Орієнтовний перелік спорядження (для 2-3-денного походу).

Особисте спорядження.

1. Рюкзак з широкими лямками.

2. Спортивний костюм, куртка і штани, светр.

3. Зручне міцне взуття (боти) – гірше кеди.

4. Тапочки (на привалі).

5. Шкарпетки.

6. Легкий головний убір світлого кольору.

7. Шорти, майка, купальний костюм.

8. Легка ковдра.

9. Поліетиленова накидка чи плащ.

10. Миска, кружка емальована, ложка, ніж.

11. Речі особистої гігієни.

12. Голка, нитки, пуговиці, клаптик матерії.

13. Блокнот і олівець.

Групове спорядження.

1. Палатки (1шт. – на 4-6 чоловік) з мотузками для розтяжок і 2 стійки, а також кілочки по 12 штук на кожну палатку.

2. Компаси (1 шт. на 4-5 чоловік).

3. Сокири туристичні (1 шт. на 8-10 чоловік).

4. Сірники у водонепроникній упаковці.

5. Поліетиленова скатертина та плівка (на палатку і на її дно).

6. Саперна лопатка.

7. Посуд: відра – 3 шт., ложки, миски, кухлі, ножі кухонні (3-4 шт.).

8. Консервний ніж, половник.

9. Мішечки для продуктів та чохли для посуду.

10. Ліхтарики з батарейками.

11. Мило господарче., гумка для миття посуду.

12. Карта-схема району походу.

13. Фотоапарат.

14. Похідна аптечка.

15. Горн, свисток, 1-2 волейбольних м’ячі.

16. Радіоприймач.

Види маршрутів.

• лінійні (активний спосіб пересування проходить між таборами (школою) і залізницею чи автостанцією);

• кільцевий (маршрут починається і закінчується в одному пункті);

• радіальний (маршрут здійснюється з одного пункту в різні місця для виконання експедиційних завдань чи огляду екскурсійних об’єктів) [6].

Одноденний похід у таборі.

Туристичний похід викликає багато переживань. Діти ставляться до цієї події з підвищеним інтересом. Ще б пак! Нерозгадані, таємничі далі та події, що пов’язані з ними. Нові умови, романтика похідного життя в палатках, пісні біля вогнища, що може бути цікавіше? Але похід не повинен перетворюватися у пусте часопроводження, у свого роду пікнік або в захоплення кілометражем. Можна повести дітей по історичних місцях, провести природоохоронну роботу під час походу та інше.

Особисте спорядження: рюкзак, миска, кружка, ложка, ніж, фляга, нитки з голкою, шляпа від сонця, легке зручне, але міцне взуття, ковдра, висококалорійні продукти харчування (наприклад, шоколад, цукор, лимон).

Групове спорядження: компас, сірники, накидку від дощу, посуд для приготування їжі, консервний і звичайний ножі, аптечка, фотоапарат, свисток, 1-2 волейбольних м’ячі, карту (за необхідності).

Укладка рюкзака. Рюкзак має бути упакований так, щоб навантаження рівномірно розподілялось на плечі та спину. Необхідно, щоб рюкзак «ріс» знизу-доверху, а не в ширину, щоб центр ваги був на низ і спину. Порядок укладки: пустий рюкзак кладуть на рівне місце тією стороною, яка буде прилягати до спини, а поряд набір усіх речей з особистого і групового спорядження. До спини на низ кладуть спальник чи ковдру; наступними – м’які речі: пакет з білизною, куртку, можливо, светр; потім важкі: консерви, цукор, крупи (при цьому необхідно враховувати, що чим далі від опори знаходиться вантаж, тим більша його вага). Крупи краще переносити у довгих, вузьких торбинах, жири – у плоских пластмасових флягах, сухарі – у щільній упаковці. При цьому продукти не слід класти поруч з одягом. Зверху продукти, а в кишені рюкзака кладуть найнеобхідніші речі, які будуть потрібні під час руху за маршрутом. Особисте спорядження пакується у чохли (торбинки), що не промокають, і групуються за використанням: 1 – для миття, 2 – взуття і т.д. Взагалі потрібно так вкласти всі речі в рюкзаку, щоб під час ходи вони не ковзали всередині. Рюкзак з боку спини має бути прямим, для цього необхідно щільно набивати речами куточки рюкзака, до яких прикріплені лямки.

