- •9.Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
- •10.Вживання апострофа, м’якого знака.
- •М’який знак
- •Знак м'якшення не пишеться:
- •Запис слов’янських прізвищ українською мовою. Творення чоловічих та жіночих імен по батькові.
- •Функціональні стилі української мови.
- •Термін, способи творення термінів.
- •План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової діяльності.
- •Кодифікація і стандартизація термінів, проблеми сучасного термінознавства.
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Види презентацій.
- •17. Презентація як різновид публічного мовлення. Види презентацій.
- •18.Компресія тексту. Правила конспектування і скорочення слів.
- •Оформлення конспекту.
- •19.Точність слововживання як ознака мови науки.
- •20.Стійкі словосполучення фахової мови.
- •21.Види і форми спілкування.
- •Форми спілкування
- •22.Особливості усної та писемної форми мовлення.
- •23.Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
- •24. Мова і культура мовлення у житті професійного комунікатора.
- •25.Мовний, мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.(вопрос 23)
- •26.Форми колективного обговорення професійних проблем.
- •38. Особливості відмінювання числівників. Зв’язок іменника з числівником.
- •Правопис займенників у діловому мовленні.
- •40. Правопис та вживання складноскорочених слів та абревіатур. Складноскорочені слова
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •Вживання прийменника по в українській мові.
- •42. Текст як основна комунікативна одиниця мови
- •Синтаксис мови професійного спілкування. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •Правила написання автобіографії
- •Основні правила бібліографічного опису, оформлення покликань.
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •Суть і види перекладу. Особливості редагування наукового тексту. Суть і види перекладу
Основні правила скорочення
Не можна скорочувати на голосний, якщо він не початковий у слові.
Не можна скорочувати на м’який знак.
При збігу однакових приголосних скорочення робиться після першого приголосного. При збігу кількох різних приголосних скорочення можна робити і після першого приголосного, і після останнього: залежно від будови слова.
Графічні скорочення не можна розбивати переносом. У текстах наукового та офіційно-ділового стилів необхідно вживати тільки нормативні, загальноприйняті графічні скорочення, які будуть зрозумілі для всіх. Крім того, в усному мовленні складноскорочені слова та графічні скорочення слід читати повністю — як повнозначні слова.
Вживання прийменника по в українській мові.
Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії (“По діброві вітер виє, гуляє по полю...” Т. Шевченко), мету дії (пішли у ліс по грибочки), час (по обіді, по канікулах), міру, кількість чогось (по цукерці, по сотні), а також сферу діяльності (по господарству, по службі).
Функціонування прийменника по у таких випадках є нормативним. Проте надужиття цим прийменником призводить до небажаних повторень певних висловів, що сьогодні трапляється доволі часто. Українська мова дозволяє такі конструкції замінити безприйменниковими або відповідними синонімічними прийменниками. На таких випадках вживання прийменника по ми зупинимось детальніше.
Приклади ненормативного вжитку прийменника по і його замінабезприйменниковою конструкцією:
по відношенню до роботи – стосовно роботи, щодо роботи;
по крайній мірі – принаймні, щонайменше;
по ліву сторону – ліворуч;
по меншій мірі – принаймні;
по понеділках – щопонеділка;
по порядку – послідовно;
по пошті – поштою;
по електронній пошті – електронною поштою;
по стежині біжить – стежиною біжить;
по цілим дням – цілими днями;
униз по річці – униз річкою;
по обох сторонах дороги – обабіч дороги;
сам по собі – сам собою;
операції по розвитку – операції розвитку;
говорити по душах – говорити відверто;
подорожі по місту – подорожі містом;
звертатися по телефону – звертатися телефоном;
школа по підготовці спеціалістів – школа підготовки спеціалістів;
відчутні й по сьогодні – відчутні й сьогодні;
міністерство по охороні – міністерство охорони.
Відповідно вживаємо управління охорони, комітет охорони, відділ охорони.
Як бачимо, безприйменникові конструкції лаконічніші, влучніші й природніші.Це мова Сенсару.
Деякі конструкції з прийменником по замінюємо синонімічним прийменником з.Приклади:
по тій причині – з тієї причини;
нарада по безпеці – нарада з безпеки;
монополісти по видобутку – монополісти з видобутку;
комісія по виготовленню форми – комісія з виготовлення форми;
комісія по правах людини – комісія з прав людини;
по роботі – з роботи;
по даному факту – з цього факту;
по цілим дням – цілими днями;
по вашій милості – з вашої ласки;
по ініціативі – з ініціативи;
по всьому видно – з усього видно;
по багатьох причинах – з багатьох причин;
по всякому поводу – з усякого приводу;
знати по досвіду – знати з досвіду;
поговорити по душам – поговорити щиро;
по необхідності – з потреби;
по технічним причинам – з технічних причин;
по досвіду – з досвіду.
Також замінюємо прийменник по на український відповідник – прийменник у:
по питаннях – у питаннях;
по вихідних – у вихідні;
по святах зустрічаємось – у свята зустрічаємось;
по справах служби – у службових справах;
по якому питанню? – у якій справі?;
по паперах все добре – у паперах все добре;
голова адміністрації по області – голова адміністрації у області;
по сусідству – у сусідстві;
переходить по наслідству – переходить у спадщину;
Вживаємо питомі українські форми, тобто прийменник по замінюємо на за:
по власному бажанню – за власним бажанням;
робота по сумісництву – за сумісництвом;
по місцю проживання – за місцем проживання;
по порядку – за порядком;
по наказу – за наказом;
по привичці – за звичкою;
по формі – за формою;
по результатах – за результатами;
по кількості запитів – за кількістю запитів;
вартість по домовленості – вартість за домовленістю;
по ліцензії – за ліцензією;
по його розрахунку – за його розрахунком;
по старих цінах – за старою ціною;
по нашим підрахункам – за нашими підрахунками;
по вказівці – за вказівкою.
Замість прийменника по вживаємо нормативний на:
по усіх нампрямках – на усіх напрямках;
мешкаю по вулиці – мешкаю на вулиці;
по проханню – на прохання;
по замовленню – на замовлення;
по запрошенню – на запрошення;
по імені – на ім’я;
по вимозі – на вимогу;
по темі – на тему.
На прийменник як:
по спостереженню вчених – як спостерегли вчені;
по його словам – як він сказав;
по мірі потреби – як буде потреба.
На прийменник до:
зауваження по роботі – зауваження до роботи;
по місцю призначення – до місця призначення;
по червень – до червня.
Також варто брати до уваги й інші конструкції, що також заміняють прийменник по:
по можливості більше – якомога більше або щонайбільше;
не по силах – не під силу;
по відношенню до нього – щодо нього.
Замінюючи прийменник по іншими нормативними прийменниками, ми увиразнюємо власне мовлення й збагачуємо його питомими українськими формами.
Отож, варто запам’ятати найтиповіші випадки вживання прийменника по в українській мові і не зловживати ним у тих конструкціях, де його легко можна замінити на інші синонімічні прийменники або на безприйменникову форму.
