Література до теми

Основна

1. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000. — Розд. 2.

2. Платіжні системи: Навч. посіб. / В. А. Ющенко, А. С. Савченко, С. Л. Цокол, І. М. Новак, В. П. Страхарчук. — К.: Либідь, 1998. — Розд. 25.

Допоміжна

3. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / І. Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк, О. О. Денисова. — К.: КНЕУ, 2001. — 324 с.

13.2. Практичне заняття

Мета: закріплення теоретичних знань з міжбанківських розрахунків у СЕП; ознайомлення з основними документами СЕП та їх технологією проходження в системі; вивчення структури й особливостей інформаційного забезпечення СЕП.

ПЛАН

1. Платіжні системи та їх різновиди.

2. Принципи побудови СЕП в Україні.

3. Архітектура СЕП та характеристика її складових.

4. Технологія функціонування СЕП.

5. Інформаційне забезпечення СЕП та його характеристика.

6. Файли інтерфейсу між ОБД та АРМ-3.

7. Структура побудови файлів початкових та зворотних платежів у СЕП.

Завдання 1. Основним документом СЕП є платіжне доручення, форма якого наведена в дод. 1. Платіжне доручення може містити як внутрішньо-, так і міжбанківські платежі. Потрібно визначити, за якими ознаками розрізнятимуться ці види платіжних операцій, та надати математичний опис алгоритму визначення сум дебетових/кредитових внутрішньобанківських і міжбанків­ських платежів, що підлягають проведенню за день.

Завдання 2. У файлах початкових (vA) та зворотних (vB) платежів є поле «Ознака дебету/кредиту», яка залежить від ставлення до банку — одержувача документа (наприклад, кредитові документи свідчать, що банк А перераховує кошти банку В). Поле «Ознака дебету/кредиту» може набувати таких значень:

0 — дебет;

1 — кредит;

2 — дебет (інформаційний запит);

3 — кредит (інформаційне повідомлення).

Ознаки 2 — дебет (інформаційний запит) і 3 — кредит (інфор­маційне повідомлення) використовуються лише в інформаційних цілях і не впливають на значення кореспондентського рахунка.

Потрібно побудувати алгоритм визначення залишку на кореспондентському рахунку за результатами одного технологічного сеансу зв’язку, в якому були обидва файли (vA і vB).

Завдання 3. На основі даних файла зворотних платежів vB розробити алгоритм визначення сум коштів, що надійшли в банк від інших банків. Спроектувати відповідні вихідні повідомлення та визначитись із файлами бази даних, що братимуть участь у їх формуванні.

Завдання 4. На основі даних файла початкових платежів vА розробити алгоритм визначення сум коштів, що були сплачені клієнтами банку клієнтам інших банків. Спроектувати відповідні вихідні повідомлення та визначитись із файлами бази даних, що братимуть участь у їх формуванні.

Завдання 5. Інформаційний рядок файла vV містить поле «Ознака джерела документа», яке може набувати таких значень:

«A» (латинське) — початкові платежі головного банку;

«B» (латинське) — зворотні платежі головного банку;

«a» (латинське) — початкові платежі філії;

«b» (латинське) — зворотні платежі філії.

Якщо філії обмінюються платежами між собою (чи з головним банком), то у файлі V головного банку такі платежі траплятимуться двічі: один раз — у групі платежів банку-відправника (з прапорцем «a» або «A»), другий раз — у групі платежів банку-одержувача (з прапорцем «b» або «B»).

Для 7-ї моделі СЕП, у якій головний банк може відправляти платежі від імені своїх філій, інформаційні рядки файла $V філії, що містять платежі, відправлені головним банком від імені філії, мають реквізит «Ознака джерела документа», який дорівнює «G».

Потрібно розробити алгоритм визначення кількості та сум початкових і зворотних платежів, якими обмінялись філії одного банку між собою протягом банківського дня, та суми початкових і зворотних платежів головного банку, а також алгоритм визначення сум, які відправив банк, що працює за 7-ю моделлю від імені своїх філій.