25. Органічні отруйно – небезпечні речовини, їх аналітичне визначення (ангідрид оцтової кислоти,антранілова кислотата її сполуки іприт, фосген, зарін, ві –газ, аконіт)

Отруйні речовини — це токсичні хімічні сполук з певними фізичними та хімічними властивостями, які роблять можливим їх бойове використання з метою ураження живої сили, зараження місцевості та бойової техніки. Для досягнення максимального ефекту ОР переводять у бойові стани: пара, аерозоль, краплі. Залежно від бойового стану ОР уражають людину, проникаючи крізь органи дихання, шкірний покрив, травний тракт, рани.Антранілова кислота (о-амінобензойна кислота) NH2C6H4COOH, мовляв. м. 137,14; безбарвні кристали; температура плавлення 145 ° C; переганяється. Розчинність (г в 100 г розчинника): у воді - 0,35 (14 ° C), 90% -ному етанолі - 10,7 (9,6 ° C), бензолі - 1,8 (12 ° C), ефірі - 16 (6,8 ° C); добре розчинна у гарячих хлороформі, етанолі, піридині. Антранілова кислота амфотерна lgK1 = 5, lgK2 = 12). Нижній концентраційний межа займання 44 г / м3, температура займання 100 ° C.Іприт хімічна сполука з формулою S (CH2CH2Cl) 2. Є бойовим отруйною речовиною шкірнонаривної дії, за механізмом дії - ОВ цитотоксичної дії, алкілуючі агент. Фосген (діхлорангідрід вугільної кислоти) - хімічна речовина з формулою CCl2O, при нормальних умовах - безбарвний газ із запахом прілого сіна. Синоніми: оксид-дихлорид вуглецю, карбонілхлорид, хлорокис вуглецю. Володіє задушливим дією. Використовувався в Першу світову війну як бойова отруйна речовина. Ві-газ (VХ) - малолетучие безбарвна рідина, яка не має запаху і не замерзающая взимку. У воді розчиняється помірно (5%), в органічних розчинниках і жірах- добре. Заражає відкриті водойми на дуже тривалий період - до 6 міс.

39. Ефективність хроматографічних колоно.Селективність, колонки сорбенти.

Селективність α є мірою взаємного розподілу двох або більше визначуваних речовин у ході хроматографічного процесу.

Селективність можна подати як відстань між максимумами піків (ступінь розділення):

Необхідно також розрізняти селективність колонки і селективність сорбента. Селективність сорбента – це його вибірковість до компонентів, яка залежить від природи та структури сорбенту та природи сорбату.

Під ефективністю в хроматографії розуміють здатність системи опиратися розмиванню хроматографічних піків речовин, що розділюються. Вона характеризує якість колонки. Ефективність колонки тим вище, чим вужчий пік, і вимірюється числом теоретичних тарілок. Згідно концепції теоретичних тарілок хроматографічну колонку представляють як ряд дискретних, дотичних горизонтальних шарів, на яких миттєво встановлюється рівновага між нерухомою і рухомою фазами, і акт сорбції-десорбції речовини повторюється багаторазово на кожному шарі.

Шар сорбента, необхідний для того, щоб розчин, який надійшов з попереднього шару, прийшов в рівновагу з середньою концентрацією розчиненої речовини в рухомій фазі цього шару

При однаковій довжині колонок l ефективнішою є та, яка має більше тарілок і, відповідно, меншу величину . Чим менша BETT, тим менше розмивання піка і тим вища ефективність розділення. Система вважається ефективною, якщо 1 м колонки має 1000 теоретичних тарілок, тобто при Н. Збільшуючи в два рази довжину колонки, ми збільшуємо ступінь розділення в N разів.

Слід зазначити, що висота Н, еквівалентна теоретичній тарілці (ВЕТТ), мало залежить від значень коефіцієнтів Генрі (коефіцієнтів розподілу), але значно залежить від фізичних умов хроматографування, зокрема від температури, розміру зерен сорбенту та щільності його упакування в колонці, коефіцієнтів дифузії сорбату в розчині та у фазі сорбенту, швидкості потоку рухомої фази тощо. Тому величину H для даної колонки можна визначити на підставі кривої елюювання практично будь-якої речовини за умови Vr > V0.

BETT може змінюватися в широких межах. Наприклад, для звичайних колонок, які заповнені твердим адсорбентом і працюють за атмосферного тиску, BETT становить декілька міліметрів. Мікроколонки для рідинної хроматографії, в яких адсорбент щільно упакований і які працюють в умовах підвищеного тиску, характеризуються величинами BETT порядку 0,1 мм і менше. Такі колонки використовують у високоефективній рідинній хроматографії.

Слід зазначити, що ефективність колонки менше впливає на розділення, ніж селективність і коефіцієнт ємності, тим не менш підвищенню ефективності надається велике значення.

Критерій розділення.

Мірою повноти розділення двох речовин є комплексний параметр, який характеризує дію на розділення двох компонентів як ефективності колонки, так і селективності – критерій розділення Rs. В той час як селективність характеризує розділення максимумів піків, критерій розділення є характеристикою розділення самих хроматографічних піків і функцією ефективності і селективності системи.

9. Визначення поняття наркотики, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. Класифікація наркотиків. Наркотики природні, синтетичні, напівсинтетичні. Особливості їх дії на організм. Медичні, соціальні, юридичні категорії поняття про наркотики та наркотичні засоби. Основні положення та вимоги чинних у рамках ООН міжнародних конвенцій та протоколів. Єдина конвенція ООН про наркотичні засоби 1968р., Протоколи 1972р., Конвенція ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин 1988р., Закон України ,, Про обіг наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів,, (від 7.03.95р.). Перелік наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів , що складені Комітетом з контролю за наркотиками, виданий МОЗ України, його структура і характеристика.

