- •Конституційне право україни
- •Поняття та предмет галузі конституційного права.
- •Місце та роль конституційного права в системі національного права України.
- •Конституційно-правові норми та їх специфіка.
- •Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
- •Конституційно-правові інститути та їх характеристики.
- •Поняття та система джерел конституційного права України.
- •Специфічні джерела конституційного права України (?)
- •Конституційно-правова відповідальність.
- •Види конституцій та способи їх ухвалення.
- •Історія конституційного розвитку України.
- •1) До незалежності України, тобто до 16 липня 1990 року;
- •2) Після проголошення незалежності України, починаючи з 16 липня 1990 року.
- •1) 16 Липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.
- •2) 10 Листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.
- •3) 8 Червня 1995 р. - 28 червня 1996 р.
- •4) 28 Червня 1996 р. - теперішній час
- •Загальна характеристика Конституції України 1996 року.
- •Поняття конституційного ладу та його основні характеристики.
- •Основні засади суспільного ладу України.
- •Конституційне закріплення форми Української держави.
- •Форма державного устрою України.
- •Форма державного правління України.
- •Політичний режим в Україні.
- •Конституція України 1996 року про основні функції і обов’язки Української держави.
- •Політичні, економічні і соціальні засади конституційного ладу України.
- •Конституційні принципи культурної і мовної політики України.
- •Державна символіка України.
- •Основні принципи правового статусу людини і громадянина та їх конституційне закріплення.
- •Громадянство України: поняття та ознаки.
- •Єдність і відмінність понять «людина», «особистість», «громадянин».
- •Визнання громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Умови прийняття до громадянства України.
- •Припинення громадянства України.
- •Повноваження державних органів та посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України.
- •Поняття, природа та риси конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •Поняття невід’ємних прав людини.
- •Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина.
- •Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •1. Особисті права і свободи людини (громадянські, природні) безпосередньо пов'язані з сутністю людини, як фізичної особи:
- •3. Економічні, культурні, соціальні, екологічні та сімейні права людини:
- •Загальна характеристика конституційних прав і свобод людини і громадянина з України.
- •Соціально-економічні права та свободи.
- •Культурні права та свободи.
- •Особисті права і свободи.
- •Політичні права і свободи.
- •Гарантії забезпечення та механізм захисту прав і свобод особистості в Україні.
- •Основні конституційні обов’язки громадян України
- •Правовий статус іноземців в Україні.
- •Права та обов’язки іноземців в Україні.
- •Статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.
- •Право та притулок, депортація та екстрадиція іноземців.
- •Форми здійснення народного суверенітету.
- •Поняття та суть інституту виробничого права.
- •Основні виборчі системи світу.
- •Основи виборчого законодавства України.
- •Особливість виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів в Україні.
- •Поняття та види референдумів.
- •Законодавство про референдум.
- •Предмет референдуму.
- •Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •Інші види безпосередньої демократії.
- •Конституційне регулювання питань організації і діяльності органів державної влади.
- •Поняття та принципи парламентаризму. Види парламентів.
- •Статус і структура Верховної Ради України.
- •Комітеті і комісії Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •Депутатські групи та фракції.
- •Строки повноважень Верховної Ради України. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •Статус народного депутата України.
- •Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •Суб’єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.
- •Прийняття, оприлюднення та введення в дію законів України.
- •Державні органи, створювачі Верховною Радою України
- •Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •Конституційний статус Рахункової палати.
- •Апарат Верховної Ради.
Комітеті і комісії Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
Комітети Верховної Ради України - це органи Верховної Ради України, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій. Питання організації та діяльності комітетів Верховної Ради України регулюються Конституцією України, законами України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року, "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року.
Перелік, кількість, назва і предмети відання комітетів на першій сесії Верховної Ради України нового скликання затверджуються більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу і оформляються відповідною постановою.
Депутатські групи та фракції.
Депутатські фракції у Верховній Раді України - це об'єднання депутатів у парламенті на партійній основі. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді України лише одну депутатську фракцію. Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів парламенту.
Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції має становити не менш ніж 15 народних депутатів України.
Депутатська фракція, склад якої стає меншим 15 осіб, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною. Народний депутат України може входити до складу лише однієї депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник не входять до складу депутатської фракції.
Народний депутат України, якого виключено чи який вийшов зі складу депутатської фракції, є позафракційним (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").
Строки повноважень Верховної Ради України. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
Важливою ознакою Верховної Ради України є постійно діючий характер. Основний Закон України (ч. 1 ст. 76) чітко визначив строк повноважень Верховної Ради України - п'ять років.
Український парламент є повноважним, тобто може розпочати свою діяльність, за умови дотримання таких основних вимог:
обрання не менше двох третин від його конституційного складу (ч. 2 ст. 82 Конституції України);
складення присяги народними депутатами України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України (ст. 79 Конституції України).
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання (ч. 1 ст. 90 Конституції України). У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (ч. 4 ст. 83 Конституції України). Відтак конституційна норма про те, що строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років (ч. 5 ст. 76 Конституції України), має досить умовний характер.
Можливість дострокового припинення повноважень Верховної Ради України визначена ч. 2 ст. 90 Конституції України.
Дострокове припинення повноважень парламенту - виняткове право глави Української держави. Ініціатива розпуску Верховної Ради України належить Президентові України, будь-яка інша посадова особа чи державний орган не уповноважені вчиняти такі дії. Водночас розпуск парламенту - це право Президента України, а не обов'язок. Глава держави має право підписати відповідний Указ, суворо дотримуючись Конституції України, а не керуючись власними уподобаннями. Розпуск Верховної Ради України здійснюється на основі Указу Президента України про дострокове припинення повноважень парламенту з одночасним призначенням дати позачергових виборів до Верховної Ради України.
Достроково припинити повноваження Верховної Ради України Президент України має право, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 Конституції України).
Президент України не може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
Верховна Рада України обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання (ч. З ст. 90 Конституції України);
повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень парламенту (ч.4 ст. 90 Конституції України).
Варто зауважити, що ст. 90 Конституції України не містить обмеження права Президента України щодо розпуску Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Це зумовлено тим, що вибори народних депутатів України до Верховної Ради України протягом цього часу не проводяться (ч. 4 ст. 83 Конституції України), що зумовлює неможливість дострокового припинення повноважень парламенту в Україні за таких обставин.
Загалом конституційні обмеження повноважень глави держави щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України є цілком виправданими, оскільки надмірна залежність парламенту від глави держави обмежувала б можливості Верховної Ради України у виборі тих чи інших законодавчо визначених способів регулювання складних суспільних відносин. Вищезазначені конституційні обмеження забезпечують створення необхідних умов для реалізації функцій та повноважень українського парламенту, сприяють політичній, економічній та соціальній стабільності суспільного розвитку.
