50. Сучасні проблеми поліпшення умов праці

Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку підприємств, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань.

Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.

Пріоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, спрямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг. У значній мірі це пов'язано не страховим характером механізму соціального захисту від професійних ризиків, а також із відсутністю організаційного зв'язку меж системами охорони праці і соціального страхування.

Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві: -    вдосконалення технологічних процесів ; -    механізація та автоматизація виробничих процесів; -    впровадження дистанційного управління виробничими процесами з метою  виведення людини із зони несприятливих умов праці; -    удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим; -    раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів; -    влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем; -    виготовлення та установка ефективних інженерно – технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо); -    реалізація конструктивних рішень з метою доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо; -    раціоналізація режимів праці та відпочинку ; -    використання індивідуальних засобів захисту тощо. Здійснення заходів з поліпшення умов  і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне  використання основних виробничих фондів.

До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток  її особистості: стан здоров’я, ставлення до праці, соціальна активність, максимальне задоволення умовами праці. Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці.

Стимулювання роботи з поліпшення умов праці передбачає систему заохочень. Так ст. 29. "Економічне стимулювання охорони праці” Закону України "Про охорону праці” визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь – які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором). Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи: 1.    Податкові пільги на засоби, які застосовуються для оздоровлення умов праці. 2.    Диференціація страхових внесків залежно від частоти і тяжкості травматизму і професійних захворювань. 3.    Застосування санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов праці. Використання зарубіжного досвіду в галузі охорони праці буде сприяти поліпшенню умов праці на підприємствах України.