- •Передмова
- •І Мікробіологія як наука.
- •Історія розвитку мікробіології як науки.
- •Іі Класифікація мікроорганізмів
- •Ііі Морфологія мікроорганізімів
- •Іv Коротка морфологічна характеристика окремих груп мікроорганізмів
- •V Фізіологія мікроорганізмів.
- •Vі Бактеріологічний метод дослідження.
- •Тестові питання
- •Мікроби та навколишнє середовище План лекції
- •Актуальність теми
- •І Поширення мікробів у природі.
- •Контрольні питання
- •Іі Нормальна мікрофлора людини.
- •Ііі Циркуляція мікроорганізмів у лікарняних установах.
- •Іv Чинники навколишнього середовища.
- •V Стерилізація, дезінфекція
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Генетика та мінливість мікроорганізмів. Бактеріофаги План лекції
- •Актуальність теми
- •І Генетика мікроорганізмів
- •Іі Генодіагностика інфекційних хвороб.
- •Ііі Бактеріофаги та їх вплив на мінливість організму.
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Антибіотики. Хіміопрепарати План лекції
- •Актуальність теми
- •І Поняття про антибіотики, принципи класифікації.
- •Іі Вплив антибіотиків на мінливість мікроорганізмів.
- •Ііі Побічна дія антибіотиків
- •IV Хіміотерапевтичні препарати. Принципи класифікації. Застосування.
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Вчення про інфекцію План лекції
- •Актуальність теми
- •І Визначення поняття «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба»
- •Іі Характеристика мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб.
- •Ііі Ланки інфекційного процесу
- •IV Динаміка інфекційного процесу, його види і форми
- •V Форми інфекційного процесу
- •VI Внутрішньолікарняна інфекція
- •VII Експериментальний метод діагностики
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Вчення про імунітет План лекції
- •Актуальність теми
- •І Імунітет, його види
- •Іі Неспецифічні та специфічні фактори захисту
- •Ііі Імунна система
- •IV Антиген, антитіло, їх характеристика
- •V Динаміка утворення антитіл.
- •Vі Серологічний метод діагностики
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія. Алергія План лекції
- •Актуальність теми
- •І Препарати для створення штучного активного імунітету
- •Іі Препарати для створення штучного пасивного імунітету
- •Ііі Імунний статус, методи його дослідження
- •IV Алергії, її основні форми
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Патогенні коки План лекції
- •Актуальність теми
- •І Загальна характеристика групи.
- •Іі Стафілококова інфекція
- •IV Менінгококова інфекція
- •V Гонококова інфекція
- •Контрольні питання:
- •Тестові питання
- •Збудники кишкових інфекцій. Умовно-патогенні бактерії
- •Сальмонелли
- •Збудники черевного тифу і паратифів (s. Typhi, s. Рaratyphi a,b)
- •Збудники сальмонельозів (гастроентероколітів)
- •Ієрсинії
- •Синьогнійна паличка
- •Кампілобактерії і гелікобактерії
- •Контрольні питання
- •Збудники особливо небезпечних інфекцій
- •Іі Збудник чуми (Yersinia pestis)
- •Ііі Збудники бруцельозу
- •Іv Збудник туляремії (Francisella tularensis)
- •V Збудник сибірки (Bacillus anthracis)
- •Контрольні питання:
- •Тестові питання
- •Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій
- •Контрольні питання:
- •Тестові питання
- •Патогенні клостридії План лекції
- •Актуальність теми
- •І Збудник правця (Clostridium tetani)
- •Іі Збудник ботулізму (Clostridium botulinum)
- •Ііі Збудники анаеробної газової інфекції
- •Іv Неклостридіальні анаероби.
- •Тестові питання
- •Патогенні спірохети План лекції
- •3 Лабораторна діагностика лептоспірозу Актуальність теми
- •І Сифіліс, лабораторна діагностика
- •Іі Поворотний тиф, лабораторна діагностика
- •Ііі Лабораторна діагностика лептоспірозу
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми План лекції
- •3 Лабораторна діагностика мікоплазмової інфекції Актуальність теми
- •І Рикетсії -збудники висипного тифу
- •Збудник ендемічного висипного тифу (r.Typhi)
- •Іі Хламідії, їх лабораторна діагностика
- •Ііі Лабораторна діагностика мікоплазмової інфекції
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Патогенні гриби План лекції
- •3Лабораторна діагностика дерматомікозів
- •4 Кандидози. Актуальність теми
- •І Загальна характеристика патогенних грибів
- •Іі Збудники поверхневих мікозів Трихофітія. Мікроспорія. Фавус. Епідермофітія.
- •Ііі Лабораторна діагностика дерматомікозів
- •Іv Кандидози
- •Контрольні питання
- •Тестові питання
- •Віруси План лекції
- •Актуальність теми
- •І Загальна характеристика вірусів
- •Особливості вірусних інфекцій:
- •Вірусологічні методи дослідження.
- •Родини ортоміксовірусів і параміксовірусів
- •Родина рабдовірусів
- •Родина пікорнавірусів
- •Родина ретровірусів
- •Родина поксвірусів
- •Вірус гепатиту в
- •Вірус гепатиту с
- •Специфічна профілактика не розроблена. Для лікування використовують інтерферон, аміксин, а також аналоги нуклеозидів: ламівудин, фамцикловір. Родина герпесвірусів
- •Вірус Епстейна—Барр
- •Контрольні питання:
- •Тестові питання
- •Список літератури
Іі Поворотний тиф, лабораторна діагностика
Борелії є збудниками епідемічного поворотного (вошивого) і ендемічного поворотного (кліщового) тифів. Усі хвороби, спричиненні бореліями, мають назву бореліози.
