2 Імідж ділової людини й шляхи його формування

Під іміджем ділової людини зазвичай розуміють образ, у якому виділяють ціннісні характеристики і негативні риси, які певним чином впливають на оточуючих. Імідж складається у ході особистих контактів людини, з урахуванням думок, висловлених про неї оточуючими. У цьому сенсі, можна сформулювати такі основні компоненти іміджу ділової людини:

- Зовнішній вигляд (манера вдягатися);

- Тактика спілкування (вміння орієнтуватися у конкретній ситуації, володіння механізмами психологічного впливу і т.д.);

- Діловий етикет;

- Етика ділового спілкування.

Зовнішній вигляд

Необхідно пам'ятати, що одяг відбиває стан і підкреслює індивідуальність, характеризує ділову особистість людини. Зовнішній вигляд ділової людини - це перший крок успіху, бо зовнішній вигляд служить кодом, який свідчить про ступінь надійності, респектабельності та успіху на ділі. Разом з тим непотрібно намагатися придушувати партнерів багатством свого вигляду: імітація багатства вважається дуже неетичним явищем.

Службова становище накладає певних вимог до зовнішнього вигляду ділової людини. У моди давно склалося певне поняття - «діловий костюм». Він, звісно, враховує останні віяння моди, та заодно залишається певною мірою суворим та консервативним. Здійснюючи підбір костюму (тобто беручи до уваги супутні компоненти), бізнесмен повинен керуватися такими загальними правилами:

- єдність стилю;

- відповідність стилю конкретній ситуації;

- розумна мінімізація кольорової гами («правило трьох кольорів»);

- порівнянність кольору у кольоровій гамі;

- сумісність фактури матеріалу;

- порівнянність характеру візерунків у різних компонентах одягу;

- відповідність якісного рівня аксесуарів (взуття, папки для паперів, портфеля тощо) до якості основного костюму.

Слід зазначити, що головне правило, яке треба виконувати, підбираючи діловий костюм у всіх його компонентах - загальне враження охайності, акуратності і навіть деякої педантичності в одязі. Це змушує партнера думати, що він також акуратний буде у справах.

Останнім часом такі аксесуари, як годинник, окуляри, ручки, стали не стільки «засобами виробництва» ділової людини, скільки символами її добробуту; але вони ніяк не повинні відволікати партнера від загального сприйняття вашого образу як кваліфікованого фахівця і приємного співбесідника. Якщо талановитий чоловік може зробити кар’єру, навіть маючи невдалий імідж, то для жінки це практично неможливо. Жінка може користуватися значно більшою свободою при виборі фасону одягу, матеріалу й кольору тканини, ніж чоловік.

Отже, зовнішній вигляд ділової людини є наочною багатовимірною інформацією: про економічні можливості, естетичний смак, приналежність до професійного прошарку, відношення до оточуючих людей і т.д. Одяг є своєрідною візиткою. Вона надає психологічний вплив на партнерів по спілкуванню, нерідко визначаючи їхнє ставлення один до одного.

3 Поведінкова сторона іміджу ділової людини

Для іміджу ділової людини дуже важливою є тактика спілкування, до якої висуваються такі вимоги:

- необхідно володіти кількома варіантами поведінки при однотипних ситуаціях та вміти оперативно користуватися ними;

- у діловому спілкуванні забороняється конфронтація, а тим паче конфлікт. Однак по принциповим позиціям, можливі суперечки та розбіжності. Головне, щоб протистояння не переносилось у особисту неприязнь;

- бажано уміло використовувати механізми психологічного впливу: прихильність, симпатія, довіра, повага та гарні манери.

Прихильність є результатом звикання людей один до одного. Упродовж років співпраці складаються добрі взаємовідносини, розрив яких часто буває тяжким для обох сторін.

Симпатія - це емоційна прихильність, спрямований потяг до когось. У колективі, у якому яскраво виявляються симпатії, створюється надзвичайно теплий психологічний фон, отже й комфортність відносин, де немає місця конфліктам.

Довіра. Якщо прихильність і симпатія є неусвідомленою (емоційною) орієнтацією на когось, то довіра постає як віра у конкретну людину (партнера) чи якісь її якості. Надійність відносин залежить вирішальним чином від балансу довіри, який склався між партнерами.

Повага - це добровільне визнання особистості займаного нею статусу. Претензія на повагу мусить бути підкріплена наявністю неабияких даних у того, хто прагне досягти успіху.

У манерах відтворюється образ (імідж) людини, виявляються її якості, що оцінюються людьми (позитивно чи негативно). Манера спілкування не що інше, як візуально доступна інформація до сприйняття. Позитивні манери сприяють досягненню цілей, поставлених собі. М.С. Щепкін сказав: «успіх манер спілкування пояснюється лише тим, що завдяки їм людина стає тим, кого визнають люди. Звісно, це залежить від природного обдарування. Проте вирішальним чином ефект манер визначає спеціальна тренованість ».

