиток дитячої літератури в Україні.
- •2)Твори м.Коцюбинського для найменших. Оповідання. Казки («Десять робітників», «Дві кізочки», «Про двох цапків», «Івасик та Тарасик», «Брати-місяці»).
1)Олександр Олесь у дитячому читанні.
2)Приказки та прислів*я як усталені афористичні вислови.
1)Художнім текстам Олександра Олеся притаманні глибокий ліризм і вплив народної пісні .Пейзажну лірику поет будує на поєднанні оспівуван-ня краси природи з яскравим змалюванням настроїв ліричного героя й майстерною стилізацією фольклорних джерел, із музичною мелодійністю . Гармонійним, красивим, сповненим веселого настрою постає навколишній світ у поезії «Все навколо зеленіє». Поетичне сприйняття світу, відчуття краси й переживання радості буття представлене дієсловами, що виражають динамізм життя, відтворюючи його у фарбах , звуках, Космічні й земні об’єкти, світ флори і фауни постають у конкретно-чуттєвих образах, створених засобами мови.Краса степу навесні надихнула поета на створення неповторного образу («Степ») . Промені асоціюються з нитками, а сонце – із дієвою істо-тою, яка вишиває візерунки на килимі природи. Краса степу-килиму – у різнобарв’ї квітів та їх кольоровому поєднанні (розводи). Поезія Олександра Олеся «Жита з волошками…» звучить як гімн красі природи, втіленій автором у музиці слів . Краса для поета – це безкраї природні ландшафти , в усьому його різнобарв’ї. У віршах Олександра Олеся цікавим і різноманітним постає світ фауни (поезії «Білі гуси летять над лугами», «Ластівка», «Курочка й лисичка», «Снігурі», «Біга зайчик-скакунець…», «Бджілка і зозуля»). Позитивне сприйняття юними читачами образів звірів і птахів забезпечують демінутиви, які автор використовує в назвах своїх персонажів. У поезіях Олександра Олеся важливе місце належить звуковим образам, що допо-магають відтворити красу світу в її гармонійній цілісності. У звичайних звуках природи (гудінні комах, щебетанні птахів, шумі вітру, води, степу, шелесті дерев) поет відчуває красу буття, переживання якої викликає позитивні емоції. У поезіях Олександра Олеся, призначених юному читачеві, зображено красу до-вкілля ,об’єктів і явищ, уживання здрібніло-пестливих форм, емоційність, яскрава індивіду-ально-авторська образність, в основі якої народнопоетична традиція, сприяють есте-тичному освоєнню дійсності засобами поетичного слова. Домінантна роль краси як художньомовної універсалії в текстах для дітей природним чином визначає потребу її подальшого всебічного лінгвістичного аналізу.
В дитинстві ще… давно, давно колись
Я вибіг з хати в день майовий…
Шумів травою степ шовковий,
Сміявся день, пісні лились…
Весь Божий світ сміявсь, радів…
Раділо сонце, ниви, луки…
І я не виніс щастя-муки,
І задзвеніли в серці звуки,
І розітнувсь мій перший спів
2) «Прислів'я – це короткі сталі афористичні вислови, в яких у художній формі виражено судження народу про життєві явища.Прислів'я досить стійкі, менше від інших жанрів піддаються варіантності. Основою цього є той факт, що вони правдиво відтворюють життєві спостереження і дають оцінку певним явищам. Стійкість підсилюється і тим, що прислів'я є творами афористичними і легко запам'ятовуються.
«Прислів'я і приказки – це стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки і т.п. у їх характерних і специфічних ознаках.
«Прислів'я та приказки схожі між собою і становлять по суті один жанр народної творчості. Відмінність між ними полягає, головним чином, в тому, що прислів'я висловлюють більш повні твердження, які містять у собі певне міркування і висновок, а приказка – лише натяк на висновок… Приказка може перетворитись на прислів'я, коли міркування, дане натяком, набуде розширеності, узагальненості».
«На відміну від прислів'я приказка не висловлює повне твердження й висновок з нього, не дає узагальнення, а підкреслює особливість конкретного предмету чи явища, дає в дотепній образній формі спостереження над цим явищем.
«Принципи творення образу в прислів'ях мають свою специфіку. Оскільки судження тут виражається однією фразою і тому немає змоги дати розгорнуте змалювання явищ життя, автори прислів'їв шукають місткої образності. Саме тому в творах цього жанру використані з великою віддачею різні поетичні засоби» (Михайло Грицай).
Рідна мова — не полова -приказка Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш
У своєму оці й сучка недобачає В чужому оці порошинку бачить, а в своєму й сучка недобачає - прислівя
№22
