- •9.Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
- •10.Вживання апострофа, м’якого знака.
- •М’який знак
- •Знак м'якшення не пишеться:
- •Запис слов’янських прізвищ українською мовою. Творення чоловічих та жіночих імен по батькові.
- •Функціональні стилі української мови.
- •Термін, способи творення термінів.
- •План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової діяльності.
- •Кодифікація і стандартизація термінів, проблеми сучасного термінознавства.
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Види презентацій.
- •17. Презентація як різновид публічного мовлення. Види презентацій.
- •18.Компресія тексту. Правила конспектування і скорочення слів.
- •Оформлення конспекту.
- •19.Точність слововживання як ознака мови науки.
- •20.Стійкі словосполучення фахової мови.
- •21.Види і форми спілкування.
- •Форми спілкування
- •22.Особливості усної та писемної форми мовлення.
- •23.Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
- •24. Мова і культура мовлення у житті професійного комунікатора.
- •25.Мовний, мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.(вопрос 23)
- •26.Форми колективного обговорення професійних проблем.
- •38. Особливості відмінювання числівників. Зв’язок іменника з числівником.
- •Правопис займенників у діловому мовленні.
- •40. Правопис та вживання складноскорочених слів та абревіатур. Складноскорочені слова
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •Вживання прийменника по в українській мові.
- •42. Текст як основна комунікативна одиниця мови
- •Синтаксис мови професійного спілкування. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •Правила написання автобіографії
- •Основні правила бібліографічного опису, оформлення покликань.
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •Суть і види перекладу. Особливості редагування наукового тексту. Суть і види перекладу
23.Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
Мовний етикет - це правила мовленнєвої поведінки, "сукупність словесних форм ввічливості"12, прийняті національним колективом мовців. Він охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, мовні звороти-кліше) в ситуаціях установлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом"13.
Мовний етикет визначається загальною культурою спілкування, а також соціальним статусом мовців, рівнем їхньої освіти й виховання, віком, статтю. Він відповідає національно-культурним традиціям суспільства або окремого соціуму. Мовний етикет моделює поведінку людини - спонукає її в певній ситуації поводитися у відповідний спосіб.
Рівень дотримання мовного етикету, культури спілкування часом впливає на поведінку співрозмовників більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення.
Існує чимало типових комунікативних ситуацій (етикетних)14, для яких характерна впорядкована система мовних знаків (формул), вибір яких є дуже важливим в етикетному мовленні.
Авторитетний фахівець з проблем мовного етикету Ярослав Ра-девич-Винницький чітко визначає ці стандартні етикетні ситуації й відповідно до них називає стереотипні словесні формули, якими варто послуговуватись у ситуаціях, що безліч разів повторюються у повсякденні15.
Вітання та побажання
Доброго ранку!
Добрий день (добридень, здрастуйте, здорові будьте)!
Добрий вечір (добривечір)! Доброї ночі!
Доброго здоров я/
Вітаю (тебе; Вас)!
Радий (тебе; Вас) вітати!
Моє шанування!
Дозвольте Вас привітати!
Слава Україні! - відповідь: Героям слава!
Хай живе...
З приїздом Вас!
Поздоровляю Вас!
Здоровлю з...
Зичу радості, успіхів!
Віншую Вас з...
Зі святом Вас!
Вітаю з днем народження!
З настанням Нового року!
З передноворіччям! З прийдешнім Новим роком!
Бажаю (зичу) щасливого Нового року! Хай щастить у Новому році!
Будьте здорові з Новим роком!
З неділею святою будьте здорові!
Зі святом будьте здорові!
Дай, Боже, щастя! - відповідь:Дай, Боже, здоров'я! Слава Ісусу Христу! - відповідь: Слава навіки! Христос рождається! - відповідь: Славіте Його Христос Воскрес! - відповідь: Воістину воскрес! Бажаю (зичу) Вам здоров я, щастя, успіхів, усіляких гараздів! Щасливих Вам свят!
Дозвольте вітати Вас від імені...
Наше щире вітання...
Хай збудуться всі Ваші мрії!
Вузлики на пам'ять! Правила вітання
1. Першим вітається:
o молодший із старшим;
o підлеглий з начальником:
o чоловік із жінкою:
o молода жінка з літнім чоловіком. Незалежно від віку, статі, посади:
o той, хто проходить повз когось або переганяє його;
o той, хто підходить до гурту:
o той, хто заходить у приміщення.
2. Словесні вітання слід супроводжувати невербальними знаками:
o жінки - плавним нахилом голови;
o чоловіки - легким схилянням верхньої частини тулуба і/або голови:
o молоді люди - такими ж, але трохи нижчими поклонами.
3. Вітаючись, треба:
o привітно усміхнутися і дивитися людині у вічі:
o вийняти цигарку з рота, а руки з кишень:
o зняти темні окуляри;
o чоловікові підвестись і стояти доти, доки жінка не сяде або не піде.
4. Першим руку подає:
o старший молодшому;
o жінка чоловікові;
o соціально вищий соціально нижчому.
5. Подають тільки праву руку.
6. У руку цілують:
o тільки заміжніх і старших жінок;
o дівчат цілують у щічку;
o руку жінки беруть за пальці, підносять і в легкому нахилі голови цілують у тильну сторону пальців або ж у передню частину тильної сторони долоні;
o під час поцілунку чоловік має зняти капелюха і рукавиці.
Звернення до незнайомої людини
Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною може мати таку послідовність:
1. Вітання: Доброго ранку (Добрий день! Добрий вечір!).
