- •Предмет, зміст та мета курсу «Охорона праці в галузі»
- •Законодавча та нормативна база України з оп
- •Гарантії прав громадян про оп
- •Обов’язкові медичні огляди працюючих
- •Охорона праці та соц захист в Україні: стан, проблеми, перспективи
- •Соціальне страхування від нещ випадку та проф. Захворювання на виробництві
- •Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •За формами проведення страхування
- •11.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Фінансування, тарифи, виплати.
- •12. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •13. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •14. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.
- •15. Наукова база і фінансування охорони праці в галузі.
- •16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •17.Державне управління охороною праці.
- •18.Система управління охороною праці в галузі, складові суопг.
- •19.Функції і завдання управління охороною праці в галузі.
- •20. Система управління охороною праці в організації та установі.
- •21. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •22. Організація роботи з охорони праці в системі міністерства освіти та науки
- •23. Організація роботи з охорони праці управління освіти
- •24. Організація роботи з охорони праці під час позакласної та позашкільної діяльності
- •25. Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •26. Обов’язки керівника (ректор,директор, завідувач) по організації роботи з охорони праці в навчальних закладах
- •27. Обов’язки викладача, учителя, класного керівника по організації роботи з охорони праці
- •28. Організація служби з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •29. Завдання, функції, права і відповідальність працівників служби охорони праці
- •30. Виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі.
- •31. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •32. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •33. Причини нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •34. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •36. Спеціальне розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •37. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели.
- •38. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •39. Контроль і нагляд за станом охорони праці.
- •40. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •41. Організація навчання з питань оп. Види інструктажів.
- •42. Інструкції з оп.
- •43. Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів, студентів.
- •44. Оп під час навчання в загальноосвітніх закладах. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу.
- •45. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату в школі.
- •46. Вимоги до освітлення, опалення і вентиляції.
- •47. Вимоги безпеки при організації позакласних заходів.
- •48. Вимоги безпеки при організації позашкільних заходів
- •4.1. Інструкція з охорони праці під час проведення екскурсій
- •49. 40. Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •50. Сучасні проблеми поліпшення умов праці
- •51. Гігієнічна класифікація умов праці
- •52. Методика проведення обстеження умов охорони праці в установі
- •53. Мікроклімат в середовищі трудової діяльності людини. Загальне уявлення та його оптимальні та допустимі норми
- •1.1. Оптимальні умови мікроклімату
- •1.2. Допустимі умови мікроклімату
- •54. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату
- •55. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення при експлуатації пеом
- •56. Особливості фізіології та гігієни праці, психологічного навантаження при роботі з пеом
- •57. Вимоги охорони праці при роботі на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •58. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах.
- •59. Організація пожежної безпеки в навчальному закладі
- •60. Протипожежний захист навчальних об’єктів.
- •61. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
- •62. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •63. Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів
- •64. Забезпечення пожежної безпеки припроведенні масових заходів
- •65. Первинні засоби пожежогасіння
64. Забезпечення пожежної безпеки припроведенні масових заходів
Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концертів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій.
Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримувати в справному стані.
Перед початком культурно-масових заходів керівник установи, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожежну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу.
За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволяється.
На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування працівників установи чи закладу та учнів старших класів.
Під час проведення культурно-масового заходу з дітьми мають невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу.
Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані.
Проведення культурно-масових заходів у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. Поверхи в приміщеннях, де проводяться культурно-масові заходи, повинні мати не менше двох розосереджених евакуаційних виходів.
Кількість місць у приміщеннях встановлюється з розрахунку 0,75 м2 на особу, а при проведенні танців, ігор і подібних заходів - з розрахунку 1.5 м2 на одну особу (без урахування площі сцени). Заповнення приміщень людьми понад установлені норми не допускається.
Ширина поздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культурно-масових заходів має бути не менше одного метра, а проходів, які ведуть до виходів, - не менше ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщатися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей.
Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється.
У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а також ряди стільців при кількості місць понад 200 слід міцно прикріпити до підлоги. У залах для глядачів з кількістю місць до 200 кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою.
Евакуаційні виходи з приміщень мають бути позначені світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому тлі, підключеними до мережі аварійного або евакуаційного освітлення будівлі. За наявності людей у приміщеннях світлові покажчики мають бути у ввімкненому стані.
У приміщеннях, що використовуються для проведення культурно-масових заходів, не дозволяється:
• використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень;
• обклеювати стіни і вікна шпалерами і папером;
• застосовувати горючі матеріали, не оброблені вогнезахисними сумішами, для акустичної обробки стін і стель;
• зберігати бензин, гас та інші легкозаймисті і горючі рідини;
• зберігати майно, інвентар та інші предмети, речовини і матеріали під сценою чи помостами, а також у підвалах, розміщених під приміщеннями;
• застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);
• застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загорання;
• установлювати стільці, крісла тощо, конструкції яких виконано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також ставити приставні стільці у проходах залу;
• установлювати на дверях евакуаційних виходів замки та інші запори, що важко відкриваються;
• установлювати на вікнах глухі грати.
Підлоги приміщень мають бути рівними, без порогів, східців, щілин і вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних приміщень у проходах мають влаштовуватися пологі пандуси.
Усі горючі декорації, сценічне оформлення, а також драпірування, які застосовуються на вікнах і дверях, мають піддаватися обробці вогнезахисними сумішами із складанням акта у двох примірниках, один з яких передається замовнику, а другий зберігається в організації, яка проводила просочення.
Керівники закладів та установ зобов'язані проводити перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій і конструкцій перед проведенням кожного культурно-масового заходу.
Під час проведення новорічного вечора ялинка має встановлюватися на стійкій основі (підставка, діжка з піском) з таким розрахунком, щоб не утруднювався вихід з приміщення. Ялинка має стояти на відстані не менше як один метр від стін і стелі.
За відсутності в закладі чи установі електричного освітлення новорічні вистави та інші культурно-масові заходи слід проводити в денний час.
Ілюмінацію ялинки повинен проводити лише досвідчений електрик з дотриманням вимог ПУЕ.
