58. Статус і структура Верховної Ради України.

Конституційний склад Верховної Ради України та її структура визначаються Конституцією України, Законами України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року, "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року, "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року та іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний склад Верховної Ради України згідно 3 ч. 1 ст. 76 Конституції України становить 450 народних депутатів України.

Кількісний склад парламенту України - це загальна кількість народних депутатів, зумовлена певними об'єктивними обставинами: кількістю населення держави, територією держави, виборчою системою тощо. Кількісний склад парламентів країн світу досить різний, зокрема в Естонії 101, Литві - 141, Молдові - 101, Латвії 100, Словаччині-150, Хорватії г- 160, Чехії - 200. У деяких країнах численними є й нижні палати парламентів, зокрема у Росії - 450, США - 435, Франції - 577, Італії - 630, Німеччині - 662.

На відміну від кількісного якісний склад Верховної Ради України не може суворо регламентуватися, оскільки вибори до парламенту в Україні є демократичними і вільними. І все ж існують законодавчі вимоги до кандидатів у народні депутати України. Так, народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ч. 2 ст. 76 Конституції України) тощо.

Склад парламенту повинен відображати соціальну структуру суспільства. Якісне представництво має свій вираз у соціальному, партійному, національному, територіальному, професіональному, тендерному, парламентському представництві.

Структура Верховної Ради України - це її внутрішня будова.

1. Голова Верховної Ради України.

2. Перший заступник Голови Верховної Ради України.

3. Заступник Голови Верховної Ради України.

4. Комітети Верховної Ради України.

5. Рада голів комітетів Верховної Ради України.

6. Лічильна комісія Верховної Ради України.

7. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України.

8. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України.

9. Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради

10. Депутатські фракції у Верховній Раді України.

11. Погоджувальна рада депутатських фракцій.

12. Найстаріший за віком депутат у Верховній Раді України.

До структури Верховної Ради України не належать такі органи, як Рахункова палата України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, оскільки їх правовий статус визначається як статус юридичної особи згідно з профільним законодавством - Законом України "Про Рахункову палату України" від II липня 1996 року та Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 року. Юридичні особи не можуть бути складовими структури Верховної Ради України, оскільки остання сама є юридичною особою.

Консультативно-дорадчу структуру (інфраструктуру) Верховної Ради України становлять:

1. Апарат Верховної Ради України здійснює організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, коаліції депутатських фракцій, депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Структура Апарату затверджується більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту. Апарат діє на основі Положення, яке затверджується постановою Верховної Ради України. Керівник Апарату призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України. Кандидатуру на посаду керівника Апарату пропонує Голова Верховної Ради України.

2. Інститут законодавства Верховної Ради України - науково-дослідна та прикладна установа, що створена в структурі апарату Верховної Ради України 7 жовтня 1994 року. Інститут виконує значний обсяг роботи, а саме: досліджує суспільні відносини у сфері державного управління суспільством, розробляє концепції розвитку законодавчої системи України, аналізує практику застосування законів та ефективності їх дії, розробляє проекти законів, організовує та проводить науково-правові експертизи окремих законопроектів, здійснює підготовку до видання Верховною Радою України нормативно-правових актів та спеціальної юридичної літератури.

3. Парламентське видавництво.

4. Парламентська бібліотека,

5. Державний архів.

6. Друковані органи - журнал "Віче", газета "Голос України".

Голова Верховної Ради України - це керівна посадова особа парламенту, яка обирається з числа народних депутатів України шляхом таємного голосуванням через подання бюлетенів на строк повноважень Верховної Ради України. Обраним вважається той кандидат, який отримав більшість голосів народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Обрання на посаду оформляється постановою Верховної Ради України, яку підписує новообраний Голова. Кожний кандидат на цю посаду в будь-який час може заявити про самовідвід.

Кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засіданні Верховної Ради України:

* депутатськими фракціями;

* народними депутатами України;

* через самовисунення, тобто народний депутат України для обрання може запропонувати свою кандидатуру.

Питання про обрання Голови Верховної Ради України не потребує підготовки в комітетах. Апарат Верховної Ради України надає народним депутатам України такі відомості про кожного кандидата на посаду:

* освіта, фах, належність до політичної партії, витяг із трудової книжки про трудову діяльність;

* автобіографія;

* декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, майновий стан та відомості про членів сім'ї за попередній рік;

* відомості про входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Голова Верховної Ради України може бути відкликаний з посади згідно зі ст. 76 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" у разі:

особистого прохання Голови Верховної Ради України;

незадовільної його роботи на цій посаді, в тому числі у разі відсторонення від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради України, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків.

Дострокове припинення депутатських повноважень Головою має наслідком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

Пропозиції про відкликання парламентом Голови Верховної Ради України з посади можуть вноситися:

1) народними депутатами України на підставі висновку комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, у разі відсторонення Голови від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії;

2) не менш як одна третина народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України за їх підписами, які не відкликаються.

Під час розгляду питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради України (крім відкликання за його особистою письмовою заявою), про надання згоди на притягнення його до відповідальності, про дострокове припинення ним депутатських повноважень пленарне засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України або обраний Верховною Радою України за процедурою (ad hoc) головуючий на пленарному засіданні з числа народних депутатів України, який не підписав пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України готує письмовий звіт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради України в поточному році. Цей звіт та висновок Рахункової палати України надаються народним депутатам України не пізніш як за два дні до розгляду питання на пленарному засіданні.

Рішення Верховної Ради України про відкликання Голови Верховної Ради України з посади приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів і оформляється відповідною постановою.

Якщо особиста заява Голови Верховної Ради України про його відкликання з посади не задовольняється парламентом, він має право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради України через 15 днів після дня розгляду цього питання Верховною Радою України.

Повноваження Голови Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу парламенту, курує діяльність його органів;

3) підписує акти Верховної Ради України, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;

4) забезпечує оприлюднення актів Верховної Ради України, які не потребують наступного підписання Президентом України;

5) здійснює повноваження, передбачені ст. 94 Конституції України;

6) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

7) вживає заходів для забезпечення безпеки і охорони Верховної Ради України відповідно до закону, щодо захисту народних депутатів України;

8) веде засідання Погоджувальної ради;

9) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;

10) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях;

11) здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських запитів;

12) видає розпорядження з питань організації роботи Верховної Ради України, в тому числі про порядок ведення діловодства у парламенті, а також про відрядження народних депутатів України, посадових осіб Верховної Ради України і підписує відповідні документи;

13) координує діяльність Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, комітетів, тимчасових слідчих комісій, тимчасових спеціальних комісій;

14) має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою України питань;

15) пропонує Верховній Раді України кандидатуру для призначення на посаду керівника Апарату Верховної Ради України; організовує роботу Апарату та здійснює контроль за його діяльністю;

16) у разі необхідності скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керівника Апарату Верховної Ради України;

17) не пізніш як через два місяці після закінчення бюджетного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради України звіту про надходження і використання коштів парламентом за минулий рік;

18) звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Голова Верховної Ради України на виконання своїх повноважень приймає розпорядження, які можуть бути змінені, скасовані рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Народний депутат України може бути членом лише одного комітету.

Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх назву та предмети відання. Кількість комітетів, їх назва та предмети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про формування персонального складу комітетів (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про комітети Верховної Ради України").