Морфологія і фізіологія. B. recurrentis - тонкі спіралеподібні мікроорганізми завдовжки 20-40 мкм і завширшки 0,3-0,6 мкм, мають від 3 до 8 великих нерівномірних завитків, кінці їх трохи загострені. За Грамом забарвлюються в червоний колір, за Романовським-Гімзою - в синьо-фіолетовий. Спірохети поворотного тифу мають енергійну і різноманітну рухливість. Морфологічно борелії вошивого і кліщового поворотного тифу не відрізняються між собою.
Борелії культивують в анаеробних умовах на рідких живильних середовищах, до яких додають сироватку і шматочки тканин або органів. Ріст виявляють через 3-6 днів при виготовленні висячої краплі й мікроскопії в темному полі. Можливе успішне культивування борелій і в курячому ембріоні. Розмножуються вони шляхом поперечного поділу.
Антигени. Поверхневі антигени борелій легко змінюються з кожним наступним гарячковим приступом, але серологічні їх варіанти в лабораторії не визначають. Екзотоксинів борелії не виділяють, містять ендотоксини, які зумовлюють ураження ЦНС, гарячку, явища інтоксикації організму.
Екологія. На епідемічний поворотний тиф хворіють тільки люди - єдине джерело інфекції в природі. Борелії передаються від хворої людини ч/з одежних вошей, які насмоктавшись крові, здатні потім заражати людей протягом усього життя, але своєму потомству збудників не передають. Ендемічний поворотний тиф – зоонозна інфекція, переносниками якої є орнітодові кліщі.
У навколишньому середов. борелії не зберігаються. Вони швидко гинуть при кімнатній t, при нагріванні до 45 °С - через 30 хв, добре переносять заморожування. Дуже чутливі до дії антибіотиків і всіх дезинфікуючих розчинів. Захворювання людини. Інфікування людини відбувається при роздавленні заражених вошей під час чухання і втиранні їх гемолімфи разом із бореліями в ранки від укусів або розчіси шкіри. Далі збудник проникає у клітини лімфоїдно-макрофагальної системи, розмножується і потрапляє у кров, зумовлюючи бактеріємію і токсинемію. Це співпадає з появою гарячки й інших симптомів хвороби. Завдяки фагоцитозу і дії антитіл значна маса борелій гине, що призводить до закінчення приступу гарячки. Деяка частина збудників, які збереглися у ЦНС, селезінці, продовжують розмножуватись, одночасно змінюючи свої антигенні властивості. Такі борелії спричиняють новий приступ лихоманки. На них знову виробляються антитіла. Після 4-5 приступів у крові нагромаджуються антитіла проти всіх антигенних варіантів борелій і настає видужання. Захворювання характеризується високою t, нудотою, блюванням, збільшеннями печінки, селезінки, ураженням нервової і кровоносної систем. Тепер поворотний вошивий тиф на Україні не зустрічається.
Імунітет. Постінфекційний імунітет нестійкий і недовготривалий. Утворені антитіла зберігаються протягом короткого часу. Можливі випадки повторних захворювань. Лабораторна діагностика. Основою мікробіологічної діагностики поворотного тифу є мікроскопічне і серологічне дослідження. Для цього під час приступу підвищення температури виготовляють товсту краплю і мазок крові, забарвлюють за Романовським-Гімзою (або фуксином) і мікроскопують. Краплю крові можна досліджувати і в темному полі, спостерігаючи характерний рух спірохет. Для серологічної діагностики інколи ставлять реакцію лізису і РЗК. Із метою диференціації епідемічного й ендемічного поворотного тифу кров’ю хворого заражають гвінейську свинку. Борелії епідемічного поворотного тифу захворювань тварин не викликають.
Профілактика і лікування. Основну увагу приділяють ранньому виявленню й ізоляції хворих, проведенню в осередку дезинфекції і дезинсекції, боротьбі з педикульозом. Специфічна профілактика не проводиться. Для лікування захворювання використовують пеніцилін, левоміцетин, тетрациклін, новарсенол. Збудники ендемічного поворотного тифу - B. sogdiana, B. caucasica, B. lathyshewi тощо - подібні до збудника епідемічного тифу за морфологічними, тинкторіальними і культуральними властивостями, резистентністю до дії факторів зовнішнього середов., але різні за антигенною структурою.
Резервуаром борелій у природі є різні види гризунів, а також паразитуючі на них кліщі, які зберігають збудник усе життя і можуть передавати потомству. Людина заражається ч/з укуси кліщів. Захворювання подібне до вошивого тифу. Лабораторна діагностика зводиться до мікроскопії товстої краплі й мазків крові, а також до постановки біологічної проби на гвінейських свинках. У тварин через 5-7 днів виникає захворювання і збудник легко виявляється у крові при мікроскопії.
Профілактика кліщового поворотного тифу полягає в боротьбі з гризунами, кліщами, захисті людей від їх укусів. Лікування проводять антибіотиками.