Нарко́тик-дуже корисні по відношенню до обміну речовин субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати і фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму, і — психічну. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати підняття настрою, чи надмірну сонливість, хворобливу, незвичайну веселість — ейфорію, а іноді й порушення свідомості.

Наркотичні засоби– це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання.

Психотро́пна речовина́ — лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо. Такі препарати застосовуються переважно у психіатричній практиці при порушеннях психічних функцій та розладах центральної нервової системи хворого.

Преку́рсор (лат. praecursor чи англ. precursor — попередник) — хімічна речовина, вихідний компонент (реагент) або учасник проміжних реакцій при синтезі будь-якої речовини.

Класифікація наркотиків

1. Транквілізатори.* Героїн.* Морфій.* Кодеїн.* Синтетичні знеболюючі.

2. Стимулятори* Амфетаміни.* Кокаїн.* Ефедрин.

3. Галюциногени* Гашиш.* Марихуана.* Анаша.* LSD* Психотропні препарати.

Види природних наркотиків:1) Галюциногенні гриби;2) Гавайська троянда;3) Блакитний лотос;4) Кактуси Пейот;5) Рослина Кат;6) Рослина ефедра.

Синтетичні наркотики: амфетамін; метамфетамін; кодеїн; героїн; Крек (кокаїн); ЛСД; мета дон; морська сіль (наркотик).

Напівсинтетичні наркотики: Героїн; кокаїновий кущ; кокаїн;

10. Наркотичні засоби , виготовлені з конопель: марихуана, гашиш, і гашиш не масло. Наркотично активні сполуки конопель (канабіноїди): тетрагідроканабінол (ТГК), канабінол, канабідіол, канабіноїдні кислоти, їх будова і методи швидкого визначення. Ідентифікація канабіноїдів методом тонкошарової хроматографії.

Марихуа́на (англ. Marijuana) — це суміш подрібнених частин рослини коноплі (лат. Cannabis). Найчастіше подрібнюють та перемелюють цвіт та листки, на яких накопичується смола. Для виготовлення марихуани зазвичай використовують рослину жіночої статі. Основною наркотичною речовиною, що міститься у марихуані є тетрагідроканабінол.

Гашиш (хеш) — одна із сильнодіючих психотропних речовин, есенція коноплі, екстрагована і спресована в блоки. В Україні продаж і зберігання гашишу карається згідно з чинним законодавством.

Гашишне ( бурштинове , медове ) масло - концентрований продукт з конопель , темна в'язка рідина з високим ( до 60 %) вмістом ТГК . Виготовляється з гашишу шляхом екстракції в апараті Сокслета ; для перевезення фасується в невеликі герметичні контейнери або фармацевтичні капсули. Може додаватися в мед або солодощі, а також використовується для просочення курильного матеріалу ( тютюну, марихуани , цигаркового паперу ) . По дії нагадує високоякісний гашиш.

Тетрагідроканабінол, або дронабінол, є головним психоактивним компонентом канабісу. Був ізольований 1964 в Ізраїлі. В чистому вигляді це - тверда склоподібна сполука, що стає смолоподібною при нагріванні. THC має дуже низьку розчинність у воді, але добре розчиняється у більшості органічних розчинників, таких як етанол або гексан.

КБН ( каннабинола ), один з основних канабіноїдів . Міститься в суцвіттях і листі конопель, частково у вигляді бутилового аналога і каннабіваріна . Досягає максимальної концентрації в період дозрівання насіння , у міру розпаду ТГК ( тетрагідроканнабінолу ) і його аналогів . Має помірну психотропною дією ( в 10 разів слабкіше, ніж ТГК ) ; серед наркоспоживачів продукти з переважанням КБД ( канабідіол ) вважаються низькоякісними .

Каннабідіола ( каннабідіола , CBD) належить до групи хімічних речовин , званих канабіноїдів , які зустрічаються в природі тільки в рослинах конопель . CBD після THC другим найбільш важливим з них. Дослідження КБР і його терапевтичний потенціал в минулому, на відміну від ТГК несправедливо нехтують. В останні роки, однак , з'ясовується, [1] він має дуже цікаві фармакологічні ефекти . Хімічно речовини КБР і ТГК тісно пов'язані, але не смолистий рідина КБР , але твердий. CBD НЕ психоактивну , тобто практично не впливає на людину канабіноїдів рецепторів і діє як інгібітор ряду ефектів ТГК.

Тонкошарова хроматографія (рос. тонкослойная хроматография, англ. thin-layer chromatography; нім.Dünnschichtchromatographie f) – метод розділення і аналізу сумішей речовин, що базується на їх різній сорбованості тонким шаромсорбенту (нерухомою фазою) при руху по ньому розчинника (рухомої фази). Як нерухома фаза використовується силікагель, оксид алюмінію, кизельгур, целюлоза, поліамідні матеріали, йонообмінні синтетичні смоли, мінерально-органічні йоніти, як рухома фаза – органічні розчинники (напр., спирти, кетони, феноли, їх суміші). Методи Т.х. дозволяють розділяти та ідентифікувати речовини в кількостях 10-9-10-6 г, виконувати аналізи з наважок до 10-6 г. Використовують при якісному аналізі мінералів. Особливо цінне застосування Т.х. при аналізі руд і мінералів з близькими хім. властивостями, напр. рідкісноземельних елементів, цирконію і гафнію, ніобію і танталу та інш.