- •Одеська національна академія х арчових технологій о.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини.
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи «людина – життєве середовище»
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •2.1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика геологічних та гідрологічних природних загроз
- •Лекція 2. Природні небезпечні процеси і явища та їх загрози.
- •2.3. Характеристика метеорологічних процесів і явищ
- •2.4. Пожежі у природних екосистемах: види, правила безпеки та заходи боротьби
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Лекція 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми.
- •3.2. Урбанізоване середовище
- •3.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •4.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •7.4. Алгоритм прийняття управлінських рішень по забезпеченню безпеки підприємства
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління і прийняття рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Стадії ліквідації наслідків.
- •8.2. Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •8.4. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •9.3. Управління безпекою життєдіяльності.
- •9.4. Нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Список літератури
- •О.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
Запобігти прояву НС можна завдяки загальнодержавним, відомчим і територіальним заходам організаційно-економічного характеру (превентивні заходи): декларування промислової безпеки об'єктів і ліцензування діяльності небезпечних виробничих об'єктів.
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації їх наслідків.
Одним з основних завдань декларування є покладання на підприємця обов'язків щодо здійснення комплексу робіт з оцінки небезпеки експлуатованих ним об'єктів з урахуванням запроваджених заходів щодо запобігання виникнення і розвитку аварій.
Розробка декларацій промислової безпеки передбачає:
- всебічну оцінку ризику аварій і пов'язані з нею загрози;
- аналіз достатності запроваджених заходів щодо запобігання, забез-печення готовності організації до експлуатації небезпечного виробничого об'єкта у відповідності вимогам промислової безпеки, а також до локалізації і ліквідації наслідків аварії на небезпечному об'єкті;
- розробку заходів, спрямованих на зниження масштабів наслідків аварій і розміру збитків, завданих у разі аварії;
- розробка декларації промислової безпеки об'єктів підвищеної небезпеки обов'язкова для підприємств, на яких одержують, використовують, переробляють, утворюють, зберігають, транспортують та знищують небезпечні речовини.
Декларації промислової безпеки розробляють у складі проектної документації на будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, консервацію і ліквідацію небезпечного виробництва. Вона затверджується керівником організації, яка експлуатує об'єкт підвищеної небезпеки. Керівник цієї організації несе відповідальність за повноту і достовірність відомостей, які містяться у декларації.
Ліцензування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки є складовою частиною соціально-економічного механізму забезпечення безпеки населення і захисту навколишнього середовища від аварій та катастроф.
Ліцензія – це спеціальний дозвіл на здійснення конкретного виду діяльності з обов'язковим додержанням ліцензійних вимог та умов, виданий органом що ліцензує для юридичної або фізичної особи (ліцензіат).
Суб’єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, що мають намір розпочати експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, надсилають до державної адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад заяву на отримання дозволу на експлуатацію об’єкту підвищеної небезпеки, до якої додаються:
– декларація безпеки;
– договір обов’язкового страхування відповідальності шкоди, яка може бути заподіяна аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки;
– план локалізації і ліквідації аварій на об’єкті підвищеної небезпеки;
– копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об’єкту підвищеної небезпеки;
– висновки передбачених законом державних та, в разі наявності, громадських експертиз;
– копію рішення відповідної ради про надання згоди на розміщення об’єкту підвищеної небезпеки на території села, селища, міста (у разі коли місце знаходження об’єкту є така територія).
Відповідна державна адміністрація, виконавчі органи розглядають заяву, погоджують з територіальними органами спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади і надсилають суб’єкту господарської діяльності письмовий дозвіл на експлуатацію об’єкту підвищеної небезпеки або обґрунтовану відмову з переліком додаткових заходів, які він повинен виконати для отримання дозволу (ліцензії). Копія дозволу на експлуатацію об’єкту підвищеної небезпеки надсилається також спеціально уповноваженим органам виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.
Як засвідчує практика, ліцензування експлуатації об'єктів і робіт підвищеної небезпеки сприяє більш якісному навчанню інженерно-технічного персоналу і робітників, зайнятих експлуатацією потенційно небезпечних виробництв і об'єктів, підвищенню відповідальності за стан безпеки юридичних осіб та індивідуальних підприємців, а також підвищенню ефективності нагляду і контролю за безпекою виробничої діяльності потенційно небезпечних об'єктів.
Ліцензування діяльності в комплексі із заходами з декларування безпеки і страхування відповідальності за завдану шкоду під час експлуатації небезпечного об'єкту сприяє запобіганню аварій і катастроф техногенного, біологічного та соціального характеру, зменшенню їх масштабів.