Методичні поради щодо проведення самого походу.

1. Слідує команда: «Надіти рюкзаки!». За командиром ідуть слабкі діти, за ними – вся група, у кінці – замикаючі. Один із замикаючих – це обов’язково дорослий.

2. У поході важливо дотримуватись режиму руху: йти спокійним кроком 30-40 хв., а потім зробити спочинок на 10-15 хв., через 3-4 години обідня перерва 1-1,5 години. На привалах необхідно перевірити стан своїх ніг, щоб не було ран, пухирів, порізів. Взуття має бути зручним. У лісі діти йдуть «ланцюжком», дивлячись під ноги і не забуваючи про техніку безпеки (наприклад ті, хто йдуть першими, не повинні різко відпускати гілки дерев).

3. Через 10-15 хв. походу організовується малий привал для усунення всіх недоліків спорядження (переукласти речі рюкзака, перевзути взуття, зняти зайвий одяг та інше).

4. У середньому через кожні 45 хв. слідування організовуються малі привали по 10-15 хв. Місце відпочинку десь у тіні. Рюкзаки знімаються. Декілька вправ для рук, плечового пояса, тулуба. Діти сідають або лягають так, щоб ноги були трохи вище від землі (покласти на рюкзак чи пень).

5. Потрібно заздалегідь вибрати (по плану-графіку) місце для ночівлі (бівуак) поза населеним пунктом. До нього потрібно прийти до наближення темряви (десь за 2 години), щоб встигнути розбити табір, зібрати хмиз, розпалити вогнище, приготувати їжу. При цьому важливо уважно вибрати місце привалу. Краще, щоб це була невеличка галявина. Огляньте навкруги дерева: чи немає сухих, адже при буревії їх може повалити.

6. Не потрібно розташовуватись у низинах, ярах, у руслах рік, що пересохли, так як у випадку дощу палатки просто заллє. У гущавині лісу також не варто розбивати табір: багато комарів і довго трава залишається росяною.

7. Щоб запобігти порчі продуктів, потрібно вирити невелике заглиблення в землі – це імпровізований холодильник.

8. Палатки слід ставити в одну чи дві лінії, при цьому розчистити місце для їх установки. Спочатку на землю потрібно покласти поліетиленову плівку, потім розстилається і розтягується дно, натягуються по діагоналі протилежні кути і фіксується кілочками. При чому вхід у палатку має бути застебнутий. Палатка встановлюється на рівному місці. Після цього піднімається верх палатки, тут використовуються стійки, довжина яких рівна висоті палатки, або здійснюється натяжка між деревами. Потім по діагоналі під кутом по відношенню до дна палатки забиваються кілки і до них прив’язуються кутові розтяжки, при цьому слідкувати, щоб не утворювалось складок. Для захисту від дощу, навколо палатки викопується канавка, яка відводить воду. Під голову кладуться рюкзаки з м’якими речами. У карманах палатки – компас, ліхтарик, речі особистої гігієни. Взуття бажано покласти під дно палатки біля входу, а сокиру – в палатку або застромити в пень.

