- •2.В результаті великі галузі економіки та підприємства, що вимагають, в першу чергу, єдиної стратегії з боку держави, змушені були виживати на самоті.
- •Тема № 2. Цілі діяльності підприємства на ринку.
- •2. Загальна класифікація показників підприємства:
- •Тема № 3. Основний капітал підприємства.
- •Тема № 4. Ефективність використання основного капіталу.
- •Тема № 5. Виробнича потужність підприємства.
- •Тема № 6. Оборотні засоби підприємства.
- •2. Визначення потреби підприємства в різних елементах обігових коштів для його планової ритмічної роботи називається нормуванням обігових коштів.
- •Тема № 7. Трудові ресурси та стимулювання праці робітників.
- •Тема № 8. Поточні витрати підприємства та собівартість продукції.
- •2. Існує безліч критеріїв, за якими сучасна економіка класифікує витрати підприємства, головні з яких:
- •Тема № 9. Цінова політика підприємства і ціноутворення на підприємстві.
- •Тема № 10. Фінансові кошти підприємства.
- •4. Джерела фінансових ресурсів підприємства розділяють на наступні групи:
- •Тема № 11. Фінансовий аналіз підприємства.
- •3. В залежності від різних критеріїв існують різні види фінансового аналізу.
- •Тема № 12. Ефективність діяльності підприємства та методичні засади її оцінки.
- •2. Цей вид аналізу за сутністю зводиться до аналізу структури активів і пасивів в балансі підприємства.
- •Тема № 14. Фінансова стійкість підприємства.
- •Допоміжна
- •Інтернет-ресурси
Тема № 9. Цінова політика підприємства і ціноутворення на підприємстві.
1. Система цін в економіці, принципи диференціації цін. 2. Цінова політика. 3. Стратегія ціноутворення.
1. Ціна — комплексна економічна категорія, в якій сконцентровані всі основні економічні інтереси держави та суспільства, виробників та сповивачів.
До речі, саме в понятті «ціна» закладене протиріччя між цими інтересами.
В залежності від того, яка ознака взята для класифікації, всі види цін можна розподілити на різні групи.
1. За характером обслуговуючого обігу розрізняють:
Оптові ціни купівлі та продажу.
Роздрібні ціни.
Відпускна ціна на підприємствах громадського харчування — особлива форма роздрібної ціни.
2. В залежності від державного впливу, регулювання, ступеню концентрації на ринку розрізняють:
Вільні ціни (ринкові ціни) — ціни, що встановлюють виробники продукції та послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку.
Регульовані ціни — ціни, що встановлюються відповідними органами державного управління. В свою чергу, регульовані ціни можуть бути гарантовані, рекомендовані, лімітні.
3. За способом встановлення, фіксації розрізняють:
Тверді ціни або постійні, які встановлюються в момент підписання договору й не змінюються протягом всього строку поставки продукції за даним договором.
Рухлива ціна — така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна фіксована на момент укладання договору, може бути переглянута в майбутньому, якщо на момент виконання договору ринкова ціна зміниться.
Плаваюча ціна — ціна, що обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної ціни з урахуванням цін у витратах виробництва, за період часу, необхідний для виготовлення продукції (інфляція, стійка зміна цін на ресурси).
Перелічені види цін широко використовуються в міжнародній торгівлі.
4. За способом отримання інформації про рівень цін:
Ціни, що публікують.
Довідкові ціни.
Прейскурантні.
Біржові.
Ціни аксонів, торгів.
Розрахункові ціни використовуються в договорах на нестандартне обладнання, що виготовляють за індивідуальними замовленнями
5. В залежності від ринку:
Ціни товарних аукціонів.
Біржові котирування.
Ціни торгів.
6. З урахуванням фактору часу:
Постійна ціна.
Сезонна ціна.
Ступінчата ціна.
2. Цінова політика — принципи й методи визначення цін на товари і послуги.
Основні цілі цінової політики наступні:
подальше існування підприємства;
короткострокова максимізація прибутку;
короткострокова максимізація обігу;
максимальне збільшення збуту;
«зняття вершків»;
лідерство за якістю.
3. Ціноутворення — процес розрахунку та обґрунтування цін на товари та послуги.
Стратегія ціноутворення — це набір практичних факторів й методів, котрих доцільно додержуватись при встановленні ринкових цін на конкретні види продукції, що випускає підприємство.
До числа цінових стратегій відносять:
стратегію високий цін (застосовується тоді, коли підприємство переконане, що є коло покупців, пред’являть попит на дорогий товар);
стратегія середніх цін (нейтральне ціноутворення);
стратегія низьких цін (стратегія цінового прориву);
стратегія цільових цін;
стратегія пільгових цін;
стратегія «зв’язаного» ціноутворення;
стратегія «наслідування лідера».
Основні типи ціноутворення:
директивне;
ринкове;
ринкове з елементами державного регулювання.
