- •Одеська національна академія х арчових технологій о.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини.
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи «людина – життєве середовище»
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •2.1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика геологічних та гідрологічних природних загроз
- •Лекція 2. Природні небезпечні процеси і явища та їх загрози.
- •2.3. Характеристика метеорологічних процесів і явищ
- •2.4. Пожежі у природних екосистемах: види, правила безпеки та заходи боротьби
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Лекція 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми.
- •3.2. Урбанізоване середовище
- •3.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •4.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •7.4. Алгоритм прийняття управлінських рішень по забезпеченню безпеки підприємства
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління і прийняття рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Стадії ліквідації наслідків.
- •8.2. Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •8.4. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •9.3. Управління безпекою життєдіяльності.
- •9.4. Нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Список літератури
- •О.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
Вчені виділяють наступні основні методичні підходи до визначення ризику:
інженерний – спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек, ймовірний аналіз безпеки та побудові «дерева» небезпек;
модельний – базується на моделюванні впливу небезпек на людину і на групи людей;
експертний – ймовірність небезпек визначається спеціалістами – експертами;
соціологічний – базується на опитуванні населення;
статистичний – грунтується на статистичних даних прояву небезпек і відноситься до найбільш розповсюдженого.
За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:
,
де R – ризик за певний період часу; п – кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, катастроф, загибелі); N – теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи на об’єкті;
комбінований – базується на використанні декількох методів.
Кожний з методів оцінки рівня ризику має свої переваги і недоліки, що обумовлює умови і можливості його застосування у практиці.
6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
Критеріями оцінки рівня ризику є:
- неприпустимий, або надмірний - характеризується винятково високим рівнем, що у більшості випадків приводить до негативних наслідків;
- небажаний, або гранично допустимий – це максимальний ризик, що не повинний перевищуватися, незалежно від очікуваного результату;
- припустимий з перевіркою, або прийнятний ризик - це такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), з огляду на техніко-економічні і соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Він поєднує технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти і є визначеним компромісом між рівнем безпеки і можливостями його досягнення. Суть концепції прийнятного ризику полягає в бажанні створити настільки незначні небезпеки, які у даний момент може сприйняти суспільство;
- припустимий без перевірки, або знехтуваний - ризик має настільки низький рівень, що він знаходиться в межах припустимих відхилень природного рівня.
Основою для встановлення критеріїв оцінки ризику слугувало поєднання методик визначення серйозності і ймовірності небезпеки, яке представлено у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1.
Матриця оцінки ризику (матриці ризиків небезпеки)
Частота, з якою відбувається подія |
Категорія небезпеки |
||||
І Катастрофічна |
ІІ Критична |
III Гранична |
IV Незначна |
||
(А) Часто |
1А |
2А |
3А |
4А |
|
(В) Вірогідно |
1В |
2В |
3В |
4В |
|
(С) Час від часу |
1С |
2С |
3С |
4С |
|
(D) Віддалено |
1D |
2D |
3D |
4D |
|
(Е) Неймовірно |
1Е |
2Е |
3Е |
4Е |
|
Індекс ризику небезпеки
|
|||||
1А;1В;1С;2А;2В;3А |
Неприпустимий ( надмірний ) |
||||
1D;2С;2D;3В;3С |
Небажаний ( гранично допустимий ) |
||||
ІЕ;2Е;3D;3Е;4А;4В |
Припустимий з перевіркою ( прийнятний ) |
||||
4С;4D;4Е |
Припустимий без перевірки ( знехтуваний ) |
||||
