- •Предмет, зміст та мета курсу «Охорона праці в галузі»
- •Законодавча та нормативна база України з оп
- •Гарантії прав громадян про оп
- •Обов’язкові медичні огляди працюючих
- •Охорона праці та соц захист в Україні: стан, проблеми, перспективи
- •Соціальне страхування від нещ випадку та проф. Захворювання на виробництві
- •Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •За формами проведення страхування
- •11.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Фінансування, тарифи, виплати.
- •12. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •13. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •14. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.
- •15. Наукова база і фінансування охорони праці в галузі.
- •16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •17.Державне управління охороною праці.
- •18.Система управління охороною праці в галузі, складові суопг.
- •19.Функції і завдання управління охороною праці в галузі.
- •20. Система управління охороною праці в організації та установі.
- •21. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •22. Організація роботи з охорони праці в системі міністерства освіти та науки
- •23. Організація роботи з охорони праці управління освіти
- •24. Організація роботи з охорони праці під час позакласної та позашкільної діяльності
- •25. Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •26. Обов’язки керівника (ректор,директор, завідувач) по організації роботи з охорони праці в навчальних закладах
- •27. Обов’язки викладача, учителя, класного керівника по організації роботи з охорони праці
- •28. Організація служби з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •29. Завдання, функції, права і відповідальність працівників служби охорони праці
- •30. Виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі.
- •31. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •32. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •33. Причини нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •34. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •36. Спеціальне розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •37. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели.
- •38. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •39. Контроль і нагляд за станом охорони праці.
- •40. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •41. Організація навчання з питань оп. Види інструктажів.
- •42. Інструкції з оп.
- •43. Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів, студентів.
- •44. Оп під час навчання в загальноосвітніх закладах. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу.
- •45. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату в школі.
- •46. Вимоги до освітлення, опалення і вентиляції.
- •47. Вимоги безпеки при організації позакласних заходів.
- •48. Вимоги безпеки при організації позашкільних заходів
- •4.1. Інструкція з охорони праці під час проведення екскурсій
- •49. 40. Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •50. Сучасні проблеми поліпшення умов праці
- •51. Гігієнічна класифікація умов праці
- •52. Методика проведення обстеження умов охорони праці в установі
- •53. Мікроклімат в середовищі трудової діяльності людини. Загальне уявлення та його оптимальні та допустимі норми
- •1.1. Оптимальні умови мікроклімату
- •1.2. Допустимі умови мікроклімату
- •54. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату
- •55. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення при експлуатації пеом
- •56. Особливості фізіології та гігієни праці, психологічного навантаження при роботі з пеом
- •57. Вимоги охорони праці при роботі на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •58. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах.
- •59. Організація пожежної безпеки в навчальному закладі
- •60. Протипожежний захист навчальних об’єктів.
- •61. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
- •62. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •63. Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів
- •64. Забезпечення пожежної безпеки припроведенні масових заходів
- •65. Первинні засоби пожежогасіння
Методи аналізу виробничого травматизму
Статистичний метод ґрунтується на аналізі статистичного матеріалу з травматизму, накопиченого на підприємстві або в галузі за кілька років. Відповідні дані для цього аналізу містяться в актах за формоюН-1, в звітах за формою 7-НТВ. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, професіями, стажем роботи потерпілих, часом, місцем, типом нещасних випадків, характером одержаних травм, видом обладнання. Цей метод дозволяє встановити за окремими підприємствами найпоширеніші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи. Для цього розраховують ряд коефіцієнтів.
Коефіцієнт частоти травматизму – це число травм на 1000 чоловік усього складу працюючих за проаналізований період:
Згідно із рішенням X Міжнародної конференції статистів рекомендовано за основний показник травматизму приймати коефіцієнт частоти травматизму на 106 відпрацьованих людино-годин, тобто:
Коефіцієнт тяжкості травматизму – середній термін непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок:
Показник частоти захворюваності визначають як число випадків на 100 працюючих:
Аналогічно визначають тяжкість захворювань:
Коефіцієнт, який враховує стійку втрату працездатності та загибель людей є коефіцієнт нещасних випадків із смертельним наслідком та каліцтвом:
Вищенаведені показники, дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, в галузі, регіоні тощо, порівнювати ці показники, робити певні висновки, застосовувати організаційні заходи, спрямовані на профілактику травматизму.
У разі використання групового методу аналізу акти за формою Н-1 групують за певною ознакою: за віком, статтю, стажем роботи, видом обладнання, часу доби тощо. Так встановлено, що частота травматизму жінок дещо менша ніж чоловіків, що працюють в однакових умовах; після вихідних і святкових днів частота травматизму збільшується. Якщо аналізувати залежність травматизму від часу доби, то здебільшого час травмування припадає на 3 – 5 годину ранку, що пояснюється біологічними особливостями організму людини.
Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки, або ж на схемі, що являє собою контури тіла людини, позначають травмовані органи чи ділянки тіла. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою або ж найбільш часто травмовані органи. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта. Повторення аналогічних травм свідчить про незадовільну організацію інструктажу, невикористання конкретних засобів індивідуального захисту тощо.
Монографічний метод аналізу травматизму і профзахворюваності полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Тобто цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку і, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно. Цей метод дозволяє аналізувати не лише нещасні випадки, що відбулися, але й виявити потенційно небезпечні фактори, а результати використати для розробки заходів охорони праці, вдосконалення виробництва.
Економічний метод аналізу полягає у визначенні економічної шкоди, спричиненої травмами та захворюваннями, – з одного боку та економічної ефективності від витрат на розробку та впровадження заходів на охорону праці – з другого. Ці методи дозволяють знайти оптимальне рішення, що забезпечить заданий рівень безпеки, однак вони не дозволяють вивчити причини травматизму та захворювань.
Методи анкетування передбачають письмове опитування працюючих з метою отримання інформації про потенційні небезпеки трудових процесів, про умови праці. Для цього розробляються анкети для робітників, в яких в залежності від мети опитування визначаються питання та чинники. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.
Ергономічні методи ґрунтуються на комплексному вивченні системи “людина – машина – виробниче середовище”. Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини і конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності веде до нещасного випадку. Ергономічні методи дозволяють знайти невідповідності та усунути їх.
Психофізіологічні методи аналізу травматизму враховують, що здоров'я і працездатність людини залежать від біологічних ритмів функціонування організму. Такі явища, як іонізація атмосфери, магнітне і гравітаційне поле Землі, активність Сонця, гравітація Місяця та ін., викликають відповідні зміни в організмі людини, що змінюють її стан і впливають на поведінку не на краще. Це призводить до зниження сприйняття дійсності і може спричинитися до нещасних випадків.
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристроїв, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування. Виявлення думки експертів може бути очним і заочним (за допомогою анкет).