У манерах спілкування велику роль відіграє люб'язність і компліменти. Однак їх використання вимагає великого такту і відчуття міри; не припустимі лестощі і підлабузництво. Комплімент задовольняє найважливішу психологічну потребу людини у позитивних емоціях. Необхідно відчувати свого партнера зі спілкування й уміло зроблений йому комплімент, допоможе вам привернути його до себе.

Взаємодія людей у різних ситуаціях здавна регулювалась і впорядковувалось нормами і правилами етикету. Етикет - це сукупність правил поведінки, регулюючих зовнішні прояви людських стосунків (поводження з оточуючими, форми спілкування, і вітання, поведінка батьків у громадських місцях, манеру і одяг). Етикет, як і спілкування, можна умовно розділити на етикет ділової гри і неофіційний. Говорячи про імідж ділової людини, слід акцентувати увагу саме на діловий етикет, який регламентує поведінку людей при виконанні ними службових обов'язків. Але сучасна людина повинна знати принципи, як ділового, так і неофіційного (світського) етикету, дивлячись на обстановку, в якій вона знаходиться.

Важливу роль у сучасному діловому етикеті грають візитні картки - це невеличкий листок тонкого картону (чи щільного паперу високої якості), у якому надрукована основна інформація про її володаря. У процесі розвитку візитних карток як елементів ділового спілкування визначилися дві найважливіші їх функції:

1 Представницька функція. За виконання цієї функції найбільш відомі такі види візитних карток:

- Картка для спеціальних і представницьких цілей, де вказують: П.І.О., повна назва його фірми, посада, але не проставляють координати - адресу. Таку візитну картку вручають при знайомстві. Відсутність адреси й телефону зазначає, що власник картки не має наміру продовжувати контакти зі співбесідником;

- Стандартна ділова картка, де вказують: П.І.О., повну назву фірми, посаду, службовий телефон (телефакс). Вона вручається для встановлення тісних взаємозв'язків. Номер хатнього телефону вказують лише представники творчих професій. Цей вид картки використовується лише в службових цілях.

- Картка організації (фірми), де вказують адресу, телефон, телефакс (телекс). З цієї карткою відправляють поздоровлення, подарунки, квіти, сувеніри з нагоди знаменних дат.

- Візитні картки для неофіційного спілкування, у яких вказують Ф.И.О., іноді - професію, почесні й наукові звання, але не проставляють реквізити, які підкреслюють офіційний статус. Їх різновидом є «сімейні» картки, у яких вказують імена і по батькові подружжя (першим зазвичай пишеться ім'я дружини), домашня адреса і телефон. Такі картки докладають до подарунків, які підносять від імені чоловіка й дружини, залишають при спільних неофіційних візитах.

- Візитні картки друкуються на щільному крейдяному папері. Класичним варіантом вважається візитка білого кольору із суворим чорним шрифтом, можна скористатися й іншими кольором.

- Під час проведення заходів типу симпозіумів, конференцій тощо, використовують великі візитки.

- Бейджи із зазначенням імені, прізвища, вченого звання, посади, організації, навчального закладу чи наукового центру. Бейджи приколюють на лівому боці грудей та носять лише у будинку, де відбуваються заходи.

Діловій людині рекомендується завжди мати при собі не менш як десять своїх візитних карток. Наявність візитної картки співробітнику фірми допомагає спілкуватися з партнерами відповідно до загальноприйнятих міжнародних нормам ділового етикету. Отже, візитка є «портрет» конкретної особи, отже поводитись з нею слід дуже акуратно.

Етикет вітань і уявлень - сукупність правив і початкової міжособистісної взаємодії, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей. У сучасному діловому етикеті вироблені деякі правила щодо знайомства й вітань залежно від статі, віку й посади контактуючих людей, і навіть від того, перебувають вони у групі чи одиночній тюремній камері. Звід цих правил диктує декілька основних якостей етики взаємовідносин: ввічливість, природність, гідність і тактовність.

Ввічливість включає у собі такі важливі елементи, як: вітання (в тому числі рукостискання) і помилкове уявлення, яке представляє особливу форму взаємної поваги, і вимагає виконання таких правил: У ситуації вітання має показувати вашу прихильність і доброзичливість, тобто, на характері вітання не повинен позначатися ваш настрій чи негативне ставлення до іншої людини. У процесі взаємовідносин можуть складатися різні ситуації, які мають специфіку вітання, знайомлення або рукостискання.

Отже, гарне знання і виконання правил ділового етикету й етики є найважливішою складовою привабливого іміджу ділової людини, які допоможуть їй досягнути успіхів у діловій кар’єрі.