- •Тема1 «спілкування як соціально-психологічна проблема: види та форми» План
- •1. Сутність ділового спілкування
- •Спілкування як взаємодія
- •Моделі та стилі спілкування
- •Види та вимоги до ділового спілкування
- •Тема 2 невербальні засоби спілкування та культура поведінки План
- •1 Роль невербальних засобів в діловому спілкуванні
- •2. Класифікація невербальних засобів спілкування
- •3.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Тема 3 бесіда як основна форма ділового спілкування
- •1 Поняття про бесіду. Ділова бесіда. Етапи ділової бесіди
- •2 Підготовка до бесіди. Встановлення контакту під час бесіди
- •Прийняття рішення і завершення бесіди
- •Тема 4»психологічні аспекти переговорного процесу План
- •1. Сутність переговорів. Стадії ведення переговорів
- •2 Підходи до переговорів
- •3 Помилки в переговорах
- •4 Проведення ділової наради
- •Тема 5 спор. Дискусія. Полеміка. Походження та психологічні особливості План
- •1 Поняття дискусії. Основні правила проведення дискусії
- •2 Полеміка та її особливості
- •3 Спор як пошук істини. Характерні прийоми спору
- •Тема 6. Розв’язання конфліктів в діловому спілкуванні План
- •1 Поняття конфлікту та загальні характеристики його проявів
- •3 Шляхи вирішення конфліктів та їх попередження в діловому спілкуванні
- •Тема 7 . Імідж ділової людини. Публічний виступ План
- •1 Сутність та значення іміджу
- •2 Імідж ділової людини й шляхи його формування
- •3 Поведінкова сторона іміджу ділової людини
- •4 Психологічні та етичні основи спілкування в аудиторії
- •5 Особистісний вплив промовця на характер спілкування в аудиторії
- •6Етапи спілкування з аудиторією
- •7 Вербальні та невербальні засоби спілкування з аудиторією
- •Тема 8. Стрес та його попередження в діловому спілкуванні План
- •1 Поняття стресу. Основні причини виникнення стресу
- •2 Причини стресу на робочому місці
- •3 Методи боротьби зі стресом та його попередження
3 Помилки в переговорах
Учені, які вивчають переговори як наукову проблему, зазначають три прорахунки, що заважають людям дійти згоди:
- передчасні судження;
- пошук єдиного варіанта розв'язання проблеми;
- впевненість у неможливості "збільшити пиріг"; думки типу "їхня проблема - це їхня проблема, і нехай вони її розв'язують".
Щоб уникнути таких моментів, доцільно під час обговорення розглянути кілька варіантів розв'язання проблеми. Для пошуку варіантів можна скористатися методом "мозкового штурму", виокремити найцінніші ідеї, а потім повернутися до загального підходу, де ідея - лише один із варіантів. Щоб отримати позитивний результат, на предмет обговорення подивитись очима різних людей, іноді сторонніх. Можна також поділити проблему на кілька частин і приймати рішення поетапно.
Щоб отримати позитивний результат, треба використати об'єктивні критерії щодо суті питання або дотриматися справедливої процедури. Якщо обом сторонам важко обрати якісь критерії, можна звернутися за порадою до третіх осіб. Посередник може відіграти велику роль на переговорах, якщо вони повільно просуваються до успішного завершення. Йому не обов'язково глибоко вникати в позицію кожної сторони. Головне - знайти найкращі варіанти можливого розв'язання проблеми і допомогти сторонам прийняти спільне рішення виходячи з інтересів кожної з них. Посередник готує текст угоди, пропонує його сторонам і з урахуванням їхніх зауважень доводить роботу до логічного завершення.
Якщо хтось намагається зірвати переговори (свідомо порушує етичні норми, обдурює, погрожує, тисне і т. ін.), доцільно, виявивши такий факт, винести це питання на обговорення, висловити свою думку з цього приводу, а також домовитися про подальші правила роботи. Треба відмежовувати поведінку людей від змісту проблеми, яку слід розв'язати, і разом шукати спільне рішення. Якщо якась одна сторона намагається обдурити партнера, доцільно одразу внести в угоду положення, які б унеможливлювали це. Іноді на переговорах ведеться "психологічна війна": опоненти роблять особистісні випади, не дивляться в очі, зловживають зауваженнями, вимагають повторювати одне й те саме кілька разів, не відповідають на запитання або навіть перекручують їх зміст. У цьому разі краще якомога швидше завершити зустріч. Не варто відповідати на погрози або образи, інакше переговори ніколи не будуть успішними.
Звичайно, учасники переговорів можуть мати різні системи цінностей, однак для отримання позитивного результату вони мають виходити з ідеї чи з правил спільного розв'язання проблеми.
Помилковою є думка про те, що на переговорах треба в будь-який спосіб відстоювати свої інтереси або працювати за принципом: "сприймайте нас такими, які ми є". Переговори треба вести, дотримуючись етичних норм: чесно, справедливо і на рівноправних умовах. З погляду етики гарантом виконання досягнутої угоди можуть бути такі якості учасників переговорів, як довіра і чесність. Саме на це слід зважати, якщо люди зацікавлені встановити міцне ділове й довготривале партнерство. Довіра встановлюється лише тоді, коли учасники виявляють солідарність у розумінні взятого сторонами ризику, говорять те, що думають, усвідомлюють свою відповідальність як у разі програшу, так і при досягненні успіху під час переговорів, не змінюють прийнятого рішення. Нарівні з довірою етичною основою угоди є ідея справедливості. Кожний учасник має керуватися таким принципом: ставитися до інших так, як би ви хотіли, щоб вони ставилися до вас. За такого підходу прийняту угоду буде успішно реалізовано. Проте дотримання етичних норм сторонами не виключає можливості захисту своїх інтересів на підставі чинного законодавства.