- •Одеська національна академія х арчових технологій о.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини.
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи «людина – життєве середовище»
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •2.1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика геологічних та гідрологічних природних загроз
- •Лекція 2. Природні небезпечні процеси і явища та їх загрози.
- •2.3. Характеристика метеорологічних процесів і явищ
- •2.4. Пожежі у природних екосистемах: види, правила безпеки та заходи боротьби
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Лекція 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми.
- •3.2. Урбанізоване середовище
- •3.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •4.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •7.4. Алгоритм прийняття управлінських рішень по забезпеченню безпеки підприємства
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління і прийняття рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Стадії ліквідації наслідків.
- •8.2. Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •8.4. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •9.3. Управління безпекою життєдіяльності.
- •9.4. Нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Список літератури
- •О.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
Основним критерієм якості повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин – ГДК. Величина ГДК залежить від впливу речовин на здоров'я людей і навколишнє середовище.
Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 41 год на тиждень) під час усього робочого стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.
ДСТУ 12.1.005 - 88 установлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м3, клас небезпеки й агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш). Всього 1307 найменувань.
При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно-спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:
С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С3 / ГДКn 1,
де С1, С2, …Сn – фактична концентрація шкідливих речовин.
До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.
ГДК деяких шкідливих речовин: борошняний пил – 6 мг/м3, зерновий – 4; чайний, тютюновий – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.
4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
Небезпечні і шкідливі фактори міського середовища викликаються забрудненнями атмосфери і гідросфери, що надходять від промислових об'єктів, транспорту і комунально-побутових відходів.
Джерелами вібрацій є електротранспорт і автотранспорт.
Джерелами електромагнітних полів є лінії електропередач (ЛЕП), телевізійні станції, телевізори, печі НВЧ. Джерелами електронебезпечності є всі електрокомунікації міста, а також електропобутові прилади.
Повітря в квартирах влітку на 90% таке ж, як на вулиці, взимку - на 50%. Забруднюється повітря в квартирах, в основному, за рахунок газу радону, що виділяється з землі і попадає у воду, повітря і будматеріали.
Мікроби попадають з пилом, також з побутовими комахами: мухи, таргани тощо.
Теми рефератів
Техногенні катастрофи на території України та їх наслідки.
Основні джерела забруднення води в Україні.
Якість питної води в Україні та за кордоном.
Хімічно небезпечні виробництва в Україні.
Демографічні проблеми в Україні.
Рівень шумового і вібраційного забруднення міст України.
Особливості психологічного клімату в трудових колективах України.
Питання для самоконтролю
1. Джерела забруднення навколишнього середовища.
2. Урбанізація та її негативні наслідки.
3. Джерела забруднення атмосфери і питної води в містах.
4. Джерела і біологічна дія іонізуючих випромінювань.
5. Дія електричного струму на організм.
6. Джерела та засоби захисту від дії інфрачервоного та ультра фіолетового випромінювань.
7. Вплив шуму та вібрації на організм людини.
8. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин.
9. Характеристика шкідливих речовин.
10. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
Література: 15, 28, 29, 30.
