Vп. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Нікопольське медичне училище

Інструкція

Для студентів до проведення практичного завдання № 2

Назва дисципліни: Ріст і розвиток людини

Тема: «Формування вищої нервової діяльності у різні періоди життя людини.. Формування і розвиток кістяка у віковому аспекті. Склад кісткової тканини в людей різних вікових груп. Проблеми остеопорозу»

Спеціальність: 5.12010102 Сестринська справа

Оснащення: стенди і таблиці, роздатковий матеріал, лялька.

Навчальні цілі :

Знати:

• появу умовних рефлексів у людей різних вікових категорій ;

• розвиток вищих психічних реакцій ;

• охарактеризувати основні вікові особливості пам’яті ;

• формування кістяка в ембріона;

• особливості розвитку кістяка дітей різних вікових категорій;

• зміни обміну в хрящах у період гормональної перебудови в осіб літнього та старечого віку.

Вміти:

• перевіряти основні умовні рефлекси у дітей першого року життя;

• оцінити розвиток другої сигнальної системи у дітей грудного віку;

• оцінювати проблеми пацієнта з ураження опорно-рухового апарату.

Самостійна робота

№ з/п	Практичні навички	Алгоритм маніпуляції
1.	Перевіряти умовні рефлекси в дітей першого року життя.
2.	Оцінювати розвиток другої сигнальної системи в дітей раннього віку.
3.	Оцінювати проблеми пацієнта з патологією опорно-рухового апарату.

Питання для самоконтролю

1. Особливості розвитку кістяка в дітей різного віку.

2. Формування умовних рефлексів у людей різних вікових категорій.

Домашнє завдання: Тема : «Розвиток ендокринної системи. Особливості нейроендокринної регуляції в процесі росту і розвитку людини Вікові особливості системи кровотворення (фізико-хімічні, транспортувальні, захисні особливості зсідання крові».

Література: а) навчальна:

- основна : Тарасюк В.С. Ріст і розвиток людини. – К.: Медицина,2008. Ткаченко С.К. Дитячі хвороби . – К.: Вища школа, 1999.

- додаткова : Охріменко М.А. Конституція людини. – К.: Здоров'я,1992.

Теми самостійної роботи студента

1. АФО надниркових залоз, інсулярного апарату підшлункової залози, при щитоподібних залоз.

2. АФО кровотворення. Вікові зміни в системі крові.

Проблеми, що виникають у разі патологічних змін нервової системи. Аспекти надання невідкладної допомоги.

Загальномозкові симптоми:

• порушення свідомості (ступор, сопор, кома);

• головний біль (інтенсивний, монотонний);

• блювання («мозкове», супроводжується головним болем, з відсутністю нудоти, спостерігається натще);

• судоми (клонічні, тонічні, змішаного типу з втратою свідомості);

Вогнищеві симптоми:

• центральні й периферийні парези і паралічі (вказують на ураження центрального рухового нейрона або клітин ядер черепно-мозкових нервів та передніх рогів спинного мозку);

• очні симптоми (симптом Грефе, ністагм, екзофтальм, симптоми сонця, що заходить);

• симптоми порушення словесного мовлення (залежно від віку враховується вимова складів, окремих слів, речень, вміння формувати свою мову, розуміння тієї мови, якою звертаються до пацієнта).

Менінгіальні симптоми:

• Керніга;

• Брудзинського;

• Ригідність м»язів потилиці;

Крім цього оцінка нервово-психічного розвитку і відповідність його до повного віку дитини або дорослої людини. Звертають увагу на стан свідомості, адекватність реакцій на оточуюче середовище; поведінку; вміння концентрувати увагу на предметах, книгах, завданнях, вміння зрозуміти звернення до пацієнта; навички письма, читання абстрактного мислення, тощо.

При обстеженні рухової сфери визначають такі відхилення від норми: вимушене положення в ліжку; зниження моторної активності , затримка в моторно статистичному розвитку (дитина несвоєчасно утримує голову, сідає, ходить, не може виконувати дрібну ручну роботу).

При обстеженні органів чуття звертають увагу на природжені вади очей, вушної раковини. З метою визначення функцій органів зору всі діти і дорослі проходять огляд у окуліста щорічно.

Стан органу слуху (середнє і внутрішнє вухо) перевіряти періодично під час консультації у ЛОР лікаря.

Звертають увагу на тактильну, больову, температурну чутливість шкіри.

Проблема Ригідність м’язів потилиці та спини.

Причина Ураження оболонок головного та спинного мозку.

Мета: Організація спеціалізованої невідкладної допомоги та лікування.

Дії медичної сестри:

Оцінити стан пацієнта.

Ретельно зібрати анамнез, звернути увагу на його епідеміологічну частину (наявність або відсутність контакту з інфекційними хворими, ознак інфекційного процесу, гарячки).

Перевірити наявність менінгіальних симптомів: Керніга, Брудзинського.

При підозрі подати термінове повідомлення в СЕС.

Проведення симптоматичної терапії: жарознижувальні, протисудомні, антигістамінні, сечогінні, заспокійливі препарати.

Негайна госпіталізація в спеціалізований стаціонар.

У разі інфекційного ґенезу захворювання провести необхідні заходи в осередку інфекції (дезінфекція, спостереження за особами, які контактували протягом інкубаційного періоду).

Проблеми пацієнта, які можуть виявити під час обстеження опорно-рухового апарату

Обстеження складається з анамнезу, пальпації, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Анамнез

з»ясувати:

• чи турбує біль в кістках, суглобах, їх асиметричність;

• чи є припухлість суглобів, обмеження рухомості, симетричність ураження;

• чи добре переносить пацієнт фізичне навантаження;

• наявність деформації кісток, час появи симптомів і тривалість:

• чи є м»язова атрофія, болісність м»язів;

• наявність гіпертонусу, гіпотонусу;

• наявність місцевих судом, гіперкінезів, м’язового тремтіння, паралічів, парезів, міотонії, міастенії;

• загальний стан здоров»я пацієнта, перенесені хвороби перед появою симптомів ураження опорно-рухового апарату;

• наявність спадкових захворювань кісток, суглобів, генетичної патології м’язової системи;

• зміна ходи, порушення рівноваги.

Огляд

Оглядають послідовно зверху вниз: голову, грудну клітку, хребет, кінцівки.

Пальпація

Додаткові методи дослідження:

Рентгенографія, УЗД, сканування та магнітно-резонансна томографія, біопсія синовіальної оболонки суглоба. М’язову силу визначають за допомогою динамометра. ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЯ – метод біоелектричної активності м»язів; хронаксиметрія – метод визначення мінімального проміжку часу від нанесення електроподразнення до скорочення м’яза, а також біохімічні дослідження осіб із природженими захворюваннями м’язової системи.