III. Проектувальна компетентність

6. Основи формування технологічної компетенції:

1. Соціальна робота у сфері дозвілля

2. Основи сценарної роботи соціального педагога

3. Технології соціально-педагогічної діяльності

4. Основи педагогічної майстерності

5. Технологія роботи соціального гувернера

7. Основи проектувальної компетенції:

1. Охорона праці в соціально-педагогічній сфері

2. Методика організації волонтерського руху

3. Організація роботи з різними соціальними групами

4. Технологія соціально-педагогічної роботи за місцем проживання

5. Формування здорового способу життя

6. Організація і методика соціально-педагогічного тренінгу

7. Соціальна робота в Україні

8. Організація діяльності державних і спеціалізованих служб

Досвід підготовки майбутніх соціальних педагогів за останні роки свідчить, що пріоритетними напрямками вдосконалення є: оновлення змісту психолого - педагогічної складової; впровадження елементів кредитно модульної системи організації навчального процесу; застосування електронних засобів навчання та забезпечення продуктивної організації соціально - педагогічної практики.

В межах підготовки вище означених фахівців з метою оновлення її змісту було впроваджено відповідно державних стандартів такі навчальні дисципліни як «Теорія та історія соціального виховання», «Етика і психологія сімейного життя», «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування» та інші, а також спецкурси «Основи проектування соціально-педагогічної діяльності», «Соціалізація особистості засобами образотворчого мистецтва», «Соціальний супровід студентської молоді». Оновлення змісту підготовки мало за мету поглиблення та розширення соціально-педагогічної компетентності майбутніх фахівців, а також формування їх готовності до продуктивної професійної діяльності. Реалізація компетентнісного підходу до підготовки майбутніх соціальних педагогів забезпечує побудову такої моделі випускника, яка відповідає сучасним вимогам щодо означеної кваліфікації.

Впровадження елементів кредитно-модульної системи організації навчального процесу забезпечується, перш за все, дотриманням таких принципів як кредитності, тобто декомпозиції змісту освіти і навчання на рівні вивчення навчальної дисципліни з метою набору певної кількості кредитів, що містять виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою та модульності, тобто такої організації навчання за змістовими модулями, яка забезпечує свідоме самостійне досягнення кожним студентом певного, визначеного рівня навченості. Студент за таких умов більш самостійно працює із запропонованою йому програмою, а функція викладача змінюється з інформаційно-консультуючої на контрольно-координуючу.

З метою реалізації принципу інтегративності розробляється навчально-методичне забезпечення, яке охоплює досить широке коло теоретичних і практичних завдань. Інтеграція дисциплін на основі модульного принципу забезпечує структурування групи фундаментальних питань, логічне і компактне їх поєднання з метою запобігання дублювання в єдину адаптовану й відкриту систему знань, норм та цінностей. Теоретичний матеріал структурується у змістові модулі, які супроводжуються операційно - діяльнісними (технологічними) модулями, що містять: добір завдань для самостійної роботи студентів до практичних і семінарських занять, інструкції щодо їх виконання, індивідуальні навчально-дослідні завдання, критерії та показники оцінок щодо їх виконання, контрольні або підсумкові тести на виявлення рівня теоретичних знань, рекомендовану літературу.

Реалізація принципів пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку забезпечується у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Завдання дидактичного спрямування:

1. Ознайомившись із поданим матеріалом, визначте характерні особливості системно - діяльнісного підходу до фахової підготовки вчителя.

2. Здійснивши аналіз навчального матеріалу, самостійно сформулюйте поняття професійної підготовки вчителя і соціально-педагогічної компетентності майбутнього соціального педагога.

Завдання рефлексивного спрямування:

1. Як ви розумієте смисл закладених ідей в запропонованій концепції?

2. В чому полягає сутність запропонованих принципів реалізації наукових задумів?

Література.

1. Артемчик Г.І., Попович В.В., Січкаренко І.І. Вища школа в Україні: реалії і тенденції розвитку: Монографія, - К.:2004.– 176 с.

2. Богданова І.М. Аналіз проблем підготовки майбутніх учителів з урахуванням сучасних концептуальних підходів //Наука і освіта. - №4, 2003. – С. 82-85.

3. Богданова І.М. Реаліїї і перспективи удосконалення підготовки майбутніх учителів //Науковий вісник ПДПУ ім.. К.Д. Ушинського. – Оеса. – 2006. - №5-6. – С.87-95.

4. Кремень В.Г. Розвиток освіти України в контексті загальноцивілізаційних змін. - www.apsu.org.ua

5. Подготовка педагогических кадров за рубежом: анализ современного состояния и тенденции развития. - www.edu.gov.kz

6. Системно-діяльнісний підхід до підготовки майбутнього вчителя: Монографія. /Чебикін О.Я., Курлянд З.Н., Богданова І.М., Яблонська Н.В., Хмель Н.Д., Вдовиченко О.В.. Біла О.О.– Одеса: СМИЛ, 2006. – 120с