10.Вживання апострофа, м’якого знака.

Апостроф

Апостроф пишеться на позначення роздільної вимови я, ю, є, ї та попередніх твердих приголосних:

- пiсля б, п, в, м, ф, р : В’ячеслав, розв’язати, пом’якшити, комп’ютер тощо;

- пiсля префiксiв та першої частини складних слiв, що закiнчуються на твердий приголосний: Мін’юст, пiд'їхати, трьох'ярусний;

- у iменi Лук'ян та у всiх похiдних формах.

Апостроф не пишеться:

- після б, п, в, м, ф, якщо у коренi слова перед ними стоїть інший приголосний (крім р): цвях, свято, присвячений;

- перед пом'якшеним р: порядок, порятунок тощо.

М’який знак

М'яким знаком [ь] позначається

- м'якiсть приголосних (д, т, з, с, ц, л, н) у кiнцi складу та слова: сядь, боротьба, бальзам;

- м'якiсть приголосних у серединi складу перед о: чотирьох, сьогодні;

- у суфiксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -усiньк- -юсiньк-: учнівський, козацький, малесенький, гарнюсiнький;

- м'якiсть кiнцевих приголосних у родовому вiдмiнку множини iменникiв жiночого роду м'якої групи I вiдмiни i середнього роду II вiдмiни на -нн(я), -ц(е): земель, черешень, знань, сподiвань, сердець;

- м'якiсть приголосного у дiєслiвних формах дiйсного та наказового способу: сидять, сядьте, роблять, робiть.

Знак м'якшення не пишеться:

- пiсля р у кiнцi слова та складу: Харкiв, буквар, лiкар (але Горький - вiдповiдно до вимови у росiйськiй мовi);

- пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфiксами -ств(о), -ськ(ий): iнший, тонший, меншість;

- якщо приголоснi с, з, к не утворюють суфiксiв: рiзко, в'язкий, баский;

- пiсля ц у кiнцi iменникiв чоловiчого роду iншомовного походження: кварц, палац, шприц та iн.; на межі морфем: шістсот.

11. Запис слов’янських прізвищ українською мовою. Творення чоловічих та жіночих імен по батькові.

Вивчаючи цю тему, слiд звернути увагу на те, що власнi назви, порiвняно з загальними, виникають, функцiонують, змiнюються за певними правилами, якi властивi тiльки їм. Особливою ознакою власних назв є те, що вони можуть побутувати у паралельних формах, кожна з яких має однакову юридичну силу: Пономарiв i Пономарьов, Боднарук i Бондарук, Антiн i Антон.

Слов’янськi прiзвища, як i будь-якi власнi назви, не перекладаються. Вони передаються за допомогою українських лiтер та за загальними правилами українського правопису.

Росiйськi суфiкси -ск-, -цк- передаються вiдповiдно як -ськ-, -цьк-: Трубецькой, Яворський.

Початковий голосний А не змiнюється: Александров, Алексєєв.

У росiйських прiзвищах типу Долгих приголосний Л не змiнюється: Долгiх (хоча “довгий”).

Апостроф у прiзвищах пишеться за загальними правилами українського правопису: Аляб'єв, Прокоф'єв.

Рос. літера	Укр. літера	Правила	Приклади
Е →	Є	- на початку слова ;	Єгоров, Єршов
		- у середині слова післа голосних і при роздільній вимові;	Вересаєв, Аляб'єв
		- у суфіксах -єв, -єєв після приголосних (крім шиплячих, р, ц);	Васильєв, Благоєв, Менделєєв, Асєєв, Андреєв
		- якщо в українській мові є слово з постійним і;	Бєлов (бо білий), Рєпін (бо ріпа), Бєлкін (бо білка)
Ё →	ЙО	- на початку слова; - у середині слів після голосних та при роздільній вимові ;	Йолкін, Йотов Бугайов, Окайомов, Соловйов, Муравйов
	ЬО	у середині слова після м'яких приголосних перед о;	Корольов, Тьоркін
	Е	у прізвищах, утворених зі спільних для обох мов імен;	Артемов, Семенов
	О	під наголосом після ч, щ	Пугачов, Грачов
И →	І	- на початку слова; після приголосних (крім шиплячих та ц); у суфіксі –ін;	Іванов, Ігнатов, Багіров Пушкін, Каргін
	Ї	- після голосних, м’якого знака та при роздільній вимові;	Воїнов, Кікоїн, Мар'їн, Ільїн
	И	- після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними;	Чичиков, Рощин
		- у суфіксах -ич-, -ик-, -иц-, -ищ-;	Курицин, Батищев, Дудник, Базилевич
		- у префіксі при- ;	Пришвін, Приймак
		- у прізвищах, утворених від спільних імен та загальних назв для обох мов. Але: Ніколаєв, Нікітін, Філіппов, Калінін	Пивоваров (бо пиво), Титов (бо Тит), Виноградов (бо виноград)
Ы →	И	- завжди	Крутих, Бєлих

В українськiй мовi прiзвища вiдмiнюються за таким зразком:

- прiзвища, що мають закiнчення iменникiв, вiдмiнюються як iменники

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Майборода Майбороди Майбороді Майбороду Майбородою на Майбороді Майборода (-о)

Гуща Гущі Гущі Гущу Гущею на Гущі Гуща

Сорока Сороки Сороці Сороку Сорокою на Сороці Сорока (-о)

- чоловічі прізвища на -о та на приголосний відмінюються в українській мові, жіночі не відмінюються.

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Сидоренко Іван Сидоренка Івана Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренка Івана Сидоренком Іваном на Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренко Іване

Миронюк Юрій Миронюка Юрія Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюка Юрія Миронюком Юрієм на Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюк Юрію

В офiцiйнiй cистемi iменування третiм обов'язковим компонентом є iм'я по батькові, тому слiд звернути увагу на правила їх утворення:

чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів –ович, -йович; жіночі – -івн(а), -ївн(а).

Іванович Петрович Васильович Iгорович

Віталійович Юрійович Леонідович Якович

Іванівна Петрівна Василівна Iгорiвна

Віталіївна Юріївна Леонідівна

Винятки:

Кузьмич (і Кýзьмович) Савич (і Савович) Євгенович(і Євгенійович) Ілліч

Лукiвна (і Лýківна) Кузьмíвна (і Кýзьмівна) Євгенiвна (і Євгеніївна) Іллівна