- •Одеська національна академія х арчових технологій о.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини.
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи «людина – життєве середовище»
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •2.1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика геологічних та гідрологічних природних загроз
- •Лекція 2. Природні небезпечні процеси і явища та їх загрози.
- •2.3. Характеристика метеорологічних процесів і явищ
- •2.4. Пожежі у природних екосистемах: види, правила безпеки та заходи боротьби
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Лекція 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми.
- •3.2. Урбанізоване середовище
- •3.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •4.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •7.4. Алгоритм прийняття управлінських рішень по забезпеченню безпеки підприємства
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління і прийняття рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Стадії ліквідації наслідків.
- •8.2. Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •8.4. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •9.3. Управління безпекою життєдіяльності.
- •9.4. Нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Список літератури
- •О.А. Нетребський, с.М. Неменуща
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
6.4. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
Першою спробою виявити елементи устаткування, технічної системи та окремої події, що можуть привести до виникнення небезпек, є попередній аналіз небезпек (ПАН). Це аналіз загальних груп небезпек, які присутні у системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. Основною метою ПАН є виявлення в загальних рисах потенційних небезпек у будь-якій системі. Для здійснення ПАН потрібно зробити наступні кроки:
перший – вивчають технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, використаних джерел енергії, робочих середовищ, застосованих матеріалів;
другий – встановлюють їх небезпечні та шкідливі властивості;
третій – визначають закони, стандарти та правила, дія яких поширюється на даний об'єкт, систему чи процес;
четвертий – перевіряють технічну документацію на її відповідність законам, правилам, принципам і нормам безпеки, встановленим для цього об'єкта;
п’ятий – складають перелік ідентифікованих джерел небезпек (системи, підсистеми, компоненти) та чинників, які спричиняють шкоду, можливих потенційно небезпечних ситуацій.
При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наявності вибухо- і пожежонебезпечних та токсичних речовин. Після виявленні джерел небезпеки їх розглядають окремо і досліджують більш детально за допомогою інших методів аналізу. Існують базові запитання, на які обов'язково необхідно відповісти під час проведення ПАН. Якщо ці запитання не розглянути, то існує ризик неповного аналізу безпеки системи.
Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки, спеціальних анкет, списків і таблиць. Детальний аналіз можливих подій здійснюється на другому етапі - при виявленні послідовності небезпечних ситуацій.
Оцінка надзвичайно складних або деталізованих систем проводиться методом аналіза дерева помилок (АДП). Використовують дедуктивний логічний метод (від загального до часткового). Він дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести до небажаних наслідків або яким-небудь чином вплинути на ці наслідки.
При побудові основного дерева помилок (рис. 6.2) використовують спеціальні символи, які забезпечують фахівця ілюстрованим зображенням події (рис. 6.3) та її взаємодії з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і полегшує побудову дерева помилок.
Виконання АДП можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи. Враховується вплив на систему людського фактора. Можливі «відмови оператора» також вводять у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, то для аналізу розвитку подій у часі потрібно побудувати кілька дерев помилок.
Н
айбільш
розповсюджений тип подій, на який
накладені додаткові характеристики
(головна або сприятлива подія)
Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними
Рис. 6.3. Позначення базисних (основних) подій
В Україні для оцінки ризику та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки була розроблена «Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки». Вона включає аналіз небезпеки та умов виникнення аварій, оцінку ризику виникнення аварій, аналіз умов і оцінку ймовірності розвитку аварій, оцінку ймовірності наслідків аварій.
В даній методиці пропонується застосування окремих методів, таких як:
– дерево «відмов»;
– аналіз видів і наслідків відмов;
– обробка статистичних даних про аварійність технологічної системи, що відповідають специфіці об’єктів підвищеної небезпеки чи виду діяльності;
– «що буде, якщо»?;
– «перевірочний лист»;
– аналіз експлуатаційної небезпеки (HAZOP-аналіз Hazard and Operability Study );
– експертні оцінки імовірності виникнення події.
На підставі аналізу можливих відхилень виявляють небезпечні події, які ініціюють виникнення та розвиток аварій. Для оцінки ризику (імовірності) виникнення аварій кожної події виконується оцінка імовірності реалізації її протягом одного року. Якщо імовірність виникнення аварії є неприйнятною величиною, то відшукуються рішення щодо її зниження.
Теми рефератів
1. Проблеми безпеки складних систем.
2. Ризиковий баланс та оцінка ризику.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення ризику та видам класифікацій ризику.
2. Як визначають ризик при управлінні?
3. Дайте характеристику методам визначення ризику.
4. Які існують критерії оцінки рівня ризику.
5. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
6. Охарактеризуйте прийоми попереднього аналізу небезпек.
Література: 3, 9, 14, 26.