9. Розпалювання вогнища. Для цього необхідно обрати належне місце. Забороняється розпалювати його близько біля дерев, кущів, на вершині пагорба чи у глибокій ямі, біля наметів. Треба підготувати розтопку: тонкі сухі гілочки, папір, шматочок бересту, знятого із сухої берези, можна нарубати щепок чи нарізати стружки із сухих дерев. Розтопку розкладають «курінцем» або «колодязем» якомога щільніше, а навколо кладуть також «курінцем» більш товсті сухі гілочки але так, щоб вони не стискали розкопку. Всередину кладуть папір і запалюють. Запалювати треба з тієї сторони, з якої дує вітер. Спочатку у вогнище підкладають тонкі, а потім більш товсті гілки. Хмиз для вогнища готують заздалегідь, відразу після зупинки на привал. Перед тим, як залишити місце спочинку, обов’язково перевірити, чи повністю погасили вогнище.

10. Чітке дотримання розпорядку дня: забороняється довго затримуватися біля вогнища у вечірній час; сон починається з 22-24 год., а підйом – о 6-8 год.

11. Почергове чергування вночі біля вогнища. Регламент: по 2 чол. – 2-3 год., обов’язково з дорослими.

12. Бажано, щоб на одного дорослого припадало не більше 10-15 чоловік.

13. Під час ночівлі потрібно заготовити потрійний запас дров: це на вечерю, вечірній фестиваль пісень, підтримання вогню вночі, на сніданок. Для сніданку залишаються кращі дрова, складають їх штабелем і накривають плівкою. Потрібно приготувати хмиз для розтопки. Якщо ж розтопка стала сирою, то її можна посолити (2-3 столові ложки) – сіль вбирає вологу, допомагає горінню.

14. У вечірні години палатку (вхід) слід зашнурувати, щоб речі не стали вологими, а спати потрібно головою до виходу, щоб вести спостереження і при потребі швидко вийти з палатки.

15. Чітке правило: узяв річ – поклади на місце або у кого взяв – віддай у руки.

Вибір шляху, порядок руху: заходи, що передбачають запобіганню небажаних наслідків.

• Вибираючи маршрут, потрібно минати великі відкриті площі. Найкраща дорога – стежина. Якщо йти по шосе, то рухатися з лівої сторони назустріч транспорту.

• Йдучи через лісову гущавину, потрібно дотримуватись дистанції, щоб гілки не били того, хто йде слідом.

• Під час грози в полі не потрібно бігти, а краще найти схованку в сухій канаві. Металеві предмети віднести на декілька метрів. У лісі не слід ховатися під великі дерева. Особливо небезпечні – дуб, тополя, ялина, сосна (у березу і клен блискавка попадає рідко).

• Дотримуватись санітарно-гігієнічних правил:

• не дозволяти пити некип’ячену воду (крім перевірених джерел і колодязів);

• пояснити, що надмірне вживання води призводить до посиленого потовиділення, а це призводить до слабкості та втоми;

• не допускати приготування їжі в оцинкованому посуді (він має бути алюмінієвим).

• Не дозволяти йти без головного убору, без сорочки (пояснити, що це першопричина теплового і сонячного ударів.

• Категорично забороняється під час походу знімати взуття і йти босоніж, їсти невідомі ягоди.

Вік	Тривалість походу	Відстань, км	Швидкість руху, км/год.	Вага, кг
				Дівчатка	Хлопчики
10-12	Одноденний Дводенний	10-12 18-22	3 3-3,5	5-7 5-7	7-10 7-10
12-15	Одноденний Дводенний Триденний	14-16 24-28 30-35	3,5 3,5-4 3,5-4	8-12 8-13 9-13	12-16 12-17 13-17

Для дітей у віці 8-9 років здійснюються прогулянки та екскурсії відстанню 5-7 км в обидва кінці.

Для походу знадобиться головний убір. Поради, як можна зробити панаму від сонця на скору руку:

• З газети зробити квадрат. Довжина сторони квадрата повинна мати приблизно ¾ об’єму голови.

• Складаємо листок навпіл.

• Один з кутів, що утворився на складці, загинаємо доверху – так, щоб він трохи (на 2-3 см) не доходив до обрізу листка.

• Утворилась кромка, загинаємо її вниз. Таке саме робимо на іншій стороні складеного навпіл листка.

• Відігнемо вниз кути. Все зроблено.