2. Вибачення і прохання: Вибачте, що затримую Вас! Скажіть, будь ласка, ... (Будьте ласкаві, скажітьЧине могли б Ви сказати...).
3. Подяка: Щиро (сердечно) дякую Вам за ... (Щиро вдячний за...).
4. Вибачення: Пробачте, що затримав Вас (Даруйте, що завдав Вам клопоту).
5. Прощання: До побачення! (Бувайте здорові! Усього Вам найкращого! Хай щастить!).
Знайомлення
Знайомлення - "встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них комунікативного мінімуму інформації, потрібної для спілкування"19.
Цей мінімум становить:
o ім'я чи ім'я і прізвище:
o ім'я і по батькові;
o всі три компоненти;
Залежно від ситуації спілкування та статусних ознак партнера можна назвати:
фах комун і канта;
o посаду;
o заклад навчання, місце роботи;
o місце проживання;
o позапрофесійні інтереси.
Знайомлення без посередника
Будьмо знайомі!
Я хочу (хотів би) з Вами познайомитися! Мені конче треба з Вами познайомитися! Ви не проти, щоб ми познайомилися? Чому б нам не познайомитися? Дозвольте відрекомендуватися! Після цих формул ідуть фрази самоназивання: Моє ім'я...; Моє прізвище Мене звати...; Я-....
Знайомлення здебільшого відбувається у формі такого діалогу:
- Будьмо знайомі! Моє ім 'я Тарас (Бондаренко).
-Андрій (Васильович; Шелудько). Дуже приємно! (Мені дуже приємно з Вами познайомитися! Радий знайомству з Вами!).
Знайомлення через посередника:
Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам...; Дозвольте познайомити Вас із...; Познайомтеся, це...; Познайомтеся, будь ласка, це ...; Знайомтеся, будь ласка. Це мій...
Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої почуття такими фразами:
Дуже приємно! Я вже чув про Вас;
Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися! Я радий знайомству з Вами!
Співчуття
Співчуття - "чуйне ставлення до людини в її переживаннях, стражданнях, нещасті, горі24.
Прийми (іть) моє глибоке (щире) співчуття; Дозволь (те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття; Я розумію твоє (Ваше) горе; Я поділяю твій (Ваш) смуток
Я горюю разом із тобою (Вами)
Висловлювання співчуття зазвичай супроводжується потиском руки, а жінки (за умови близького знайомства з адресатом) обнімають і цілують його (її).
Схвалення
Схвалення - визнання адресатом чиїхось дій, вчинків, рішень, слів правильними.
Ти (Ви) правильно вчинив (ли) (сказав, виступив);
Дуже правильний (розумний, доречний) вчинок;
Ти (Ви) прийняв (ли) надзвичайно вдале (розумне, продумане) рішення;
Я в захопленні від твого (Вашого) вчинку (виступу). За нормами доброго тону особа, вчинок якої схвалено, має належно відреагувати. З цією метою можна скористатися такими формулами: Дякую!
Це тобі (Вам) тільки здається; Мені приємно, що ти (Ви) оцінив (ли) мій вчинок; Я не вартий таких слів; Те ж саме я можу сказати і про тебе (Вас). Ці фрази супроводжуються не вербальними засобами вираження вдячності; ввічливим кивком голови, приязною усмішкою.
Зауваження, докір
Зауваження - це докір, закид, вказівка на помилки у поведінці, висловлення невдоволення.
Я змушений зробити тобі (Вам) зауваження;
Ти (Ви) не зовсім добре вчинив (ли) (зробив (ли), сказав (ли));
Ти (Ви), напевно, недостатньо це обміркував (ли) (продумав (ли) як слід);
Тобі (Вам) так робити (говорити) не личить; Намою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі; Твій вчинок виходить за межі етичних норм; Це було недобре.
Парадигма мовних формул
Під час виконання професійних обов’язків безліч разів повторювалися стандартні стереотипні ситуації, що мають етикетний характер. Ці етикетні ситуації представлені парадигмою мовних формул, якими варто послуговуватися і добре їх знати.
Вітання. Першим вітається молодший зі старшим, підлеглий з керівником, чоловік із жінкою, молода жінка з літнім чоловіком. Вітаючись, треба привітно усміхнутися і дивитись людині у вічі, зняти капелюх та окуляри та ін..
Звернення до незнайомої людини має таку послідовність: вітання, вибачення і прохання, подяка, прощання.
Знайомлення. При знайомстві обов’язково треба представитись(ім’я чи прізвище, або всі три компоненти – ім’я, прізвище, по батькові). Залежно від ситуації можна назвати посаду, фах, місце проживання тощо.
Порада – пропозиція, вказівка, як діяти за будь-яких обставин, допомога добрим словом у скруті. Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати та подякувати.
Відмова. Якщо людина не завжди може задовольнити прохання, прийняти ту чи іншу пропозицію, вона змушена відмовити. Відмова має бути коректною, доброзичливою і переконливою (на жаль, дуже шкода, вибачте тощо). Варто уникати відмови, вживаючи слово Ні!.
Зауваження, критика. Критикувати людину необхідно так, аби не образити. При цьому слід дотримуватися наступного:
вказувати на помилки лише віч-на-віч;
уникати прямої критики;
робити це по-дружньому;
схвалювати те, що співбесідник виконує як слід;
просити вибачення за зроблене зауваження тощо.
7. Комплімент. Основне його призначення – зробити приємне співрозмовникові, викликати взаємну симпатію. Не слід робити багатозначних компліментів. Комплімент повинен бути щирим. Варто уникати незрозумілих слів.
