§ 2. Групи зустрічей

Розвиток такої форми групової роботи, як групи зустрічей, пов'язаний з іменами К. Роджерса, У. Шутца, Р. Прайса, М. Мерфі і ін. Центром розвитку руху груп зустрічей вважається Інститут Есален (США, штат Каліфорнія).

У групах зустрічей основна увага зосереджена на з'ясуванні індивідуальності і розвитку кожної людини як особистості.

Мета цих груп — усвідомлення і можливо цілковита реалізація того потенціалу особистісного і інтелектуального розвитку, який закладений в кожному індивіді.

Один з основоположників руху груп зустрічей У. Шутц розробив концепцію «відкритої зустрічі», в якій центральним поняттям є єдність тіла і свідомості. На думку Шутца, будь-яка психологічна дія, що ігнорує тілесні відчуття, буде неповною. Для усвідомлення клієнтом тривало пригнічуваних емоцій ним була розроблена програма активних тілесних вправ, які використовуються разом з методиками вербальної конфронтації. «Зустріч — це спосіб встановлення стосунків між людьми, заснований на відвертості, чесності, упевненості в собі, почутті відповідальності перед самим собою, самоконтролі, увазі до почуттів і зосередженості на принципі "тут і тепер", — пише У. Шутц.

У цих групах зустріч розглядається як спосіб прискорення психологічного розвитку і самореалізації нормально функціонуючої особистості.

У групах зустрічей основна увага приділяється вибору, який учасник робить у цей же момент, і відповідальності учасника за наслідки свого вибору. За кожним учасником признається право прагнути до радісного і наповненого життя, до власної самоактуалізації. Керівник групи виступає як модель особистості, здібної до саморозкриття і конфронтації. Підкреслюється важливість тіла і соматичних відчуттів. Група сприяє розвитку особистості і самореалізації. Функціонує (С376) вона як в регулярному режимі (звичайно короткостроковому), так і в режимі марафону.

Членів групи просять дотримуватися декількох базових правил:

• організовувати відкрите і чесне спілкування;

• приділяти особливу увагу тілесним відчуттям;

• звертати увагу на відчуття, а не на думці;

• не апелювати (наскільки це можливо) до свого минулого досвіду і розсудливих описів.

Відбір кандидатів в групу зустрічей

У групу зустрічей включаються люди, які, з одного боку, досить толерантні до конфронтацій, емоційних струсів, а з іншого — здатні перенести груповий досвід в звичайне середовище. Є люди, яким зустрічі протипоказані, вони погіршують їх стан. Це, як правило, люди, невпевнені в собі, що мають низьку самооцінку, нереалістичні очікування якогось особливого ефекту від взаємодії, а також схильні уникати складних, психотравмуючих ситуацій. Іншими словами — це надмірно уразливі люди. Клієнти, які не уміють будувати адекватні міжособистісні стосунки і покладають надмірну надію на зустрічі, повинні бути віднесені до групи ризику.

Велика роль в групах зустрічей належить психологу, його умінню дозувати емоційну напруженість в групі, а найголовніше — не робити з групи зустрічей своєрідного психологічного «протеза», вчасно і правильно зорієнтувати членів групи на адаптацію в реальному соціальному середовищі.

Контакт в групі починається із спільного знайомства, з ходіння «навкруги». Коли з'ясовується, що члени групи самі повинні визначити, чим вони займатимуться, настає період розчарування. Цей період міжособистісних стосунків виявляється опором самовираженню і саморозкриттю.

Спочатку члени групи більш схильні обговорювати події і переживання із минулого і лише пізніше переходять до обговорення сьогодення. Коли група розпочинає працювати за принципом «тут і тепер», спочатку завжди виявляються негативні почуття. Далі звичайно слідує етап зняття внутрішнього опору кожного учасника групи, розкриття його як особистості і перехід до спонтанного вираження почуттів. Потім слідує етап опису подій особистісного життя (С377) учасників групи і переживань, що мали місце у минулому. Завершує все це етап відкритого вираження негативних міжособистісних емоцій і почуттів.

К. Роджерс вважав, що глибокі позитивні почуття висловити набагато важче і небезпечніше, оскільки вони менш захищені, чим негативні. Так, сказати «Я вас кохаю» завжди важче, ніж «Я вас ненавиджу». Коли етап негативізму проходить і група при цьому не розпадається, починає формуватися клімат довіри: члени групи починають йти на усвідомлений ризик, виявляється особисто значущий матеріал, члени групи починають довіряти один одному свої істинні почуття — як негативні, так і позитивні.

Реакція групи на щире розкриття одного з клієнтів частіше всього буває неоднозначною, та завжди несе у собі зцілюючий потенціал. Те, що досвідчений психолог робить за довгі місяці, група може зробити протягом однієї зустрічі.

За принципом групового зворотного зв'язку людина у відповідь на реакцію групи у змозі краще усвідомити свої почуття, свої вчинки, своє ставлення до оточуючих. Поступово в групі виникає нетерпіння до захистів. Іноді делікатно, а то і прямо, група розпочинає вимагати, щоб кожен її член був самим собою, не приховував своїх щирих почуттів і намірів.

Якщо група підтримує свого члена навіть у тому випадку, коли він висловлює негативні почуття, то це говорить про її зрілість. Така група спроможна чинити на свого члена вплив, змінити його погляди про себе, краще усвідомити себе. У свою чергу, якщо група успішно демонструє можливості приймати і усвідомлювати негативні почуття, не відчужувавши людину, яка їх виражає, то члени групи стають відкритішими. У них підвищується здатність до самоусвідомлення і саморегуляції.