51. Гігієнічна класифікація умов праці

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я пра­цюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних пара­метрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийня­тих за безпечні для населення.

2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого від­починку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працю­ючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих факто­рів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюю­чого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних норма­тивів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого се­редовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у бі­льшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

3 ступінь (3.3) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виро­бничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тим­часовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворю­вань.

4 ступінь (3.4) — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого се­редовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює ви­сокий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

52. Методика проведення обстеження умов охорони праці в установі

На підприємствах, в організаціях, установах (далі — підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхнє потомство як тепер, так і в майбутньому, проводиться атестація робочих місць за умовами праці. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації їхніх прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає:  — встановлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; — санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; — комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам і правилам; — установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; — обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; — визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах; — складання переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; — аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Організація та проведення атестації

Для організації та проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому: — зазначаються підстава та завдання атестації; — затверджуються склад, голова, секретар постійнодіючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження; за необхідністю визначається склад цехових (структурних) атестаційних комісій; — установлюються графіки і терміни проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; — визначається взаємодія із заінтересованими державними органами і громадськими організаціями (підрозділами експертизи умов праці, санітарно-епідеміологічною службою); — визначаються комплексні проектні, науково-дослідні, експертні організації для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробленні заходів щодо усунення чи зменшення впливу шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії рекомендується ввести головних спеціалістів, працівників кадрової служби, служби охорони праці, відділу праці та зарплати, служби охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій.

Атестаційна комісія: — здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах, формує необхідну правову і довідкову базу та організовує її вивчення; — визначає та залучає в установленому порядку необхідні для виконання спеціальних робіт організації; — організовує виготовлення для кожного підрозділу планів розташування обладнання та їх експлікацію, визначає межі робочих місць (робочих зон), проводить їх нумерацію; — складає перелік робочих місць, які підлягають атестації; — порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину і матеріали з передбаченими в проектній і технологічній документації; — визначає обсяги необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує їх дослідження; — прогнозує та виявляє виникнення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; — установлює за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі виявленого відхилення професія (посада) приводиться у відповідність до фактично виконуваної роботи; — складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце чи групу аналогічних місць; — проводить атестацію та складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці; — уточнює чинні пільги та компенсації і вносить пропозиції на їх встановлення залежно від умов праці; визначає витрати на ці цілі; — організовує розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

 

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу

У ході вивчення факторів визначаються: — характерні для кожного робочого місця виробничі фактори, що підлягають лабораторним дослідженням; — нормативні значення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу; — фактичне значення факторів шляхом лабораторних досліджень або розрахунків.

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу: — відповідності технологічного процесу, будівель і споруд — проектам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів; — технологічної оснащеності робочого місця (наявність технологічної оснастки, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їх технічного стану, забезпеченості робочого місця необхідними підйомно-транспортними засобами); — відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інструменту, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці; — впливу технологічного процесу на інші робочі місця.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується: — раціональність планування (відповідність площі, зайнятої робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання й оснастки), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам і правилам; — забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки і встановленим нормам; організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров’я.

Результати атестації

На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного з видів умов праці: — з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; — зі шкідливими і важкими умовами праці; — зі шкідливими умовами праці.

З результатами атестації робочого місця ознайомлюються зайняті на ньому працівники. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розроблення та впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців.

За результатами атестації складаються переліки: — робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством; — робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких пропонується встановити пільги та компенсації за рахунок підприємства; — робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Матеріали атестацій робочих місць є документами суворої звітності і мають зберігатися на підприємстві протягом 50 років.