5. Специфіка тимчасового дитячого колективу в літньому таборі.

Термін перебування дітей в таборі не такий уже й тривалий (як правило, тривалість зміни сягає від 18 до 26 днів), але і за цей час можна вплинути на формування їх світогляду, ставлення до людей, погляди, поведінку.

Успіх загальної справи, робота загону визначаються перш за все «якісною пробою» педагога-організатора, його захопленнями, його майстерністю. Майстерність педагога сучасної національної школи полягає не лише в умінні творити навчально-виховний процес з урахуванням складного дитячого світу, думок, почуттів, але й вміти сприяти під час літнього відпочинку розвиткові фізичного, розумового, духовного, соціального рівнів школярів, прояву їх соціальної активності, і головне – повсякчас створювати умови для стимулювання фізично-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, орієнтаційно-оцінної активності школярів; сприяти саморозвиткові, самовизначенню, самоствердженню кожного учня.

Під час організації будь-якої діяльності тимчасово створеного учнівського колективу вихователям, педагогам-організаторам та школярам необхідно реалізовувати принцип спільного планування, спільної організації праці, колективного пошуку форм стосунків між учасниками спільної творчої справи, синтезуючи процес пізнання і життєво практичний досвід школярів.

Для повнокровного існування педагогіки співробітництва, реалізації спільної творчої справи педагогам, вихователям слід пам’ятати закон успіху І.П.Іванова:

• не замість дітей, без них, а разом з ними і попереду них думати;

• не замість дітей, без них, а з ними оцінювати зроблене, виносячи уроки на майбутнє;

• завжди і в усьому дотримуватися позиції захопленості пошуком.

6. Обов’язки та функції загонового вожатого, його місце і роль у дот. Вимоги до сучасного вожатого.

Педагогічна система роботи оздоровчого табору включає в себе продуману організацію життя дружини табору, розпорядку дня, табірної зміни, розумне поєднання праці та відпочинку; пізнавальної, художньо-самодіяльної, оздоровчої роботи. В неї включаються педагогічні працівники та обслуговуючий персонал.

Начальник табору – забезпечує керівництво діяльністю табору; відповідає за підбір та виховання кадрів; створює необхідні умови для проведення виховної та оздоровчої роботи, а також діяльності дитячих організацій; є розпорядником кредитів, організатором фінансової, господарської та комерційної діяльності табору.

Старший вожатий, вихователь – заступник начальника табору, що організовує виховну роботу дружини, здійснює методичну роботу з кадрами та активом.

Загоновий вожатий – разом з радою загону здійснює керівництво його життям і діяльністю. Протягом всього дня співпрацює з дітьми.

Починаючи роботу, педагогові-організаторові, насамперед, потрібно уявити і знати умови, у яких йому доведеться працювати. Умови роботи в загоні – це обов’язкове врахування:

• специфіки зміни, її характеру, спрямованості, визначення подій;

• особливостей роботи даного табору;

• матеріально-технічної бази табору на даний період;

• традиційного доручення загону (профіль);

• особистої зацікавленості, захоплень самого педагога-організатора;

• можливостей взаємодіючих сил.

При цьому вожатому, для успішної реалізації покладених на нього обов’язків, можна запропонувати скористатися такими порадами:

• Загальний девіз діяльності пропонуємо взяти такий: «Стал вожатым – не пищи, легкой жизни не ищи».

• Поважай себе – поважай оточуючих; і перш ніж ставити вимоги до дітей, будь вимогливим до себе.

• Дав слово – дотримуйся його.

• Будь чесним, не обіцяй того, що не можеш виконати, не кажи неправду.

• Виховуючи окрему особистість, пам’ятай про значущість і цінність виховання в колективі та через колектив.

• Якщо неправий – визнай свою помилку.

• Розвивай почуття гумору в себе та у своїх вихованців.

• Вмій проявити свою творчість.

• Ніколи не підвищуй голосу на дітей.

• Довго не гнівайся на дитину, це не професійно.

• Будь з колективом поряд і трохи попереду.

• Доручаючи вихованцям будь-яку справу, чітко пояснюй поставлені завдання.

• Знай, що відбувається в загоні щохвилинно, щоденно. Чим спостережливішим ти будеш, тим краще пізнаєш запити, інтереси, бажання дітей. У цьому запорука успіху.

• Працюючи з дітьми, згадуй, яким ти сам був у їх віці: це допоможе тобі швидше знайти з ними спільну мову та краще зрозуміти вихованців.

• Будь щасливим, і нехай діти бачать це і знають це.

• За порадою і допомогою звертайся до старших товаришів. Не думай, що це є ознакою слабкості. Краще вчасно запитати, порадитись і вчинити правильно, ніж з-за сором’язливості принести шкоду справі.

При цьому радимо запам’ятати:

• Розвиток дитини здійснюється у процесі її діяльності. Тому так важливо залучити до суспільно корисної, пізнавальної, практичної, ціннісно-орієнтаційної діяльності кожну дитину.

• Недопустимо використовувати метод примусу: необхідно пробудити у дитини потребу, бажання виконувати певну робити. Тому перед вами стоїть завдання: знайти такі педагогічні засоби, які б допомогли залучити дітей до активної діяльності; створити ситуацію успіху, за якої у вихованців формується потяг (спонука) до діяльності.

• Виховання – це взаємодія, під час якої вихователь і вихованці поважають один одного, створюють умови для взаємного розвитку.

• Якщо ви зустрілися з проблемою впертості дітей, невиконанням ваших вимог, намагайтеся віднайти причини (внутрішні й зовнішні), що породжують непослух, а вже потім застосовуйте покарання.

• Чим більше рухливих ігор, активних справ, тим меншою буде кількість дітей із поганим настроєм, пасивних, незадоволених відпочинком і перебуванням у ДОТ.

• Не забувайте, що музика впливає на настрій дітей – змінюючи її, ми змінюємо настрій. Для відновлення душевної гармонії і рівноваги найкраще використовувати класичні твори, прослуховування шумів природи – моря, лісу, спів птахів тощо.

• Сон поліпшує настрій, знімає втому. Тому простежте, щоб під час денного відпочинку діти спали або хоча б перебували у спокійному, розслабленому стані.

• Намагайтеся якнайбільше перебувати з дітьми на повітрі [15].