2. Загальна класифікація показників підприємства:

За змістом показники поділяються на кількісні та якісні. До кількісних показників відносяться ті, які можна виміряти кількісно, наприклад, обсяг реалізованої продукції підприємства, балансовий прибуток, чисельність працівників тощо. Якісні показники, як правило, оцінюються експертно в безрозмірних величинах або балах, наприклад, якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається, технологічність виробництва, рівень фінансової стійкості підприємства тощо. Ці показники пов’язані, так як якісні зміни продукції, що виробляється, підвищення рівня технологічності виробництва тощо обов’язково знаходять з часом відображення в якісних показниках (збільшення прибутку, зниження собівартості тощо).

Існують показники, які використовуються при аналізі діяльності всіх підприємств та галузей національної економіки, та існують ті, які використовуються лише в окремих галузях. За цією ознакою їх розподіляють на загальні та специфічні.

До загальних показників можна віднести: продуктивність праці (виробіток), прибуток, собівартість продукції тощо. Специфічними показниками окремих галузей можуть бути жирність молока, врожайність культур, рівень цукру виноградних культур тощо.

Показники поділяються також на абсолютні та відносні. Абсолютні показники мають визначену одиницю виміру в залежності від їх призначення. Наприклад, балансовий прибуток в гривнях; кількість виробленої продукції в штуках кожного найменування; чисельність працівників тощо. Абсолютні показники, в свою чергу поділяються на натуральні, які вимірюються в різних фізичних одиницях (випуск продукції — в штуках; витрати електроенергії — в кВт/г; маса витрат матеріалів — в кг тощо) та вартісні, які мають грошове вираження (виручка, основний та оборотний капітал тощо). Відносні показники визначаються співвідношенням будь-яких двох абсолютних показників й вимірюються, найчастіше, у відсотках, коефіцієнтах, індексах. Наприклад, темп зростання балансового прибутку, коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства, індекс зростання цін щодо продукції, яка випускається.

В залежності від періоду розрахунку та аналізу показників вони можуть бути плановими, які визначаються на початку року і відбивають перспективи роботи підприємства на попередній період часу та звітними, які підприємство визначає за результатами діяльності в минулому періоді. Ці показники в залежності від об’єктивних та суб’єктивних факторів можуть не співпадати та потребують серйозного аналізу та урахування при розробці планів підприємства на майбутній період часу.

За способом формування розрізняють наступну систему показників:

• нормативні показники, котрі визначаються на основі діючої планово-економічної або конструкторсько-технологічної документації (норми витрат сировини, матеріалів, трудовитрати, а також норми амортизації, діючі ціни та інше);

• облікові показники, котрі формуються в процесі бухгалтерського, статистичного, оперативного та управлінського обліку (сума постійних видатків підприємства, валюта балансу на певну дату тощо);

• аналітичні показники, котрі розраховуються на основі планових та звітних показників й використовуються для оцінки результатів і ефективності роботи підприємства.

Всі показники, що використовуються взаємопов’язані та є необхідними для комплексного вивчення економіки підприємства та планування його розвитку.

3. Економічний потенціал підприємства — це сукупність його ресурсів, що є в розпорядженні, а також здатність його співробітників та менеджерів ефективно використовувати ці ресурси для створення конкурентоспроможних товарів та послуг з метою отримання максимального прибутку.

До основних ресурсів підприємства відноситься:

• основний капітал (засоби праці, тобто машини, будівлі, споруди);

• оборотний капітал (матеріали);

• фінансові ресурси;

• трудові ресурси.