- •Предмет, зміст та мета курсу «Охорона праці в галузі»
- •Законодавча та нормативна база України з оп
- •Гарантії прав громадян про оп
- •Обов’язкові медичні огляди працюючих
- •Охорона праці та соц захист в Україні: стан, проблеми, перспективи
- •Соціальне страхування від нещ випадку та проф. Захворювання на виробництві
- •Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •За формами проведення страхування
- •11.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Фінансування, тарифи, виплати.
- •12. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •13. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •14. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.
- •15. Наукова база і фінансування охорони праці в галузі.
- •16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •17.Державне управління охороною праці.
- •18.Система управління охороною праці в галузі, складові суопг.
- •19.Функції і завдання управління охороною праці в галузі.
- •20. Система управління охороною праці в організації та установі.
- •21. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •22. Організація роботи з охорони праці в системі міністерства освіти та науки
- •23. Організація роботи з охорони праці управління освіти
- •24. Організація роботи з охорони праці під час позакласної та позашкільної діяльності
- •25. Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •26. Обов’язки керівника (ректор,директор, завідувач) по організації роботи з охорони праці в навчальних закладах
- •27. Обов’язки викладача, учителя, класного керівника по організації роботи з охорони праці
- •28. Організація служби з охорони праці у навчально-виховних закладах
- •29. Завдання, функції, права і відповідальність працівників служби охорони праці
- •30. Виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі.
- •31. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •32. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •33. Причини нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •34. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •36. Спеціальне розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •37. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели.
- •38. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •39. Контроль і нагляд за станом охорони праці.
- •40. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •41. Організація навчання з питань оп. Види інструктажів.
- •42. Інструкції з оп.
- •43. Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів, студентів.
- •44. Оп під час навчання в загальноосвітніх закладах. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу.
- •45. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату в школі.
- •46. Вимоги до освітлення, опалення і вентиляції.
- •47. Вимоги безпеки при організації позакласних заходів.
- •48. Вимоги безпеки при організації позашкільних заходів
- •4.1. Інструкція з охорони праці під час проведення екскурсій
- •49. 40. Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •50. Сучасні проблеми поліпшення умов праці
- •51. Гігієнічна класифікація умов праці
- •52. Методика проведення обстеження умов охорони праці в установі
- •53. Мікроклімат в середовищі трудової діяльності людини. Загальне уявлення та його оптимальні та допустимі норми
- •1.1. Оптимальні умови мікроклімату
- •1.2. Допустимі умови мікроклімату
- •54. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату
- •55. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення при експлуатації пеом
- •56. Особливості фізіології та гігієни праці, психологічного навантаження при роботі з пеом
- •57. Вимоги охорони праці при роботі на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •58. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах.
- •59. Організація пожежної безпеки в навчальному закладі
- •60. Протипожежний захист навчальних об’єктів.
- •61. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
- •62. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •63. Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів
- •64. Забезпечення пожежної безпеки припроведенні масових заходів
- •65. Первинні засоби пожежогасіння
56. Особливості фізіології та гігієни праці, психологічного навантаження при роботі з пеом
Обладнання і організація робочого місця працюючих з ПЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного, розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).
Конструкція робочого місця користувача ПЕОМ з ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку переважно зліва.
При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримувати такі відстані між бічними поверхнями ВДТ 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ – 2,5 м.
Робоче місце користувача складається зі столу, крісла і підніжки, які дають змогу зберігати раціональну робочу позу впродовж усього робочого дня
При організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.
При виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50 % часу впродовж робочої зміни мають передбачатися:
– перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
– перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
– додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (Організації, установи).
Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.
Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
– для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;
– для операторів із застосування ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
– для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.
Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.
За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня які наведені у ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Психофізіологічне розвантаження. При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов’язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ з словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).
